Постанова № 14764706, 02.03.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

02.03.11 Справа № 7/73-1174

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді – Галушко Н.А.

суддів: Краєвської М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу Бережанської міської ради, м. Бережани Тернопільської області від 22.12.2010 року

на рішення господарського суду Тернопільської області від 26.11.2010 року

у справі №7/73-1174

за позовом: прокурора Бережанського району в інтересах держави в особі Державного історико - архітектурного заповідника у м. Бережани.

до відповідача Бережанської міської ради, м. Бережани.

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Бережанське обласне комунальне міжрайонне бюро технічної інвентаризації, м. Бережани Тернопільської області.

2. Регіональне відділення Фонду державного майна України у Тернопільській області,м. Тернопіль.

про визнання права власності; визнання недійсними рішення; визнання недійсним свідоцтва про право власності

За участю представників сторін:

від прокуратури: не з’явився

позивача: Федорів Л.І., Зорик В.П.

відповідача: Вітковська О.Я.

третіх осіб : не з’явився

Представникам роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.11.2010 року у справі №7/73-1174 (суддя Стадник М.С.) задоволено частково позовні вимоги прокурора Бережанського району в інтересах держави в особі Державного історико - архітектурного заповідника: визнано право власності на нежитлову будівлю Магістрату, що розміщена в м. Бережани по вул. Банкова,4 "а" площею 501,6 кв.м. за Державою Україна в особі Кабінету Міністрів України на праві оперативного управління майном за Державним історико - архітектурним заповідником у м. Бережани (вул. Вірменська, 4, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область); визнано недійсним рішення виконавчого комітету Бережанської міської ради від 01.11.2007р. № 724 "Про скасування рішення виконавчого комітету Бережанської міської ради від 15.03.2007р. № 423 "Про оформлення права власності" з моменту його прийняття; визнано недійсним рішення № 746 від 15.11.2007р. "Про присвоєння адреси будівлі по вул. Банкова №4" в частині тексту пункту 1: "що є власністю територіальної громади міста Бережани" та п. 2 в цілому, з моменту його прийняття; зобов'язано Бережанське об'єднане комунальне міжрайонне бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності нежитлової будівлі Магістрату в м. Бережани по вул. Банкова,4 "а", площею 501,6 кв.м. за Державою Україна в особі Кабінету Міністрів України на правах оперативного управління майном за Державним історико - архітектурним заповідником у м. Бережани (вул. Вірменська, 4, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область); в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю по вул. Банкова, 4 "а" за територіальною громадою міста Бережани від 23.11.2007р. (реєстраційний № 599701) провадження у справі припинено.

Бережанською міською радою подано апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення суду, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним і таким, що порушує право власності територіальної громади міста, прийняте з неналежним з’ясуванням предмету судового розгляду і допущенням неповноти судового слідства. Зокрема, скаржник посилається на те, що судом не було досліджено, на підставі яких саме нормативно-правових документів Бережанська міська рада відстоює інтереси громади міста, її права на власність по вул. Банкова 4 «а» м. Бережани. Також скаржник зазначає, що судом помилково або з інших причин не встановлено або не досліджено, що похідні рішення міської ради щодо передачі об’єкту комунальної власності територіальної громади міста по вул. Банкова 4 «а»в спільну комунальну власність району без скасування рішень попередніх, є лише як наміри, а не зміна форми власності. Крім цього, скаржник вважає, що посилання суду на те, що спірний об’єкт є комунальною власністю району, є безпідставним та необґрунтованим. Скаржник також зазначає, що суд повинен був врахувати статтю 182 ЦК України «Державна реєстрація прав на нерухомість», оскільки як таку реєстрацію об’єкта по вул. Банкова 4 «а»в м. Бережани районна рада не здійснювала, право спільної комунальної власності за громадою району не набула. Окрім цього, посилаючись на ст.347 ЦК України, скаржник також наголошує, що відсутність державної реєстрації та свідоцтва власності у органу місцевого самоврядування (районної ради) є підставою вважати будинок №4 «а»по вул. Банкова м. Бережани власністю територіальної громади м.Бережани. Скаржник в апеляційній скарзі також зазначає також те, що суд першої інстанції не взяв до уваги при прийнятті рішення вимоги статті 21 ЦК України, в якій зазначено, що правовий акт може бути визнаний недійсним (незаконним, протиправним), тобто таким, що не відповідає закону (іншому правовому акту), якщо він виданий органом або посадовою особою з перевищенням наданих йому законом повноважень або в межах компетенції, але з порушенням законодавства. Окрім цього, скаржник вважає, що висновок суду про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Бережанської міської ради від 01.11.2007 р. №724 «Про скасування рішення виконавчого комітету Бережанської міської ради від 15.03.2007 р. №423 «Про оформлення права власності»є необґрунтованим та незаконним. В апеляційній скарзі зазначено, що судом не було досліджено, що міськвиконком вийшов за межі своїх повноважень, приймаючи рішення від 15.03.2007 р., а також те, що судом не взято до уваги рішення Бережанської міської ради №95 від 13.07.2006 р., яким було скасовано рішення Бережанської міської ради №133 від 16.02.1996 р.

