Ухвала суду № 14761930, 06.04.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Буряк І.В.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року справа №2а-16334/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д.

суддів Гаврищук Т.Г. , Білак С.В.

секретар судового засідання Чеплигін П.І.

за участю представника позивача Краснікова А.П. за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасгідроізоляція» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-16334/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасгідроізоляція” до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконними дій, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000030700/0 від 03.03.2010 року ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю”Донбасгідроізоляція” звернулось 25 червня 2010 року до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконними дій, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000030700/0 від 03.03.2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ”Донбасгідроізоляція” відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалите нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що документальна невиїзна (камеральна) перевірка, яка проводиться на підставі податкової декларації за жовтень 2009 року повинна була проводитись протягом 30 днів, наступних за днем отримання вказаної податкової декларації (20.11.2009 року) тобто до 20.12.2009 року. На день початку камеральної перевірки 02.02.2010 року, передбачений законом час для проведення камеральної перевірки на підставі декларації за жовтень 2009 року вийшов, перевірка проведена незаконно та Акт № 272/07-113 від 15.02.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки декларації з ПДВ за жовтень 2009 року складений з порушенням вимог пп.7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не може бути підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд не взяв до уваги, що позивач звертався до податкової зі скаргою на відмову в наданні податкових накладних підприємством «Азовремстрой», проте податківці не провели позапланову виїзну перевірку цього постачальника для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з ПДВ за цивільно-правовою операцією. Суд неповно дослідив докази по справі, не задовольнив клопотання позивача про витребування у слідчого первинних документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Донбасгідроізоляція» з П2П «Азовремстрой», які були вилучені під час обшуку, та передчасно зробив висновок про відсутність актів звірки взаєморозрахунків між позивачем та ПП «Азовремстрой».

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача до суду не з»явився, про час,дату та місце слухання апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь cудді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, вважає, що постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

20.11.2009р. ТОВ «Донбасгідроізоляція» надало в електронному вигляді декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009р. та додаток 5 Розшифровки в розрізі контрагентів за жовтень 2009р. (а.с.17-24)

Зазначеною декларацією ТОВ «Донбасгідроізоляція» визначило суму придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою у розмірі 303333,00 грн. та суму податкового кредиту у розмірі 60667,00 грн.

Також, позивач визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 5569,00 грн.

Згідно розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за жовтень 2009р. (звітний) в якості операцій з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту, визначені операції з ПП «Азовремстрой» (індивідуальний податковий номер 365994505823): обсяг поставки (без ПДВ) 303333,34 грн., сума ПДВ 60666,67 грн.

Крім того, позивачем поданий лист без вихідного номеру та дати (вхід №3780/10 від 23.11.2009р.), яким позивач просить включити до податкового кредиту за жовтень 2009р. суму сплачені постачальнику ПП «Азовремстрой» (ОКПО 36599457, ІПН 365994505823, Свідоцтво № 100242879) без виданих податкових накладних, тобто по факту сплати. У вказаному листі Позивачем перелічені платіжні доручення: - від 28.09.2009р. №156 на суму 50000,00 грн.; - від 29.09.2009р. №157 на суму 48000,00 грн.; - від 30.09.2009р. №158 на суму 40000,00 грн.; - від 01.10.2009р. №160 на суму 45000,00 грн.; - від 02.10.2009р. №171 на суму 35000,00 грн.; - від 05.10.2009р. №172 на суму 49000,00 грн.; - від 13.10.2009р. №175 на суму 25000,00 грн.; - від 19.10.2009р. №176 на суму 25000,00 грн.; - від 20.10.2009р. №178 на суму 27000,00 грн.; - від 26.10.2009р. №179 на суму 20000,00 грн., та зазначена загальна суму 364000,00 грн.

Наказом Жовтневої МДПІ м. Маріуполь №19 від 13.01.2010 року було прийнято рішення про проведення позапланової виїзної перевірки товариства за період з 01.10.2009р. по 31.10.2009 року. Термін перевірки з 13.01.2010 року по 15.01.2010 року. (а.с.42)

Листом від 16.11.2010 року (а.с.117) доручено проведення перевірки Товариства з питань правильності визначення та повноти нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні правових відносин зокрема з ПП «Азовремстрой».

Оскільки Товариство «Донбасгідроізоляція» було відсутнє за юридичною адресою, про що складено акт про відсутність Товариства за юридичною адресою, тому податківцями прийнято рішення про проведення документальної невиїзної перевірки (а.с.62,64)

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу позивача був спрямований запит від 10.12.2009р. № 71970/10/07-113 з проханням надати документи для проведення документальної невиїзної перевірки декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009р. з питань виявлених розбіжностей з ймовірного завищення податкового кредиту контрагентом ПП «Азовремстрой».

15.12.2009р. позивачем був наданий лист з додатками (платіжними дорученнями) але не в повному обсязі зазначених в запиті документів.

