Рішення № 14758111, 04.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2011 р.

Справа № 9/17-320-2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПАРТНЕР-XXI"

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Шлях Ілліча"

про стягнення 195808,7грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Тихоход М.М. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 31.01.2011 р. за вх. №413/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПАРТНЕР-XXI" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Шлях Ілліча" (далі –Відповідач) 195 808,70 грн.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судових засіданнях не з’являвся, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України. Про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПАРТНЕР-XXI" та Відкритим акціонерним товариством "Шлях Ілліча" був укладений договір поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 45 від 07.05.2010 року (копія Договору з Додатками №№ 1, 2 - додаток №1). За даним договором позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - Товар), а відповідач зобов'язався прийняти Товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму.

Предметом поставки була продукція виробничо-технічного призначення, асортимент, кількість, ціна за одиницю продукції, гривнева вартість Товару визначена в договорі № 45 від 07.05.2010 року, у додатку №1 від 07.05.2010 року до договору № 45 від 07.05.2010 року, та у додатку №2 від 01.06.2010 року до договору № 45 від 07.05.2010 року.

Відповідно до п. 4.1. Договору, приймання Товару проводиться Покупцем в момент його отримання від Постачальника, при цьому, відповідно до п. 4.2. Договору, Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем: по кількості (одиниць виміру), вказаної в накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаному в сертифікаті якості підприємства-виробника.

В період з 12.05.2010 р. по 07.07.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПАРТНЕР-XXI" постачало Відкритому акціонерному товариству "Шлях Ілліча" обумовлені договором товари. Факт передачі товарів підтверджується видатковими накладними: видаткова накладна № 143 від 12.05.2010 року; видаткова накладна № 626 від 01.07.2010 року; видаткова накладна № 638 від 07.07.2010 року.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПАРТНЕР-XXI" відповідно до вищезазначених накладних було поставлено товарів на суму 80 211,20 грн.

Станом на 18.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПАРТНЕР-XXI" та Відкритим акціонерним товариством "Шлях Ілліча" було підписано акт звірки взаєморозрахунків, за яким сторони посвідчили, що борг Відкритого акціонерного товариства "Шлях Ілліча" за договором поставки №45 від 07.05.2010 року становить 80 211,20 грн.

Відповідно до п. 2.5 Договору, вартість частини Товару, яка оплачується на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, сплачується Покупцем в терміни, визначені в додатк№1 та №2.

Так, у додатку №1 сторони домовилися, що Покупець повинен внести на рахунок Постачальника грошову суму у розмірі 25 040,00 грн. до 01.08.2010 р. У додатку №2 сторони домовилися, що Покупець повинен внести на рахунок Постачальника грошову суму у розмірі 55 171,20 грн. до 20.08.2010 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПАРТНЕР-XXI" 18.08.2010 р. направило на адресу Відкритого акціонерного товариства "Шлях Ілліча" лист з пропозицією добровільно погасити заборгованість за Договором №45 від 07.05.2010 р.

Відкрите акціонерне товариство "Шлях Ілліча" внесло 24.09.2010р., 29.09.2010р. на рахунок Постачальника грошову суму у розмірі 20 000 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача.

Після 29.09.2010р. Покупець більше не вносив на рахунок Постачальника грошові кошти. Таким чином, заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПАРТНЕР-XXI" складає 60 211,20 грн.

Згідно п. 7.3. Договору за невчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені Договором терміни, Покупець сплачує за кожен день прострочення на користь Постачальника пеню в розмірі 0,3% від суми боргу.

Таким чином, загальна сума нарахованої пені на всю суму боргу складає: 6 066,72 + 26 978,71 = 33 045,43 гривень.

Також згідно з п. 7.4. Договору, Покупець та Постачальник домовилися, що Покупець відшкодовує збитки, завдані Постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань. При порушенні платіжних зобов'язань більше ніж на місяць, Покупець відшкодовує Постачальнику 10% від неоплаченої суми із наступним збільшенням цієї суми на 10% за кожний повний чи неповний місяць прострочення. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойку (штраф).

Таким чином, розмір нарахованих збитків на всю суму боргу складає: 16 050,32 грн. + 79 258,94 грн. = 95 309,26 гривень.

Також згідно з п. 7.5. Договору, Покупець та Постачальник домовилися, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості Товару та сплаті відсотків, Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 24% річних з простроченої суми.