Державний історико-архітектурний заповідник у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, в процесі розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що Будівля Магістрату є пам’яткою архітектури місцевого значення, яка передана із спільної власності територіальних громад Бережанського району у державну власність та перебуває в управлінні Держбуду, який в свою чергу закріпив його на правах оперативного управління за Державним історико - архітектурним заповідником у м. Бережани.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, ст. 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини»об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини.

Згідно ст.33 вищезазначеного закону, комплекс (ансамбль) пам'яток з усією сукупністю компонентів, що становить культурну, історичну та наукову цінність, просторово, планувально і функціонально виділений у структурі населеного пункту або локалізований поза його межами, може бути оголошений історико-культурним заповідником державного або місцевого значення. Відповідно до ст.4 Закону України «Про охорону культурної спадщини», повноваження щодо оголошення комплексів (ансамблів) пам'яток історико-культурними заповідниками державного значення та територій історико-культурними заповідними територіями, належить Кабінету Міністрів України у сфері культурної спадщини. Разом з тим, статтею 33-1 цього ж закону,рішення про оголошення комплексу (ансамблю)пам'яток історико-культурним заповідником місцевого значення приймає відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна,Київська і Севастопольська міські ради.

З метою захисту традиційного характеру середовища населених місць, в яких знаходяться окремі пам'ятки, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, вони заносяться до Списку історичних населених місць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Законом України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” від 03.03.1998р. визначено порядок передачі об’єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, або у спільну власність територіальних громад, а також об’єктів права комунальної власності у державну власність, в тому числі і пам’яток архітектури, шляхом безоплатної передачі та прийнятими на його виконання Положенням про порядок передачі об’єктів права державної власності і Порядком подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність, затверджених постановою КМ України від 21.09.1998р. № 1482.

Згідно із ст. 5 Закону України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” передача об’єктів з комунальної у державну власність здійснюється за рішенням: сільських, селищних, міських, районних у містах рад - щодо об'єктів права комунальної власності відповідних територіальних громад; районних, обласних рад - щодо об'єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад.

Відповідно до п.2 ст.5 зазначеного Закону передача об'єктів з комунальної у державну власність здійснюється за наявності згоди на передачу Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених в абзацах другому, третьому та п'ятому частини першої статті 2 цього Закону, або органів, уповноважених управляти державним майном, - щодо окремого індивідуально визначеного майна підприємств (крім нерухомого майна).

Пропозиції щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність, на яку потрібна згода Кабінету Міністрів України, погоджуються з органом, уповноваженим управляти державним майном, до сфери управління якого пропонується передати об'єкт, а також погоджуються відповідно до абзаців третього - п'ятого частини третьої статті 4 цього Закону(ч.3 ст.5 Закону).

