Ухвала суду № 14757903, 11.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

11.04.11                                                                                 Справа№ 5015/1977/11

Суддя господарського суду Львівської області Морозюк А.Я.

Розглянувши матеріали:

За заявою:Державної податкової інспекції у м. Бориславі, м. Борислав Львівської області

про:порушення справи про банкрутство Спільного українсько-узбецького Товариства з обмеженою відповідальністю –фірми “Тиса” (79010, м. Львів, вул. Харківська, 14, кв. 2, ідентифікаційний код - 19164135) В С Т А Н О В И В :

На розгляд господарського суду Львівської області 08.04.2011 р. надійшла заява Державної податкової інспекції у м. Бориславі про порушення справи про банкрутство Спільного українсько-узбецького Товариства з обмеженою відповідальністю –фірми “Тиса” (79010, м. Львів, вул. Харківська, 14, кв. 2, ідентифікаційний код - 19164135) в порядку ст.ст. 6, 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тобто за загальною процедурою.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

Згідно із абз.8 ст.1 зазначеного Закону, безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно із абз.3 ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, боржником є суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів(обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Суд відзначає, що наявність двох складових актів: рішення юрисдикційного органу та постанови державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження складають необхідний комплект документів, які підтверджують факт неплатоспроможності боржника, безспірності грошових вимог кредиторів та їх розмір. Постанови державної виконавчої служби визначають перебіг трьохмісячного строку для задоволення безспірних вимог кредиторів. Крім цього, вказані документи визначають розмір вимог (не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати), оскільки лише наявність безспірних грошових вимог в розмірі не менше вказаної суми може слугувати підставою для порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі і повинна містити, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені).

Відповідно до ч.8 ст.7 вказаного Закону, до заяви кредитора додаються рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

В заяві про порушення справи про банкрутство не вказано обставин і до заяви не долучено доказів, які підтверджують неплатоспроможність боржника в контексті вищенаведених норм абз.3,8 ст.1, ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Так, заявник зазначає, що станом на 01.03.2011 р. податковий борг СП ТзОВ фірми “Тиса” складає 357 655,41 грн. орендної плати за землю, з яких 348 528,12 грн. –основний платіж, а 7 944,27 грн. –штраф і 1 183,02 грн. –пеня. Проте, до матеріалів заяви долучено лише постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.08.2009 р. у справі №2а-1968/09/1370, якою позовні вимоги ДПІ у м. Бориславі задоволено повністю та вирішено стягнути з СП ТзОВ фірми “Тиса” в дохід державного бюджету 73 659,50 грн. податкового боргу, а також постанову Личаківського ВДВС ЛМУЮ від 13.11.2009 р. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2а-1968 від 07.09.2009 р. про стягнення 73 659,50 грн. Відтак, із заявленої суми податкового боргу в розмірі 357 655,41 грн. безспірною є лише сума в розмірі 73 659,50 грн., яка є меншою від розміру трьохсот мінімальних заробітних плат. Про наявність у заявника інших рішень судів, які розглядали вимоги кредитора до боржника, а також копії неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчих документів (виконавчих листів, виконавчих написів нотаріуса тощо) чи інших документів, які підтверджують безспірність вимог кредитора до боржника на суму, що сукупно складає не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, у заяві не йдеться.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо, зокрема: у заяві не вказано інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Виходячи із наведеного, керуючись ч.1 ст.5, ч.1 ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.3 ч.1 ст.63, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1.          Заяву Державної податкової інспекції у м. Бориславі про порушення справи про банкрутство Спільного українсько-узбецького Товариства з обмеженою відповідальністю –фірми “Тиса” (79010, м. Львів, вул. Харківська, 14, кв. 2, ідентифікаційний код - 19164135) - повернути без розгляду з доданими до неї документами.

          Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: Заява про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи, на 40 аркушах.

Суддя                                                                                           Морозюк А.Я.