Рішення № 14765337, 29.10.2010, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 2-865/10.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2010 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді - Яреми Л.В.

при секретарі - Скрипій А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсними кредитного договору та договору застави, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач АКБ "Укрсоцбанк" звернувся з позовом до суду до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилається на те, що 21 грудня 2005 року між ним та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений строковий кредитний договір № 56, згідно умов якого відповідачці було видано кредит в сумі 50000 грн. строком до 18 грудня 2008 року з щомісячною процентною ставкою в розмірі 20,5 % річних.

В забезпечення зобовязань за кредитним договором між АКБ "Укрсоцбанк" та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений договір застави, згідно якого в заставу надано рухоме майно, що належить відповідачці на праві власності, а саме: автомобіль марки BMW, модель 728, 2000 року випуску, сірого кольору, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Вказує, що 18 грудня 2008 року настав кінцевий строк повернення кредиту, а кредит не був повернутий відповідачкою.

Станом на 29 грудня 2009 року заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 94991 грн. 59 коп., яка складається із: простроченого кредиту в сумі 40277 грн., прострочених відсотків в сумі 25093 грн. 13 коп., пені в сумі 29621 грн. 46 коп. У звязку із цим, просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 94991 грн. 59 коп., звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки BMW, модель 728, 2000 року випуску, сірого кольору, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1, а кошти від реалізації направити на погашення заборгованості ОСОБА_1 перед банком , а також стягнути з відповідачки ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 949 грн.91 коп. та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн.

04 лютого 2010 року представник відповідача АКБ "Укрсоцбанк" подав до суду заяву про зміну позовних вимог, просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 94991 грн. 59 коп., яка складається із: простроченого кредиту в сумі 40277 грн., прострочених відсотків в сумі 25093 грн. 13 коп., пені в сумі 29621 грн. 46 коп.

05 липня 2010 року ОСОБА_1 було подано до суду позовну заяву до відповідача АКБ «Укрсоцбанк» про визнання недійсними кредитного договору та договору застави. В позові посилається на те, що 21 грудня 2005 року між нею та відповідачем було укладено кредитний договір № 56, згідно умов якого їй було видано кредит в сумі 50000 грн. строком до 18 грудня 2008 року із щомісячною процентною ставкою в розмірі 20,5 % річних, а також договір застави № 56, предметом якого виступає автомобіль марки BMW, модель 728, 2000 року випуску, сірого кольору, обєм двигуна 3000/В, (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, тип транспортного засобу легковий седан, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вважає договори кредиту та застави недійсними, так як процедура, яка передувала їх укладанню та сам процес їх укладання не відповідають вимогам чинного законодавства України. Вказує, що з 1996 року вона працювала у сімї ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_3 прибиральницею. ОСОБА_5 та її рідний син ОСОБА_4 позичили у неї грошові кошти в сумі 10000 доларів США у 2005 році на 12 місяців, а у 2007 році ОСОБА_4 позичив додатково 3000 доларів США на невизначений термін для виготовлення технічної документації на нерухомий обєкт. Тривалий час вона підтримувала із ними доброзичливі стосунки, позичали в неї і в подальшому повертали. В кінці 2005 року до неї звернувся ОСОБА_4 та попросив позичити йому гроші, але вона відмовила, оскільки в неї було скрутне матеріальне становище. Тоді, ОСОБА_4 запропонував їй укласти кредитний договір із банком на видачу кредиту, тому 21 грудня 2005 року вона, її чоловік ОСОБА_6 разом із ОСОБА_4 прийшли до банку, де знайомий ОСОБА_4 працівник банку ОСОБА_7 запевнив її та її чоловіка, що всі документи , тобто договір кредиту та договір застави готові, необхідно їх підписати у нотаріуса та отримати грошові кошти в сумі 50000 грн. Будь-які документи, зокрема довідку про доходи, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу вона не надавала банку. Напротязі певного часу ОСОБА_4 приносив їй певну суму грошових коштів для внесення їх в касу банку. Зазначає, що вона звернулась із письмовою заявою до прокуратури Шевченківського району м. Чернівці про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо скоєння шахрайських дій, але справа не порушена. Просить визнати недійсними договір кредиту № 56 та договір застави № 56 від 21 грудня 2005 року.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2010 року цивільні справи за позовами АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ОСОБА_1 до АКБ «Укрсоцбанк» про визнання недійсними кредитного договору та договору застави було обєднано в одне провадження.