Згідно рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 05.12.1986р. №343 "Про доповнення списку пам’яток архітектури місцевого значення, що перебувають під охороною держави", включено до Списку пам’яток містобудування та архітектури місцевого значення Тернопільської області»(Т.2 а.с.33) - пам’ятку архітектури та будівництва початку ХІХ ст. Будинок Магістрату (побудований у стилі класицизму, на фасаді якого зберігся герб міста австрійського періоду) в м. Бережани, по вул. Банкова,4, якій присвоєно охоронний номер 91-М (дані облікової картки та паспорта об’єкта культурної спадщини).

Крім цього, постановою КМ України від 26.07.2001р. №878 "Про затвердження Списку історичних населених місць України", на виконання ст.32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», затверджено Список історичних населених місць України (міста і селища міського типу) до якого включено м. Бережани ( дата заснування 1375 рік).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що постановою КМ України від 17.11.2001р. № 1508 (Т.2 а.с.14), враховуючи історичну та архітектурну цінність комплексу пам’яток м. Бережани та з метою його збереження і раціонального використання, погоджено пропозицію Тернопільської обласної держадміністрації, підтриману Бережанською міською радою, Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики (Держбуд), Міністерством культури і мистецтв, про оголошення комплексу пам’яток м. Бережани Державним історико-архітектурним заповідником з віднесенням його до сфери управління Держбуду. Пунктом 2 Постанови № 1508 зобов’язано Держбуд затвердити у тримісячний термін Положення про Державний історико –архітектурний заповідник у м. Бережани, визначити межі території та зони охорони заповідника та разом з Тернопільською обласною державною адміністрацією подати КМ України пропозиції щодо передачі у державну власність об’єктів заповідника. Витрати на утримання заповідника, згідно даної постанови, фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, які передбачаються в бюджеті Держбуду.

Слід зазначити, що наказом Держбуду від 14.02.2002р.№34 затверджено Положення про Державний історико –архітектурний заповідник у м. Бережани (Т.2 а.с.41) та Бережанською районною державною адміністрацією Тернопільської області проведена 14.02.2002р. його державна реєстрація та видано свідоцтво про державну реєстрацію (Т.2 а.с.15).

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2004р. №113-р "Про передачу пам’яток архітектури та містобудування до сфери управління Держбуду" (Т.1 а.с.14) прийнято пропозицію Держбуду, Тернопільської облдержадміністрації, Бережанської районної та міської рад про передачу із спільної власності територіальних громад Бережанського району і територіальної громади м. Бережани у державну власність з віднесенням до сфери управління Держбуду пам’яток архітектури та містобудування за переліком згідно з додатками 1 та 2 до розпорядження, в які включено: 1/ об’єкти спільної власності територіальних громад Бережанського району –Магістрат, ХІХ століття по вул. Банкова,4 та Рідна школа,1885р. вул. Шевченка, 1; 2/ об’єкти, що передаються із власності територіальної громади м. Бережани –Адміністративний будинок ХІХ століття по вул. Вірменській, 4 та комплекс споруд Вірменської церкви (Вірменська церква та дзвіниця,1764 р.), вул. Вірменська,64; із сфери управління облдержадміністрації до сфери управління Держбуду –Ратуша. 1811р., пл. Ринок, 1 та комплекс замку Синівських, 1554 р. (замок, Троїцький замковий костел-усипальниця), вул. І. Франка.

Окрім цього, умови передачі об’єктів встановлені ст.7 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності», згідно якої передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії, форма якого затверджена постановою КМ України від 21 вересня 1998 р. N 1482.

