Постанова № 14771882, 26.03.2011, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

2-а-972/11

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Орєхова О.І.,

при секретарі Лисенко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в злі суду м. Донецька адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захист населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Ворошиловського районного суду м. Донецька з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про визнання дій відповідача щодо відмови а перерахунку та доплаті сум на оздоровлення за 2004, 2005 та 2008-2010 роки, та зобовязати відповідача зробити перерахунок та виплатити борг у сумі 14943.30 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в насідок Чорнобильської катастрофи»згідно якої вона має право на щорічну компенсаційну виплату за шкоду, заподіяну здоровю, в розмірі пяти мінімальних заробітних плат. Позивачка зазначила, що вона має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідність ІІ групи, у звязку з чим відповідач виплачував йому компенсацію на оздоровлення, але у сумі, меншій, ніж встановлена законодавством.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не зявилася, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, просись позов задовольнити.

Представник відповідача Кірсенко Г.П., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнала, надала суду заперечення, в яких зазначила, що відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», витрати, повязані з реалізацією цього закону фінансуються за рахунок державного бюджету. Виходячи з фінансових можливостей, держава гарантує виплату допомоги на оздоровлення в розмірах, передбачених постановами Кабінету міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07. 2005 року.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, з наступних підстав.

ОСОБА_1, має статус постраждалої громадянки внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом ІІ групи, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1 (а.с.6).

Позивачка як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії щорічно отримує від Управління праці та соціального захисту населення компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як вбачається з відповіді Управління праці та соціального захисту населення від 13.01.2011 року за № 01/1-22-0026, у 2004 р. позивачка отримував компенсацію у розмірі 26, 70 грн., за 2005 рік -120.00 грн.; за 2006 рік -120.00 грн.; за 2007 рік - 120 грн.; за 2008 рік - 120.

За 2009 рік щорічна допомога на оздоровлення нарахована у вересні 2009 року розмірі 120.00 грн., але не виплачувалася у звязку з арештом даного розрахункового рахунку державною виконавчою службою.

За 2010 рік щорічна допомога на оздоровлення нарахована в січні 2010 року у розмірі 120.00 грн., але не виплачувалася по вищезазначеній причині(а.с.8-9).

Право на щорічну допомогу (соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлений законом розмір допомоги (пяти мінімальних заробітних плат для 1 категорії) не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст. 22 Конституції України прямо це забороняє.

Відповідач, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, які фактично зменшили розмір допомоги, порушив ст. 113 ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивача на спірну допомогу.

Відповідно до положень статті 48 Закону № 796-ХII від 28.02.1991 року щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії виплачується у розмірі пяти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Таким чином, право ОСОБА_1 на спірну виплату прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст.17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги. До цього ж, в ч.1 ст.17 закону зазначено, що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Тобто при виплаті спірної допомоги за 2004, 2005, 2007 -2010 р.р. Управління праці та соціального захисту населення повинно було керуватися ст. 48 спеціального закону, а саме Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України»мінімальний розмір заробітної плати встановлений: у 2004 році - 237 грн.; у 2005 році 332,00 грн.; у 2007 році 400 грн.; у 2008 році -515 грн.; у 2009 році 625 грн., у 2010 році - 869 грн.

Встановлено, що не дотриманий розмір допомоги на оздоровлення позивача складає: за 2004 рік 1423.30 грн.; за 2005 рік 1540.00 грн.; за 2007 рік 1980 грн.; за 2008 рік 2505 грн., за 20093150 грн.; за 2010 рік - 4345 грн.; а взагалі 14943.30 гривень.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради недоотриманих коштів на оздоровлення підлягають задоволенню.

На підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захист населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації на оздоровлення за 2004р., 2005р., 2007-2010 роки на компенсації за встановлення інвалідності у розмірі, що є меншим, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради(бюджетна програма «Компенсації за шкоду, заподіяну здоровю, та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»код програмної класифікації видатків (КПКВ)-2501250, рахунок 35215039001469 у ГУДКУ у Донецькій області МФО 834016, ЄДРПОУ 25987214, код економічної класифікації видатків (КЕКВ)-1341) на користь ОСОБА_1 недоотриману суму грошової компенсації на оздоровлення за 2004 р., 2005 р., 2007 -2010 роки у розмірі 14943,30 гривень (чотирнадцять тисяч девятсот сорок три гривні 30 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ворошиловського районного

суду міста Донецька О.І. Орєхов