Постанова № 14761550, 22.03.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2011 р.

10 год.53 хв.Справа № 2-а-5649/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю прокурора Пуляєва І.В., представника позивача Головатенко К.К., предсатвників відповідача Даніщука С.Ю., Добрянської О.А., Тітова Ю.В., Бондарь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

відкритого акціонерного товариства "Бериславський хлібзавод"

до державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Бериславський хлібзавод" звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 04.10.10 №№ 0000392310/0, № 0000382310/0. В позові зазначає про те, що висновки податкової інспекції щодо безтоварності угод, які укладались позивачем, не відповідають обставинам справи, укладені правочини підтверджуються належним чином складеними первинними документами. Про отримання борошна свідчить факт виготовлення хлібобулочних виробів, витрати на придбання борошна підтверджуються належним чином оформленими документами. Зміст угод між позивачем та постачальниками продукції не суперечить жодному нормативному акту, моральним засадам суспільства, в акті перевірки не наведено доказів невідповідності угод ч. 1 ст. 203 ЦК України. Позивач, і його контрагенти мали необхідний обсяг правоздатності, волевиявлення учасників угод було вільним, угоди укладені у належній письмовій формі; правочини були спрямовані на реальне настання правових наслідків,що обумовлені ними. Позивач зазначає про те, що на момент видачі податкових накладних постачальники позивача були працюючими підприємствами, платниками податків, в тому числі платниками ПДВ, мали право видавати податкові накладні, ніяких зауважень до форми складання податкових накладних в акті перевірки не зазначено. Всі вимоги, які встановлені ст. 7 Закону про ПДВ відносно порядку формування податкового кредиту та податкових зобов'язань позивачем були виконанні. Оскільки відсутній вирок по кримінальній справі, тому відповідач не має підстав стверджувати про ухилення платника від сплати податків, податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі припущень перевіряючих, а не на підставі достовірно встановлених фактів. Правочини з ПП "Зірка Сторіччя" та ПП "Колос Дніпро Плюс" містять всі суттєві та необхідні умови, визначені законодавцем як обов'язкові для договорів поставки. Податковий кредит правомірно сформований на підставі податкових накладних, виданих ПП "Зірка Сторіччя" та ПП "Колос Дніпро Плюс", які на час розгляду справи судом не ліквідовані та не виключені з Єдиного державного реєстру підприємств. Позивач вважає, що угоди реально відбулися, відповідач приймаючи оскаржувані рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплена належними доказами.

Представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у Бериславському районі Херсонської області (відповідач) проти позову заперечує, посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до норм діючого законодавства, а тому і підстави для визнання його нечинним відсутні. Укладені між позивачем та суб'єктами підприємницької діяльності-постачальниками договори на поставку продукції відповідно до пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, є нікчемними та недійсними, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, передбачених ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦКУ, і в силу ст. 216 ЦКУ не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. В ході проведення перевірки відповідачем здійснено зустрічні перевірки контрагентів позивача щодо підтвердження факту реальної поставки продукції позивачу, які не підтвердили реальність передачі продукції та сплату контрагентами позивача податку на додану вартість з операцій продажу продукції позивачу. Законом про ПДВ передбачено, що однією з обов'язкових вимог включення до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету. Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з ПДВ, є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України про ПДВ зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Представники відповідача прибули в судове засідання, просять відмовити в задоволенні позову.

Прокурор прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство "Бериславський хлібзавод" є юридичною особою, платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ у Бериславському районі Херсонської області. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 27.06.1997 № 30752635 виданого ДПІ у Бериславському районі, був зареєстрований платником ПДВ з 27.06.1997. Генеральним директором товариства є ОСОБА_7

Посадовими особами ДПІ у Бериславському районі Херсонської області була здійснена позапланова виїзна перевірка ВАТ "Бериславський хлібозавод" з питань правових відносин з ПП "Зірка сторіччя" та ПП "Колос Дніпро Плюс" за період з 01.01.08 по 30.04.10 на підставі документів, вилучених прокуратурою Херсонської області в межах порушеної кримінальної справи, за наслідками перевірки складено акт від 13.09.10 № 236/231/05510970. В акті зазначено, що ВАТ "Бериславський хлібозавод" порушено вимоги чинного податкового законодавства, а саме: п.п. 5.2.1, п. 5.2, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму - 3067138 грн.; п.п. 7.4.1, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 3714915,20 грн. ВАТ "Бериславський хлібозавод" порушено ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених з ПП "Зірка сторіччя" та ПП "Колос Дніпро Плюс" щодо постачання борошна різних ґатунків, олії, мазуту. У даних постачальників відсутні будь-які основні засоби, транспорт та наймані працівники, що не дає зазначеним суб'єктам виконувати поставку продукції. Крім того, ПП "Зірка сторіччя" ухвалою від 20.03.10 визнано банкрутом.