Відповідно до п.6 ст.7 Закону України «Про передачу об»єктів права державної та комунальної власності»право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

На виконання розпорядження КМ України №113-р. від 04.03.2004 р., наказом Держбуду від 08.04.2004р. №65 (Т.1 а.с.22), в порядку передбаченому ст.6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», Положенням про порядок передачі об’єктів права державної власності та Порядком подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів у державну власність, створено комісію, яка актом приймання-передачі від 05.05.2004р. передала до сфери управління Держбуду України на баланс Заповіднику на праві оперативного управління пам’ятку архітектури місцевого значення - Будівлю Магістрату в м. Бережани по вул. Банкова, 4, площею 494,51 кв.м., також, цього ж числа, актом приймання –передачі основних засобів передано будівлю Магістрату з балансу територіальної громади Бережанського району (Бережанської районної ради) на баланс Заповіднику та рішенням Бережанської районної Ради №197 від 12.10.2004р. будинок по вул. Банковій, 4 в м. Бережани виключено з комунальної власності району.

Отже, право державної власності на пам’ятку архітектури виникло з дати підписання акту приймання-передачі, а саме з 05.05.2004р.

Як вбачається із матеріалів справи, в процесі розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що Фонд державного майна України підтвердив довідкою від 18.08.2010р. №15-4/690 (Т.1 а.с.89), що в Єдиному реєстрі об’єктів державної власності обліковується балансоутримувач державного майна - Державний історико - архітектурний заповідник в м. Бережани, орган управління: Міністерство регіонального розвитку та будівництва України та нерухоме державне майно, яке перебуває на його балансі, об’єкт історії, культури та мистецтва - Магістрат, ХІХ століття, площею 494,51 кв.м. (інвентарний №26103387.6) в м. Бережани, вул. Банкова, 4 (відомості форми №2б(д) сформовані станом на 29.03.2006р.).

З метою належного забезпечення захисту права власності на нерухоме майно, до прийняття Верховною Радою України Закону України «Про державну реєстрацію прав на об’єкти нерухомого майна», оформлення права власності на такі об’єкти провадиться на підставі Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (далі Тимчасове положення).

Оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюється з особливостями, передбаченими п. 6 Тимчасового положення (в редакції Положення станом на 19.05.2005р.), а саме згідно пп.6.1"а" п.6 даного Положення, таке оформлення провадиться з видачею місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування свідоцтва про право власності фізичним особам та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004р. та п.п.1.3, 1.5 Тимчасового положення, право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб підлягає обов’язковій державній реєстрації, яку здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць на підставі правовстановлюючих документів, зазначених в Додатку №1 до Тимчасового положення, до яких згідно п.6 Додатку відноситься - Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування.

Крім цього, як вбачається із матеріалів справи, за заявою Заповідника та на підставі поданих ним документів, виконавчим комітетом Бережанської міської ради, відповідно до делегованих повноважень наданих п.9 ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування" та на підставі Тимчасового положення, прийнято рішення від 15.03.2007р. №423 "Про оформлення права власності" пунктом 5 якого вирішено оформити право державної власності на нежитловий будинок розташований в м. Бережани, вул. Банкова,4 за Державою Україна в особі Кабінету Міністрів України на праві оперативного управління за Державним історико –архітектурним заповідником та доручено Бережанському обласному комунальному міжрайонному бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво на право власності та зареєструвати будівлю (Т.1 а.с.25).

Слід зазначити, що на звернення Заповідника до БТІ виконати рішення від 15.03.2007р. №423, останнє листом від 04.06.2007р. відмовило в здійсненні реєстрації, посилаючись на те, що за адресою по вул. Банкова, 4 (колишня 40- річчя Жовтня) значиться зареєстрований згідно рішення виконавчого комітету Бережанської міської ради від 31.10.1991р. №341 житловий будинок, а не нежитловий (Т.1 а.с.40).

Рішенням виконавчого комітету Бережанської міської ради №724 від 01.11.2007 року "Про скасування рішення виконавчого комітету Бережанської міської ради від 15.03.2007р. № 423 " Про оформлення права власності" вирішено скасувати п.5 рішення виконавчого комітету міської ради від 15.03.2007р. №423 "Про оформлення права власності" щодо оформлення права державної власності на нежитловий будинок в м. Бережани, вул. Банкова, 4 за Державою Україна у зв'язку із тим, що згідно рішення виконавчого комітету Бережанської міської ради народних депутатів № 341 від 31.10.1991 року та рішення Бережанської міської ради від 03.08.2000 року № 528 будинок № 4 по вул. Банкова в м. Бережани належить територіальній громаді м. Бережани (Т.1 а.с.41).