З 02.02.2010р. по 09.02.2010р. Жовтневою МДПІ проведена невиїзна документальна перевірка, за наслідками якої складений Акт від 15.02.2010р. № 272/07-113, відповідно до висновків якого на порушення пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Донбасгідроізоляція» було занижено суму податку на додану вартість за жовтень 2009р. на 60666,67 грн.

Документальна невиїзна перевірка ТОВ «Донбасгідроізоляція» проведена на підставі даних, зазначених у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009р. та документів, наданих підприємством (лист № 37 від 15.12.2009р. та повязаних з нарахуванням і сплатою податку на додану вартість, а саме платіжних доручень: - від 28.09.2009р. №156 на суму 50000,00 грн.; - від 29.09.2009р. №157 на суму 48000,00 грн.; - від 30.09.2009р. №158 на суму 40000,00 грн.; - від 01.10.2009р. №160 на суму 45000,00 грн.; - від 02.10.2009р. №171 на суму 35000,00 грн.; - від 05.10.2009р. №172 на суму 49000,00 грн.; - від 13.10.2009р. №175 на суму 25000,00 грн.; - від 19.10.2009р. №176 на суму 25000,00 грн.; - від 20.10.2009р. №177 на суму 27000,00 грн.; - від 26.10.2009р. №179 на суму 20000,00 грн., та зазначена загальна суму 364000,00 грн.

Відповідно до пп. 1, п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п.1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПІ України №327 від 10.08.2005р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №925/11205 від 25.08.2005р. невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов`язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Крім того, згідно з п. 8.2. Регламенту адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України № 62 від 09.02.2006 року, документальні невиїзні перевірки проводяться у разі виявлення органом державної податкової служби арифметичної або методологічної помилки у поданих платниками податків податкових деклараціях, звітах та інших документах, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), а також у випадках заявленого до відшкодування податку на додану вартість. Для проведення невиїзної документальної перевірки платники податків або їх представники можуть запрошуватися до органу державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків). Невиїзна документальна перевірка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби, в якому платник податків стоїть на обліку.

Оскільки вказаними вище нормами чітко врегульоване право відповідача як державного органу здійснювати контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сфері збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності, та у сфері податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою, тому суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з доводами апеляції про неправомірність проведення перевірки відповідачем з порушенням строків та вимог ст..11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже суд 1-ї інстанції дійшов правильного висновку, що податковий орган в даному випадку правомірно провів невиїзну документальну перевірку, результати якої викладені в акті перевірки від 15.02.2010р. № 272/07-113, а тому відсутні підстави вважати дії податківців протиправними при проведенні вказаної перевірки.

Стосовно позовних вимог про скасування повідомленні-рішення №0000030700/0 від 03.03.2010 року суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

На підставі акту перевірки від 15.02.2010р. № 272/07-113 Жовтневою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2010р. №0000030700/0, яким за порушення пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 84933,34 грн., у тому числі за основним платежем - 60666,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 24266,67 грн.

Пунктом 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Згідно пп. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У підпункті 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На підставі наведених норм, дослідивши надані сторонами докази суд першої інстанції правильно визначив, що позивач не підтвердив обставин, що він звертався до податкового органу зі скаргою на відмову ПП «Азовремстрой» надати податкові накладні.

З огляду на відсутність податкових накладних від ПП «Азовремстрой», відсутності доказів надання скарги на відмову ПП «Азовремстрой» надати податкові накладні, відсутності в платіжних дорученнях визначення конкретних товарів (робіт, послуг) за які були сплачені кошти за цими платіжними дорученнями, ненадання акту взаєморозрахунків, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про неможливість встановити конкретні товари (роботи, послуги) за які були сплачені грошові кошти згідно із вказаними платіжними дорученнями, та, відповідно, за якими не надано податкових накладних.

.Судова колегія погоджує висновки суду першої інстанції, що під час проведення у позивача обшуку акти взаєморозрахунків не були виявлені, оскільки ці висновки ґрунтуються на письмових доказах, зокрема на даних протоколу обшуку від 10.11.2009 року (а.с.34-40)

Крім того, платіжні доручення та акти звірки, датовані як вереснем 2009р. та і жовтнем 2009р., дати відвантаження товарів, або дати оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку позивачем не визначено.

Відповідно до листа від 06.04.2011 року за №6502/10/09-013 первинні документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Донбасгідроізоляція» та ПП «Азовремстрой» відсутні, під час проведення обшуку 10.11.2009 року не вилучалися.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про неможливість встановити дату виникнення у позивача права на податковий кредит.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених статтею 17, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цього Закону, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0000030700/0 від 03.03.2010р. прийнято відповідачем правомірно, у встановленому законодавством порядку, на підставі обґрунтованих висновків акту перевірки від 15.02.2010р. № 272/07-113.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ Донбасгідроізоляція” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у адміністративній справі №2а-16334/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у адміністративній справі №2а-16334/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ Донбасгідроізоляція” до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконними дій, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000030700/0 від 03.03.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскарження безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 11 квітня 2011 року.

Головуючий суддя І.Д.Компанієць

Судді Т.Г. Гаврищук

С.В. Білак