За договором № 02-09/08 від 02.09.08, укладеним позивачем з ПП "Зірка сторіччя", ПП зобов'язувалось продати борошно ТОВ "Бериславський хлібозавод" 800 тн вищого ґатунку та 4000 тн першого ґатунку, 300 тн другого ґатунку, 300 тн бороша житнього на загальну суму 14147 тис. грн. ПП "Зірка сторіччя", в свою чергу, отримувало борошно від ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Радоніс". Директор ТОВ "СП "Радоніс" ОСОБА_8 будучи допитаним слідчими органами пояснив, що підприємство зареєстрував за винагороду, підприємницькою діяльністю не займався, підписував документи раз на місяць, не вникаючи в їх суть. Згідно з актом від 21.09.10, складеним оперуповноваженими податкової міліції, ТОВ "Радоніс" відсутнє за юридичною адресою (м. Херсон, вул. Ворошилова, 27, к. 3 кв. 60) з дня державної реєстрації з 14.07.09. Актом від 20.07.10 документальної невиїзної перевірки ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Радоніс" з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту за період жовтень 2009 р. лютий 2010 року встановлено, що товариство не має матеріальних та людських ресурсів для здійснення господарської діяльності, транспорту, складських приміщень, сировини, відсутні документи, що підтверджують правомірність декларування податкового кредиту, не виявлено фактів передачі товару іншим підприємствам, всі правочини визнано нікчемними, а дані декларацій з ПДВ недійсними, до ЄДР внесено запис про відсутність за юридичною адресою. Актом № 107\15-2 від 22.03.10 було анульовано свідоцтво реєстрації платника ПДВ.

Між ТОВ "Берисласький хлібозавод" та ПП "Колос Дніпро Плюс" був укладений договір від 01.11.09 № 01-11/09 про продаж борошна, олії соняшникової на загальну суму 5300000грн. Директор ПП "Колос Дніпро Плюс" ОСОБА_9 надав пояснення слідчим органам про те, що підприємство зареєстрував на себе за грошову винагороду у зв'язку з тяжким матеріальним станом, заперечує будь-які стосунки з позивачем або ВАТ "Новокаховський хлібозавод", як керівник підприємства не вів ніякої діяльності, не підписував будь-яких договорів, документів бухгалтерської та податкової звітності. ПП "Колос Дніпро Плюс" отримувало продукцію від ТОВ "Радоніс", ПП "Інвестагропівдень" (юридична адреса м. Херсон, с. Комишани, вул. Піонерська, 18а, фактична адреса м. Херсон, вул. Шолома-Алейхема, 14, директор ОСОБА_10, 13.12.10 внесено в ЄДР запис про відсутність за місцезнаходженням), ТОВ "Торгівельна фірма "Діаніт".

Було встановлено, що борошно та олія перевозилась власним або орендованим транспортом позивача з інших місць зберігання (хлібоприймальних підприємств), про що свідчить товарно-транспортні накладні, за ПП "Зірка сторіччя" та ПП "Колос Дніпро Плюс" транспортні засоби не зареєстровані.

Фахівцями ДПІ був використаний при перевірці висновок судово-економічної експертизи проведеної по кримінальній справі № 500034-10, яким визнано договори поставки між ВАТ "Бериславський хлібозавод та ПП "Колос Дніпро Плюс" та ПП "Зірка сторіччя" нікчемними, господарські операції поставки борошна та олії не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, яка свідчить про відсутність необхідних умов для відповідної господарської, економічної діяльності, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Надані на дослідження експерту товарно-транспортні накладні та дорожні листи не відповідають вимогам, які пред'являються до документу Законом України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та вимогами "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облік", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, стосовно надання документу юридичної сили і доказовості перевезення борошна, не мають всіх необхідних реквізитів та відміток прибуття та вибуття з міст навантаження борошна. Кількість найманих осіб у ПП "Зірка сторіччя" та ПП "Колос Дніпро Плюс" було недостатньо для виконання виробничого процесу, наприклад у 1-2 кварталах 2008 року у ПП "Зірка Сторіччя" та в період 3-й квартал 2008 року 2-й квартал 2009 року не було зовсім жодного працівника.