Слід зазначити, що доказом того, що на момент передачі будівлі Магістрату в державну власність, така перебувала у спільній власності територіальної громади Бережанського району, є рішення виконавчого комітету Бережанської міської ради №341 від 31.10.1991р. “Про передачу державних будинків на баланс міської Ради народних депутатів”, яким вирішено передати на баланс міської ради житловий будинок №4 по вул.40-річчя Жовтня (згідно рішення Бережанської міської ради народних депутатів від 10.04.1992р. "Про перейменування вулиць" перейменовано на вул. Банкова, 4 ), оформити право власності за міською радою та зобов’язати БТІ провести державну реєстрацію права комунальної власності (Т.1 а.с.40).

Разом з тим, слід зазначити, що дана будівля складається із західної частини, яка має історичне значення та зведена на початку ХІХ ст. - будинок Магістрату, площа забудови якої складає 361.8 кв.м., а згідно інвентарної справи складеної станом на 1991р. площа складає 494,51кв.м. та добудованої житлової східної частини, яка не є історичною пам’яткою. Отже, вищезазначеним рішенням, на виконання постанови КМ України від 05.11.1991р. №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно –територіальних одиниць (комунальною) власністю", згідно якої житловий фонд передається до комунальної власності, оформлено право власності на житлову частину будинку і БТІ проведено її державну реєстрацію.

Окрім цього, Бережанською міською радою, в межах компетенції наданої п.20 ст.19 Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" (втратив чинність згідно із Законом України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР), згідно якої виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються питання про визначення переліку об'єктів місцевого господарства, затвердження переліку об'єктів комунальної власності та їх статусу, рішенням №133 від 16.02.1996р. "Про часткову зміну рішення ХІІІ сесії ХХІ скликання від 04.11.1992р."Про комунальну власність Бережанської міської ради народних депутатів" виправлено неточності допущенні при прийнятті рішення, шляхом виключення з переліку майна, що знаходиться у комунальній власності Бережанської міської Ради народних депутатів та передачі його у комунальну власність Бережанській районній раді народних депутатів, а саме нежитлові приміщення в яких розміщені фільмотека, приміщення художньої школи, приміщення районного архіву, приміщення відділу реєстрації актів громадського стану та РАЙВО по вул. Банкова,4 (будинок Магістрату) (Т.1 а.с. 180).

Відповідно до рішення Бережанської районної Ради від 22.08.1997р. "Про комунальну власність району" визнано комунальною власністю району нежитлові приміщення по вул. Банковій, 4 (фільмотека, художня школа, районний архів, відділ реєстрації актів громадського стану, РАЙВО (будинок Магістрату) та доповнено перелік власності району цим приміщенням (Т.1 а.с.12).

Згідно рішення Бережанської районної Ради №199 від 27.12.2001р. "Про спільну власність територіальних громад району", враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 17.11.2001р. №1508 “Про Державний історико - архітектурний заповідник у м. Бережани" дано згоду на передачу в державну власність на баланс Заповідника будинок Магістрату, ХІХ ст., охоронний №91, що знаходиться в м. Бережани, вул. Банкова, 4, в якому розміщені відділ реєстрації актів громадського стану, районний архів, художня школа, фільмотека та з підписанням акту приймання –передачі пам’ятки від 05.10.2004р., рішенням районної ради №197 від 12.10.2004р. будинок Магістрату по вул. Банковій, 4 в м. Бережани виключено з комунальної власності району.