Таким чином, розмір нарахованих відсотків на всю суму боргу складає: 1 329,67 грн. + 5 913,14 грн. = 7 242,81 гривень.

Крім того, Позивач, як засіб запобігання можливих порушень його майнових прав, прискорення процесу стягнення виконавчою службою заборгованості з Відповідача та подальшої спроможності виконувати свою господарську діяльність, надав до суду клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову від 01.03.2011р. за вх. №6379/2011, а саме накласти арешт на грошові кошти Відповідача, а саме 195 808,70 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, 07.05.2010р. між сторонами у справі укладено договір поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, згідно з яким, позивач –Постачальник, зобов’язався поставити та передати у власність Покупцеві - відповідачу товар –продукцію виробничо-технічного призначення, а відповідач в свою чергу зобов’язався приймати та оплачувати вартість товару, в порядку та на умовах викладених в договорі.

Це підтверджується відповідними накладними на отримання товару, завірені копії яких додаються до даної позовної заяви, та перелік разом із зазначенням кількості та вартості товару: накладна № 143 від 12.05.2010р.; накладна № 626 від 01.07.2010р.; накладна № 638 від 07.07.2010р.

Таким чином позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 80 211,20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі був підписаний Акт звірки взаєморозрахунків, що підписаний та скріплений печатками обох сторін, та свідчить про наявність боргу у сумі 80 211,20 грн.

Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання щодо розрахунку з позивачем за поставлений товар, сплативши лише частину боргу в сумі 20 000 грн., що підтверджується виписками по рахунку Постачальника від 24.09.2010р., та 29.09.2010р.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок відсотків річних, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з якими, розмір відсотків, що нараховані відповідачу на період з 01.08.2010р. по 31.01.2011р., при сумі боргу 25 040 грн. (з урахуванням того факту, що відповідач сплатив 20 000 грн.) становить 1 329,67 грн., на період з 20.08.2010р. по 31.01.2011р. при сумі боргу 55 171,20 грн., становить 5 913,14 грн перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем у позовній заяві,, та згідно з яким, розмір пені, що нарахований відповідачу на період з 01.08.2010р. по 31.01.2011р., при сумі боргу 25 040 грн. (з урахуванням того факту, що відповідач сплатив 20 000 грн.) становить 6 066,72 грн., на період з 20.08.2010р. по 31.01.2011р. при сумі боргу 55 171,20 грн., становить 26 978,71 грн., перевірений господарським судом та встановлено його не відповідність нормам чинного законодавства, а саме положенням ст. 232 Господарського кодексу України.

Розрахунок збитків, завданих постачальнику неналежним виконанням грошових зобов’язань, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір збитків, що нарахований відповідачу, становить 95 309,26 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи.

Однак суд звертає увагу на той факт, що загальна сума нарахованих збитків (95 309,23 грн.) значно перевищує суму основного боргу (60 211,20 грн.), тому згідно положення ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір збитків може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір основного боргу, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що розмір неустойки підлягає зменшенню, тобто має становити –60 211,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь–які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як зазначається в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. № 02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою до застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно яке є у Відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що не знайшло свого відображення у тексті позовної заяви Позивача.

Оскільки вимога про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Питання про скасування забезпечення позову вирішується судом самостійно, тому за відсутності належних тверджень позивача, суд відмовив у задоволенні клопотання про забезпеченні позову, шляхом накладання арешту.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Відкритого акціонерного товариства "Шлях Ілліча" (67452, Одеська область, Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Леніна, 58, код ЄДРПОУ 00413372, р/р 26004025787001 в АКБ Імексбанк, МФО 328384) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПАРТНЕР-XXI" (67654, Одеська обл., Біляєвський район, с. Маяки, вул. Радянської Армії, буд. 10, код ЄДРПОУ 36769934, р/р 2600131649980 в філії ПАТ „КБ „Інвестбанк” в м. Одесі, МФО 328094) основну заборгованість в сумі 60 211,20 грн., пеню в сумі 33 045,43 грн., відсотки за неправомірне користування грошовими коштами в сумі 7 242,81 грн.; збитки завдані постачальнику неналежним виконанням грошових зобов’язань –60 211,20 грн., витрат по держмиту у розмірі 1 607 грн., 194 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 06 квітня 2011 року.