В судовому засіданні представник ПАТ "Укрсоцбанк" позовні вимоги підтримала повністю, просить стягнути з відповідачки з відповідачки ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 94991 грн. 59 коп., яка складається із: простроченого кредиту в сумі 40277 грн., прострочених відсотків в сумі 25093 грн. 13 коп., пені в сумі 29621 грн. 46 коп., а також понесені судові витрати, просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні свої позовні підтримала в повному обсязі, просила відмовити у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк". Пояснила суду, що дійсно її попросив ОСОБА_4 взяти для нього кредит, вона добровільно пішла в банк і підписала кредитний договір, отримала особисто гроші, підписала платіжні документи про отримання грошей і передала їх своєму знайомому, який склав гроші в сумку, думала що він буде погашати. Спочатку вона погашала кредит, а потім зрозуміла, що сама його не погасить і перестала.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги за основним позов обґрунтовані і підлягають до задоволення, а позов ОСОБА_1 є недоведеним та не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 21 грудня 2005 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений строковий кредитний договір № 56 (а.с.19-21), згідно умов якого відповідачці було видано кредит в сумі 50000 грн. (а.с.22) строком до 18 грудня 2008 року з щомісячною процентною ставкою в розмірі 20,5 % річних. Згідно п. 4.2 даного договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, а також прострочення строків повернення кредиту , позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у цей період.

В забезпечення зобовязань за кредитним договором між ПАТ "Укрсоцбанк" та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений договір застави, згідно якого в заставу надано рухоме майно, що належить відповідачці на праві власності, а саме: автомобіль марки BMW, модель 728, 2000 року випуску, сірого кольору, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-18).

Відповідно до п.1.1.1 кредитного договору 18 грудня 2008 року настав кінцевий строк повернення кредиту відповідачкою ОСОБА_1, однак вона не виконала взяті на себе зобовязання за кредитним договором, не сплатила отриманий кредит та відсотки за користування ним, тому станом на 29 грудня 2009 року утворилась заборгованість за кредитним договором, що становить суму в розмірі 94991 грн. 59 коп., яка складається із: простроченого кредиту в сумі 40277 грн., прострочених відсотків в сумі 25093 грн. 13 коп., пені в сумі 29621 грн. 46 коп., що підтверджується розрахуноком (а.с.9-14).

В період дії кредитного договору ОСОБА_1 не дотрималася умов кредитного договору, а саме не здійснювала погашення кредиту та процентів рівними щомісячними платежами відповідно до графіку погашення кредиту, а тому має заборгованість перед банком, яка станом на 29 грудня 2009 року становить суму в розмірі 94991 грн. 59 коп.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Зі ст. 526 ЦК України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу.

На підставі ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що кредитний договір і договір застави були підписані сторонами у справі. Спір з приводу невідповідності підписів у кредитному договорі та договорі застави між сторонами відсутній. Однак, в судовому засіданні позивачка пояснила, що кредитний договір з банком укладено саме нею за проханням її знайомого, підписувала кредитний договір добровільно, кошти отримала і за їх отримання розписалася.

Відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, що даний правочин - кредитний договір №56 від 21 грудня 2005 року був вчинений нею під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, ОСОБА_1 суду не надала.

Згідно листа Першотравневого районного суду м. Чернівці № 1-9/1 від 13 квітня 2010 року, по кримінальній справі відносно ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інш. за ст.ст. 191 ч. 5, 358 ч. 2, 3, 366 ч. 2, 368 ч. 2, 369 ч. 2 КК України 19 червня 2009 року було постановлено вирок, по даній кримінальній справі ОСОБА_1 потерпілою визнана не була.

Також із відповідей прокуратури Чернівецької області та УМВС України в Чернівецькій області вбачається, що вже на протязі часу знаходження основного позову в суді працівниками міліції проводиться дослідча перевірка, рішення по якій до цього часу не прийнято.

Встановлення досудовим слідством, що довідка про доходи ОСОБА_1 є фіктивна не може бути підставою для визнання кредитного договору недійсним, оскільки сама ОСОБА_1 пояснила, що вказані в договорі кошти вона отримала.

За таких обставин суд не може вважати, що кредитний договір №56 від 21 грудня 2005 року таким, що укладений під впливом впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах, а отже він є чинними.

Таким чином, суд вважає, що позов ПАТ "Укрсоцбанк" належить задовольнити та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 94991 грн. 59 коп., яка складається із: простроченого кредиту в сумі 40277 грн., прострочених відсотків в сумі 25093 грн. 13 коп., пені в сумі 29621 грн. 46 коп., а також понесені судові витрати, а в задоволенні позову ОСОБА_1 визнання недійсними кредитного договору, договору застави належить відмовити за недоведеністю.

Оскільки, позовні вимоги банку підлягають задоволенню, то відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору в сумі 949 грн 91 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з ОСОБА_1

На підставі викладеного, ст.ст. 202, 203, 215, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 552, 610, 611, 612, 625, 1047-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.40 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 88 ч.1 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м.Чернівці на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту №56 від 21.12.2005 року в загальній сумі 94991 ( девяносто чотири тисячі девятсот девяносто одну) гривню 59 копійок на рахунок №29097925990014, МФО 315018, код ЄДРПОУ 09315018.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" судові витрати 949 гривень 91 копійку судового збору і 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді на рахунок №29097925990014, МФО 315018, код ЄДРПОУ 09315018.

В позові ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання недійсними кредитного договору та договору застави відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м.Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Л.В.Ярема