Отже, зазначена в спірному рішенні виконавчого комітету №724 від 01.11.2007 року підстава його прийняття, а саме посилання на рішення виконавчого комітету №341 від 31.10.1991р. стосується житлової частини будинку, яким Магістрат не є, а також спростовується рішенням міської ради №133 від 16.02.1996р., яким підтверджено приналежність нежитлової частини будинку Магістрату до спільної комунальної власності територіальних громад району.

Що стосується іншої підстави, а саме рішення Бережанської міської Ради №528 від 03.08.2000р. "Про оформлення права комунальної власності територіальної громади м. Бережани", яким вирішено оформити право комунальної власності за територіальною громадою міста Бережани на будинок №4 по вул. Банковій, то слід зазначити, що зазначена в рішенні підстава, а саме матеріали інвентаризації , не є згідно чинного законодавства правовстановлюючими документами, а інших в процесі розгляду справи в суді першої інстанції сторонами не подано.

Як вбачається із матеріалів справи, в процесі розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що належність Будівлі Магістрату до спільної власності територіальних громад району підтверджена міською радою при погодженні передачі пам’яток архітектури, які розміщені на території міста, в державну власність, зокрема, рішенням Бережанської міської Ради від 04.10.2001р. №761 "Про затвердження переліку пам'яток архітектури, які передаються в державну власність на баланс історико-архітектурного заповідника у м. Бережани", яким вирішено передати 12 об’єктів пам’яток архітектури з метою створення Державного історико-архітектурного заповідника в м.Бережани. (Т.1 а.с.17).

Крім цього, рішенням №413 від 18.04.2003р. міською радою погоджено передачу об’єктів згідно Переліку, серед яких Будинок Магістрату значиться як спільна власність територіальних громад району (Т.1 а.с.20).

Відповідно до рішення міської ради від 03.06.2003 року № 275 "Про затвердження переліку пам'яток архітектури, які передаються в державну власність до сфери управління Держбуду для Державного історико - архітектурного заповідника у м. Бережани" затверджено переліки пам'яток архітектури, які пропонувалися для передачі з комунальної власності міста у державну власність, серед яких будівля Магістрату також не значиться. (Т.1 а.с.21).

Варто звернути увагу на те, що відсутні будь –які заперечення в акті приймання - передачі пам’ятки архітектури Будинку Магістрату від 05.05.2004р., голови Бережанської міської ради Зорик В.П., який був одним із членів комісії, створеної наказом Держбуду з передачі об’єктів пам’яток архітектури і містобудування міста Бережани, щодо того, що дана пам’ятка належить до комунальної власності міста.

Слід зазначити, що не є доказом належності пам’ятки до комунальної власності міста і рішення Бережанської міської ради №147 від 10.12.2002р."Про передачу на баланс МКП "Житло –сервіс" житлового фонду, виробничої бази, транспортних засобів, механізмів та МКП "Добробут" виробничої бази, транспортних засобів, механізмів" пунктом 2 якого передано комунальному підприємству, як об’єкти комунальної власності міста, згідно затвердженого переліку, нежитлові приміщення по вул. Банкова ,4, без будь –яких доказів підтвердження права власності на них. На підставі вищезазначеного рішення, яке не є правовстановлюючим документом права власності, згідно Тимчасового положення, БТІ проведено 23.11.2007р. державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлову будівлю по вул. Банкова,4"а", а 30.11.2007р. Бережанським обласним комунальним міжрайонним БТІ внесено додаткові відомості, а саме: Свідоцтво про право власності САВ №599701 від 23.11.2007р. на нежитлове приміщення видане на підставі рішення №147 від 10.12.2002р.

Спираючись на вищевикладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення виконавчого комітету Бережанської міської ради №724 від 01.11.2007 року "Про скасування рішення виконавчого комітету Бережанської міської ради від 15.03.2007р. № 423 "Про оформлення права власності" підлягають задоволенню.