ДПІ дійшло до висновку, що підприємством перераховувались кошти ПП "Колос Дніпро Плюс" та ПП "Зірка сторіччя" без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. В ході перевірки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, податкова інспекція вважає, що зазначені договори відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Враховуючи порушення, виявлені перевіркою по правочинам, укладеному між ВАТ "Бериславський хлібозавод" (договір купівлі-продажу № 02-09\08 від 02.09.08 р.) з ПП "Зірка сторіччя", та ВАТ "Бериславський хлібозавод" (договір купівлі-продажу № 01-11\09 від 01.11.09) з ПП "Колос Дніпро Плюс", в частині не додержання у момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, зазначені правочини є нікчемними в силу закону.

Перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а також бухгалтерського обліку в частині дотримання вимог до первинних документів. Відповідно до п.1, 2 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. В статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Згідно з п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Виявлено завищення валових витрат на суму 14377497 грн. внаслідок віднесення до валових витрат суму витрат по придбаній сировині (борошно, олія) у ПП "Зірка сторіччя" 11586302 грн. 96 коп. ( ІІ півріччя 2008 року - 2009 р.) та ПП "Колос Дніпро Плюс" 2791194 грн. 70 коп. (4-й квартал 2009 року - 1 квартал 2010 року). Договори з цими постачальниками є нікчемними, товарно-матеріальні цінності не передавались. Встановлено заниження об'єкта по податку на прибуток на загальну суму - 3067138 грн.

Через нікчемність договорів податкова інспекція дійшла до висновку про зайве віднесення до податкового кредиту суми ПДВ по придбаній сировині (борошно, олія) у ПП "Зірка сторіччя" та ПП "Колос Дніпро Плюс".

Акт перевірки підписано директором ТОВ "Бериславський хлібозавод" із запереченнями.

За розглядом результатів перевірки ДПІ у Бериславському районі Херсонської області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.10.10 № 0000392310/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 3714915 грн. 20 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 1857457 грн. 60 коп., № 0000382310/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 3067138 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 1511584 грн.

Суду надано висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області № 1372 від 02.11.10 про те, що податкові та видаткові накладні ПП "Колос Дніпро Плюс" складені та підписані від імені керівника ОСОБА_9, але підписи виконано іншою особою, сам ОСОБА_9 також заперечує підписання будь-якої звітності.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.11 № 2а-5457/10/2170 визнано недійсними установчі та реєстраційні документи ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Радоніс", в постанові зазначено про те, що підприємство зареєстрував засновник ОСОБА_8 за винагороду на прохання своїх знайомих, без наміру здійснювати господарську діяльність.

Постачальником ПП "Зірка Сторіччя" було ТОВ "Агротрейдплюс" (18.07.09 оперуповноваженими податкової міліції виявлено відсутність за юридичною та фактичною адресами, 04.08.09 повідомлено про відсутність за фактичним місцезнаходженням, анульовано свідоцтво платника ПДВ 16.04.10 через відсутність за юридичною адресою).

Також відповідач надав суду інформацію по постачальник ПП "Колос Дніпро Плюс" - ТОВ "Стар-найт", 01.02.11 надіслано до реєструючого органу повідомлення про відсутність даної юридичної особи за місцезнаходженням.

За фактом фіктивного банкрутства ПП "Зірка Сторіччя" 10.08.10 порушена кримінальна справа. 28.05.10 порушена кримінальна справа за фактом придбання та створення ПП "Зірка Сторіччя", ПП "Колос Дніпро Плюс", 25.08.10 порушена кримінальна справа за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Бериславський хлібозавод".

