Постанова № 14761137, 28.02.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-8490/10/0670

категорія 8.2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Романченка Є.Ю. ,

при секретарі - Длугаш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростенський м'ясокомбінат" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом і зазначає, що працівниками Коростенської ОДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ПАТ «Коростенський м`ясокомбінат» за результатами якої складено акт №131/23-01/00443418 від 06.04.2010 року. В ході адміністративного узгодження матеріалів даної перевірки на підприємстві була проведена позапланова виїзна перевірка за наслідками якої складено акт №276/23-01/00443418 від 27.07.2010 року. Актом встановлено порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством безпідставно сформовано податковий кредит на суму 1210550грн. Позивач вважає визначене порушення необгрунтованим, мотивуючи тим, що податковий кредит підприємством сформовано відповідно до норм діючого законодавства. Податок на додану вартість в сумі 1210550грн., який включено до податкового кредиту ПАТ «Коростенський м`ясокомбінат» в повному обсязі задекларовано та сплачено до бюджету, що підтверджується результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки, на думку позивача ґрунтується на припущеннях в той час, як підприємством при перевірці були надані всі первинні документи, які підтверджують реальність операцій з ТОВ «Алва Трейдинг ЛТД».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав зазначених в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, з мотивів викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задовольнню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

6 квітня 2010 року працівниками податкової інспекції проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ПАТ «Коростенський м`ясокомбінат», якою встановлено, що до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року включено податкові накладні від 03.11.2009 року №31101, від 08.11.2009 року №81101, від 15.11.2009 року №151101 на загальну суму 300100грн., за грудень 2009 року включено податкові накладні від 22.12.2009 року №221202, від 18.12.2009 року №181201, від 10.12.2009 року №101201, від 01.12.2009 року №11201 на загальну суму 910450грн. отриманих від ТОВ «Алва Трейдинг ЛТД», чим порушено пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а договір, укладений позивачем з ТОВ «Алва Трейдинг ЛТД» визнаний нікчемним. За результатами перевірки складено акт №131/23-01/00443418 від 06.04.2010 року відповідно до висновків якого позивачем завищено суму податкового кредиту на 1210550 грн. в зв`язку з чим йому збільшено на вказану суму податку, що підлягає сплаті до бюджету.

За результатами розгляду акту прийняте податкове повідомлення-рішення №0000432301/0 від 27.04.2010 року, яким підприємству визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1724627грн. з яких 1210550грн. основний платіж, 514077грн. штрафні санкції.

Позивач оскаржив вказане рішення в апеляційному порядку до Коростенської ОДПІ. За наслідками адміністративного узгодження прийняте податкове повідомлення - рішення №0000432301/1 від 20.05.2010 року.

27.07.2010 року Коростенською ОДПІ проведено позапланову виїзну переперевірку ПАТ «Коростенський м`ясокомбінат» з питань викладених у скарзі поданої до ДПА у Житомирській області. Перевіркою підтверджено порушення виявлені в акті №131/23-01/00443418 від 06.04.2010 року.

За наслідками адміністративного узгодження до ДПА в Житомирській області та ДПА України прийняті податкові повідомлення - рішення №0000432301/2 від 02.08.2010 року та №0000432301/3 від 08.10.2010 року.

Судом встановлено, що 29.10.2009 року та 27.11.2009 року між ПАТ «Коростенський м`ясокомбінат» та ТОВ «Алва Трейдинг ЛТД» укладено договори №29/10/01 та №27/11/01 відповідно, купівлі продажу шкіри мокросоленої. Ціна і кількість товару були визначені специфікаціями на товар, які є обов`язковими додатками до вищевказаних договорів. Згідно умов договорів у ціну товару включалась вартість його перевезення.

Крім того, 9.01.2008 року між ВАТ «Коростенський м`ясокомбінат» та ВАТ «ШП»Світанок» укладено договір поставки шкіряної сировини №ПС -10/08, який пролонгований на 2009 рік додатковою угодою від 9.01.2009 року.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надані договори купівлі продажу, видаткові та податкові накладні, докази оплати товару (банківські виписки).

Контролюючий орган вважає, що у позивача немає документального підтвердження фактичного отримання товару, а саме товарно-транспортних накладних. Також вважають, що оскільки контрагенти по ланцюгу фактично не реалізовували товар ТОВ «Алва Трейдинг ЛТД» то відповідно відсутній факт реалізації продукції ПАТ «Коростенський м`ясокомбінат». На підставі цього відповідач прийшов до висновку про нікчемність укладених між ПАТ «Коростенський м`ясокомбінат» та ТОВ «Алва Трейдинг ЛТД» договорів, внаслідок чого донарахований подпток на додану вартість.

Суд вважає такі висновки відповідача безпідставними, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідач, посилаючись на неможливість реалізації продукції контрагентами позивача, відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товару вважає, що договори купівлі продажу укладені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а отже є нікчемними.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Алва Трейдинг ЛТД» спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними Коростеньскою ОДПІ нікчемними угодами, підтверджено тим, що за цими угодами контрагент ТОВ «Алва Трейдинг ЛТД» виконав повністю взяті на себе зобовязання по продажу шкіри, а позивач в свою чергу провів повний розрахунок за товар. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції, правомірно віднесли вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплатили податки.

Крім того, згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між ПАТ «Коростенський м`ясокомбінат» та ТОВ «Алва Трейдинг ЛТД» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача фактично продукція отримана від ТОВ «Алва Трейдинг ЛТД» одразу ж була реалізована згідно укладеного договору ВАТ «ШП»Світанок» та доставлена за місцем розташування останнього.

Вказаний факт засвідчується всіма первинними документами податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями та банківськими виписками, актами прийому передачі товарів.

Таким чином, суд вважає, що позивачем спростовані доводи відповідача щодо нікчемності укладених договорів купівлі - продажу.

Щодо включення до складу податкового кредиту листопада - грудня 2009 року податкових накладних отриманих від ТОВ «Алва Трейдинг ЛТД» суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та повинна містити обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість та ін. (пп. 7.2.3, 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Законом України "Про податок на додану вартість" або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість" чітко передбачено коло осіб, які відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Судом встановлено, що ПАТ «Коростенський м`ясокомбінат» на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів формувало податковий кредит. В акті перевірки не зазначено, що податкові накладні чи інші первинні документи оформлені всупереч вимогам законодавства.

В той же висновки перевіряючих викладені в акті, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, щодо нікчемності договорів купівлі - продажу ґрунтуються лише на припущеннях не підтверджених первинними документами.

Порядком оформлення результатів невиїзних документальних , виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327, зареєстрованого в Мінюсті України 25.08.2005 року за №925/11205, визначено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Щодо посилання відповідача на відсутність товарно - транспортних накладних на підтвердження реальності операцій, суд вважає а необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 11.5 ст. 11 Наказу Мінтрансу від 14.10.1997р. № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом), а згідно п. 11.7. ст. 11 перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Тобто, товарно-транспортну накладну отримує вантажоодержувач, а не покупець. Згідно з укладеними договорами між ПАТ «Коростенський м`ясокомбінат» та ТОВ «Алва Трейдінг» і додатковими угодами до договорів, зазначено, що «Продавець здійснює доставку товару в пункт призначення, який вказує Покупець», оскільки придбана сировина одразу ж реалізовувалась ВАТ «ШП «Світанок», то у даному випадку Продавець (ТОВ «Алва Трейдінг») виступає вантажовідправником, а вантажоодержувачем виступає ВАТ «ШП «Світанок», а відтак ТТН на підтвердження перевезень повинні зберігатись на вказаних підприємствах та перевізника.

Згідно з Наказом Мінтрансу від 14.10.1997р. № 363 « Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ., що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи».

ПАТ «Коростенський м'ясокомбінат» до таких «учасників» не належить, а тому не зобов'язане виписувати, отримувати або зберігати у себе товарно-транспортні накладні, як підтвердження здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано достатніх доказів правомірності податкових повідомлень рішень, а тому суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 86, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 27.04.2010 року №0000432301/0, від 20.05.2010 року №0000432301/1, від 02.08.2010 року №0000432301/2, від 08.10.2010 року №0000432301/3.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 07 березня 2011 р.