Судова колегія вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання частково недійсним рішення виконавчого комітету міської ради № 746 від 15.11.2007р."Про присвоєння адреси будівлі по вул. Банкова,4", а саме п.1 "Присвоїти нежитловій будівлі по вул. Банкова, 4 м. Бережани, що є власністю територіальної громади міста Бережани юридичну адресу: вул. Банкова,4, а" в частині тексту "що є власністю територіальної громади міста Бережани" та п. 2 "Доручити Бережанському ОК МБТІ провести перереєстрацію нежитлової будівлі по вул. Банкова, 4, а м. Бережани, що є власністю територіальної громади міста Бережани та видати свідоцтво на право власності" в цілому .

Як вбачається із матеріалів справи, в процесі розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що питання встановлення юридичної адреси нежитлової та житлової частини будинку по вул. Банкова, 4 виникло в 2003р. при погодженні передачі пам’яток архітектури, розміщених в м. Бережани, в державну власність, про що свідчить рішення міської ради від 03.06.2003 року №275 "Про затвердження переліку пам'яток архітектури, які передаються в державну власність до сфери управління Держбуду для Державного історико - архітектурного заповідника у м. Бережани", п.3 якого вирішено провести розмежування нумерації будинків №4 по вул. Вірменська та Банкова та присвоїти житловій частині будинків №4 "а".

Слід зазначити, що рішенням виконавчого комітету міської ради № 746 від 15.11.2007р."Про присвоєння адреси будівлі по вул. Банкова,4" присвоєно юридичну адресу нежитловій будівлі по вул. Банкова, 4, яка є пам’яткою архітектури, а саме вул. Банкова, 4"а", а житлову частину залишили за адресою вул. Банкова,4 .

В процесі розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що така необхідність була викликана тим, що житлова частина будинку була приватизована його жильцями станом на момент прийняття рішення від 03.06.2003 року № 275, що оформлено відповідною документацію згідно законодавства про приватизацію житлового фонду, яка пройшла державну реєстрацію в БТІ за адресою вул. Банкова,4. Крім того, житлові квартири продані їх власниками суб’єктам господарювання, які оформили їх на праві власності, провели їх реконструкцію для здійснення господарської діяльності, а тому їх перереєстрація за новою адресою потягнула б за собою додаткові витрати щодо їх переоформлення та перереєстрації, у зв’язку з чим було вирішено надати юридичну адресу вул. Банкова, 4"а" нежитловій частині будинку, яку займає пам’ятка архітектури –будинок Магістрату, площею 501.6кв.м. (за даними виготовленої на замовлення заповідника 15.11.2006 р. Бережанський ОК МБТІ інвентарної справи на будівлю Магістрату).

Окрім цього, матеріалами справи встановлено, що пам’ятка архітектури - Будівля Магістрату, площею 501,6кв.м. по вул. Банкова, 4"а" в м. Бережани є державною власністю, набутою у відповідності до чинного законодавства, в даний час перебуває в оперативному управлінні Державного історико - архітектурного заповідника у м. Бережани. А отже, судова колегія погоджується із висновком суду Тернопільської області про те, що вимоги позивача про визнання за державою права власності на вищезазначений об’єкт, підлягають задоволенню

Право власності на нерухоме майно юридичних осіб, згідно п.п.1.3, 1.5 Тимчасового положення, підлягає обов’язковій державній реєстрації, яку здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (БТІ) на підставі правовстановлюючих документів, зазначених в Додатку №1 до Тимчасового положення, до яких згідно п.10 Додатку відносяться рішення судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.

Судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України щодо позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю по вул. Банкова, 4 «а», як непідвідомчий господарському суду. Відповідно до ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи про визнання недійсними актів. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. В даному випадку актом є рішення виконавчого комітету Бережанської міської ради № 746 від 15.11.2007р., на підставі п.2 якого видане свідоцтво, а не саме свідоцтво.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім цього, згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності, судова колегія вважає позовні вимоги обґрунтованими та доведеними належними доказами.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 26.11.2010р. у справі №7/73-1174 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Тернопільської області.

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.