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон про прибуток), діючого на час здійснення позивачем спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону про прибуток господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Також у п. 5.11 ст. 5 Закону про прибуток зазначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з п. 1.4 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 08.07.97 р. № 214, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Отже, за відсутності відповідних первинних документів підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угоди витрати. Згідно ст.9 Закону України від 16.07.99 №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, повинні бути складені під час здійснення господарської операції. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Для точнішого визначення вимог, що предявляються до первинних документів, крім Закону про бухоблік, слід керуватися Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, яким встановлено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якою складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції та складання первинного документа. Суд дослідив документи, на підставі яких позивач відніс витрати по придбанню товарів до валових витрат. Надані суду накладні, транспортні накладні, не відповідають вимогам, які пред'являються до первинних бухгалтерських документів, що підтверджується актом перевірки, поясненнями директора ПП "Колос Дніпро Плюс" ОСОБА_9, висновком експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області № 1372 від 02.11.10, висновком судово-економічної експертизи по кримінальній справі № 500034-10, ці документи не підтверджують реальність поставки борошна саме підприємствами ПП "Зірка Сторіччя", ПП "Колос Дніпро Плюс", а лише фіксують їх здійснення на "папері". Всі документи ПП "Колос Дніпро Плюс" підписані невстановленою особою, неуповноваженою на підписання таких документів. Що стосується документів, складених від імені ПП "Зріка Сторіччя", суд приймає до уваги відсутність у даного підприємства борошна, та отримання ним борошна у ТОВ "СП "Радоніс", документи якого також використовували невстановлені особи для зайняття незаконою підприємницькою діяльністю.

Отже, такі документи є неналежними доказами отримання товарів, а тому не є підставою для віднесення сплачених сум до валових витрат. З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що борошно та олія отримувалась не від ПП "Зірка Сторіччя", ПП "Колос Дніпро Плюс", а від інших постачальників, при цьому використовувались документи даних підприємств для збільшення валових витрат.

Посилання податкової інспекції в акті перевірки на нікчемність правочинів не є достатньо обґрунтованим. Відповідно до цієї статті нікчемним є правочин, що порушує публічний порядок, а публічний порядок вважається порушеним, якщо правочин був спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Акт перевірки не містить доказів того, що дії посадових осіб ТОВ "Бериславський хлібзавод" були спрямовані на настання тих негативних наслідків, які наведені у ст. 228 Цивільного Кодексу України, так як незаконність заволодіння майном має бути підтверджена відповідними доказами, зокрема, обвинувальним вироком суду відносно осіб, що незаконно заволоділи майном. Кримінальна справа щодо посадових осіб позивача не закінчена. Незважаючи на це, наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За нормами п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно п.п. 7.7.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг). Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що наявність у позивача належно оформлених податкових накладних, необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість. Для того, що дійти до висновку про неправомірне формування платником податкового кредиту, податковому органу необхідно довести, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону передбачає, крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника податку права на податковий кредит, ще наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку. Відповідно до п. п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону, суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. Тобто законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку на додану вартість, як особи, яка зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст. 1 Закону). Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що Законом встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням цього податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Про необґрунтованість податкової вигоди свідчать, зокрема, такі обставини, як невідповідність вимогам Закону усіх податкових накладних, виданих приватним підприємством "Колос Дніпро Плюс" та ТОВ "Радоніс", відсутність сплати платниками податку- постачальниками по ланцюгу до виробника у звітному періоді відповідних сум податку на додану вартість.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку. Якщо наведені у договорах товари фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. В даному випадку про відсутність реального характеру відповідних операцій свідчать підтверджені доказами доводи відповідача, що зокрема викладено в акті перевірки позивача, а саме наявність таких обставин та підтверджуючих документів: протокол допиту свідка - ОСОБА_9 по кримінальній справі № 500034-10, висновок № 37 судово-економічної експертизи по кримінальній справі № 500034-10, висновок судово-почеркознавчої експертизи по кримінальній справі № 500034-10, дані щодо наявності найманих працівників підприємств ПП "Зірка Сторіччя" та ПП "Колос Дніпро Плюс", відсутність документів, що підтверджують наявність власних або орендованих виробничих потужностей, складських приміщень контрагентів позивача, пояснення посадових осіб контрагентів позивача, та інше.

Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з підприємствами, які постачали продукцію, походження якої неможливо встановити, всі наслідки необачних дій позивача покладаються тільки на нього, а не на державний бюджет. За таких обставин, суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість і не вбачає порушень чинного законодавства або перевищення компетенції зі сторони відповідача при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. В задоволенні позову відмовляється.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Відмовити відкритому акціонерному товариству "Бериславський хлібзавод" в задоволенні позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області від 04.10.10 № 000039230/0 та № 0000382310/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 березня 2011 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.1