Справа № 2-918/2011 р.
РІШЕННЯ
Іменем України
23 березня 2011 року Феодосійський міський суд АРК у складі:
Головуючого судді: - Блейз І.Г.,
при секретарі: - Малкієль А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальність «СУБОС» про стягнення суми боргу за договором безвідсотковою позикою, -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_3 звернувся із позовом до Товариства з обмеженою відповідальність «СУБОС» про стягнення суми боргу за договором безвідсотковою позикою, мотивуючи свої вимоги тим, що 30 березня 2009 року відповідно до договору безвідсоткової позики позивач надав відповідачу 50000 грн у якості позики строком до 30 червня 2009 року. До теперішнього часу підприємством грошові кошти не повернено, у звязку із чим позивач, уточнивши позовні вимоги та посилаючись на ст. 625 ЦК України, просить стягнути на його користь 60013 грн, з яких 50000 грн сума позики, 2363 грн 3 відсотки річних у звязку із прострочення зобовязання, 7650 грн інфляційні виплати.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснивши додатково, що наявність грошових зобовязань перед ним підтверджується крім договору та прибуткового ордеру, ще й актом перевірки, що проведено податковою інспекцією.
Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з тих підстав, що ніякі грошові кошти позивачем не передавалися, оскільки дані договори позики укладалися із робітниками підприємства, щоб можна було законним шляхом завести на підприємство гроші, що надавав інвестор ОСОБА_3 Позивач не надавав ніяких грошей, крім того, в нього не могло бути 50000 грн, оскільки це дуже велика сума.
Суд, заслухавши позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «СУБОС» укладено договір безвідсоткової позики №01/09 від 30 березня 2009 року (а.с.5)
Згідно п. 1.1.договору позикодавець (позивач) надає позичальнику (відповідачу) позику у розмірі 50 000 грн, а позичальник зобовязується повернути їх позикодавцю.
Пунктом 4.1. встановлено, що позика повертається через 90 календарних днів з моменту отримання суми позики.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Згідно ст.1046 ЦК України, позикодавець передає позичальникові у власність гроші, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позикодавець зобовязаний повернути позичальнику грошові кошти у розмірі та у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч 2 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передачі грошових коштів.
З матеріалів справи вбачається, що факт передачі грошових коштів у касу ТОВ «СУБОС» підтверджується прибутковим касовим ордером №12 від 30 березня 2009 року (а.с.24) .
Крім того, наявність грошових зобовязань перед позивачем підтверджена актом №1917/23-1/35034929 від 05.08.2009 року, складеним за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «СУБОС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.04.2007 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року (а.с.94-97)
У судовому засіданні представниками відповідача заперечувався факт передачі позивачем суми позики відповідачу.
Суд не приймає до уваги пояснення представників відповідача, оскільки дані пояснення спростовуються матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, крім того, ТОВ «СУБОС» не зверталося до суду з приводу розірвання договору позики із ОСОБА_3 у звязку із неотриманням грошових коштів за цим договором або із позовом про визнання договору недійсним.
Пояснення представників відповідача, що грошові кошти, які начебто отримані відповідачем від ОСОБА_3, насправді це гроші, що надав засновник підприємства ОСОБА_3, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та не доведені відповідачем у порядку, встановленому ст. 60 ЦПК України. На думку суду, зобовязання відповідача перед ОСОБА_3 це окремі грошові зобовязання, які не стосуються предмету спору.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, прострочивший виконання зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахування індексу інфляції за весь час прострочки , а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором.
Згідно листу Головного управління статистики в АРК, індекси інфляції складають за 2009 рік 112,3 відсотки, 2010 рік 109,1, за січень 2011 рік 101. (а.с.126) За лютий 2011 роки індекс інфляції складає 100,9 відсотків.
Таким чином, сума боргу з урахування індексу інфляції на момент постановлення рішення складає: 50000*112,3/100*109,1/100*101/100*100,9/100 =62429,10 грн
Пунктом 6.2 договору безвідсоткової позики №01/09 від 30 березня 2009 року, у разі прострочення повернення позики, позикодавець, тобто відповідач, сплачує відсотки у розмірі 0,1 % річних за кожен день прострочення, виходячи з неповерненої суми боргу, збільшену з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, вимоги позивача щодо нарахування 3 відсотків річних не відповідають умовам договору.
Сума відсотків за прострочення виконання зобовязання складає:
За 2009 рік сума боргу, збільшена з урахування індексу інфляції складає 56150 грн. Строк прострочення зобовязання за 2009 рік складає 183 доби, таким чином, розмір відсотків, що повинно бути сплачено за 2009 рік такий: 56150 грн (сума боргу з урахування інфляції) *0,1% / 100% / 365 днів *183 доби = 28,15 грн.
За 2010 рік розмір відсотків складає: 61259, 65 грн *0,1% / 100% =61, 26 грн
За січень 2011 року: 61872, 25 * 0,1% /100 % / 365 *31 =5, 25 грн; лютий, березень 2011 року 9,1 грн.
Таким чином, загальна сума відсотків у звязку із порушенням строків повернення боргу складає 103, 76 грн, загальна сума боргу складає 62532, 86 грн.
Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заявлену суму боргу, а саме 60013 грн.
Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, що належним чином підтверджені.
Повний текст рішення складено 28 березня 2011 року.
Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 530, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУБОС» (м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе,11 п/р 260010135328 МФО 384481, ЄДРПОУ 35034929) на користь ОСОБА_3 60013 грн (шістдесят тисяч тринадцять грн.)
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУБОС» (м. Феодосія, вул. Сімферопольське шосе,11 п/р 260010135328 МФО 384481, ЄДРПОУ 35034929) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., та судовий збір у розмірі 600, 04 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим м. Феодосія через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя
Судове рішення № 14765775, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 23.03.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-918/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: