Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
24.02.2011 № 50/447-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
розглянувши апеляційну скаргу Державна податкова адміністрація у м. Києві
на постанову Господарського суду м.Києва від 05.11.2010
у справі № 50/447-б
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Літа"
до ТОВ "Артеріус Промоушен Лтд"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду міста Києва від 22.07.2010р. у справі № 50/447-б, зокрема визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Артеріус Промоушен Лтд" банкрутом. Припинено процедуру розпорядження майном та відкрити ліквідаційну процедуру. Визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Літа" кредитором до банкрута з майновими вимогами на суму 120000, 00 грн. Призначено ліквідатором банкрута за згодою ініціюючого кредитора товариство з обмеженою відповідальністю "Літа"(ідентифікаційний код 24086472). З метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь в ліквідації боржника, зобов’язано ліквідатора у відповідності до чинного законодавства подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України у десятиденний строк за його рахунок оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури боржника, надати суду докази публікації вищевказаного оголошення протягом двох тижнів з моменту опублікування (оригінал примірника газети). Газетне оголошення має містити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом; найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство; дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію). Зобов’язано ліквідатора письмово повідомити про визнання банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, а також направити запити до органів державної податкової служби, інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута. Підприємницьку діяльність банкрута завершено. Строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважати таким, що настав з 22.07.2010. Припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 22.07.2010р. Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 22.07.2010. Зобов’язано ліквідатору провести ліквідаційну процедуру і надати суду свій звіт та ліквідаційний баланс банкрута у строк до 22.07.2011.
Державна податкова адміністрація у місті Києві не погоджуючись з прийняттям судом такої постанови у справі звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 22.07.2010р. у справі № 50/447-б, а провадження у справі припинити.
Вивчивши матеріали справи і подану апеляційну скаргу, Київський апеляційний господарський суд встановив, що вказана скарга подана з порушенням вимог ст.93 Господарського процесуального кодексу України, тобто з пропуском 10-денного строку.
В ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Тобто, виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Згідно з Перехідними положеннями Закону України „Про судоустрій і статус суддів” №2453-VI від 07.07.2010р., який набрав чинності з 30.07.2010р., судові рішення, прийняті судами першої інстанції до набрання чинності цим Законом, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного судового рішення), апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення (ухвали, постанови) місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Таким чином, положення даної норми мають імперативний характер в частині встановлення строку, протягом якого можливе відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення чи ухвали місцевого господарського суду.
Разом з цим ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України містить обмеження строку, протягом якого може бути відновлено пропущений процесуальний строк на стадії перегляду судових рішень в апеляційному порядку. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання можливе протягом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом. За змістом цієї норми подання апеляційної скарги після закінчення установленого нею тримісячного строку виключає перегляд судових рішень місцевого господарського суду в апеляційному порядку (аналогічна позиція викладена в п. 22 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”).
Таким чином, подання апеляційної скарги після закінчення встановленого ч.2 ст.93 Господарського процесуального кодексу України тримісячного строку виключає перегляд судових рішень місцевого господарського суду в апеляційному порядку (зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові №25/87-06-2123 від17.04.2007).
Так, строк для оскарження постанови Господарського суду першої інстанції від 22.07.2010р. у даній справі сплинув 22.08.2010р., а Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва подала апеляційну скаргу згідно із штампом поштового відділення на конверті 28.12.2010р.
В апеляційній скарзі Державна податкова адміністрація у місті Києві зазначає, що про оскаржувану постанову Господарського суду міста Києва від 22.07.2010 р. у справі №50/447-б було не відомо, оскільки останньому вона не направлялась.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом строку поважною і відновити пропущений строк.
Як вбачається з матеріалів справи ухвала про порушення провадження у даній справі направлялась скаржнику, який в свою чергу не скористався наданим йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні в якому було прийнято оскаржувану постанову.
Крім того, в матеріалах справи наявний примірник газети “Голос України” від 03.08.2010 р. в якому міститься оголошення про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю “Артеріус Промоушен Лтд” та відкриття ліквідаційної процедури (а. с. 44).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте, скаржник не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставини, що оскаржувана ухвала не була ним одержана та факту, що її зміст скаржнику стало відомо лише після отримання інформації від державного реєстратора., інших причин пропуску строку Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва не зазначає.
Виходячи із зазначеного, апеляційний суд не знаходить підстав для відновлення Державній податковій адміністрації у місті Києві пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд залишає без розгляду апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у місті Києві на постанову Господарського суду міста Києва від 22.07.2010 р. у справі № 50/447-б.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 53, 86, ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Державній податковій адміністрації у місті Києві в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги та у прийнятті апеляційної скарги.
2. Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у місті Києві з доданими до неї документами на постанову Господарського суду міста Києва від 22.07.2010 року у справі № 50/447-б залишити без розгляду.
3. Справу №50/447-б повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 14758273, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 24.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 50/447-б. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: