Рішення № 14757882, 05.04.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.11 Справа№ 5015/1239/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Публічного акціонерного товариства “Галичина Авто” (м.Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія Бук Холдінг” (м.Львів)

про:стягнення заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 1 352,34 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Усенко М.І.-представник, довіреність від 22.02.2011 року №21-д

від відповідача:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства “Галичина Авто” (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія Бук Холдінг” (м.Львів) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 1 352,34 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.03.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 16.03.2011 року. Ухвалою від 16.03.2011 року розгляд справи відкладено до 05.04.2011 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.03.2011 року, про відкладення від 16.03.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 16.03.2011 року позивач подав клопотання, в якому просить суд провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 262,47 грн. припинити, стягнути з відповідача витрати, пов”язаня з розглядом даної справи, 3% річних та ІТЗ.

В судовому засіданні 05.04.2011 року позивач подав клопотання, згідно якого просить суд провадження у справі щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 1 262,47 грн., інфляційних втрат у розмірі 70,67 грн., 3% річних в розмірі 19,20 грн. припинити, покласти на відповідача судові витрати, оскільки спір виник з його вини.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.03.2011 року, про відкладення від 16.03.2011 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив.

15.03.2011 року за вх.№6057/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи та зобов”язати позивача надіслати на адресу ТзОВ ТПК “Бук-Холдінг” копію позовної заяви з документами, що перелічені в додатках до позову.

24.03.2011 року за вх.№6845/11 відповідач подав клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 05.04.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

18 серпня 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія Бук Холдінг»(надалі за текстом - відповідач), звернулось до ПАТ «Галичина-Авто»(надалі позивач), за наданням послуг по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля марки: Пікап моделі: ЗАЗ 110247, державний НОМЕР_1, рік випуску 2004.

20 серпня 2010 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт виконаних робіт № ЗА-0009608, складений на підставі наряд-замовлення № ЗН-0009569 від 18.08.2010 р., на загальну суму 1 262,47 грн., автомобіля марки: Пікап моделі: ЗАЗ 110247, державний НОМЕР_1. Згідно Акту виконаних-робіт, відповідач зобов'язався сплатити вартість ремонту та технічного обслуговування автомобіля до 20.08.2010 р.

Станом на 21.02.2011 р., відповідач послуги по ремонту автомобілів не оплатив. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, відповідно до акту виконаних робіт № ЗА-0009608 від 20.08.2010 р., становить 1 262,47 грн.

У відповідності до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах. На підтвердження заборгованості до позовної заяви додані наряд-замовлення, та акт виконаних робіт, підписані між відповідачем та позивачем, які підтверджують вчинення певних дій (ремонту, та технічного обслуговування автомобілів) зі сторони ПАТ "Галичина-Авто", за які ТзОВ «ТПК БУК Холдінг», зобовязалося розрахуватися.

Відповідач надав ПАТ «Галичина-Авто»гарантійний лист № 19 від 19.08.2010 р., згідно з яким зобов'язався проплатити кошти за ремонт автомобіля в п'ятиденний термін, але, як стверджує позивач, послуги так і небули оплачені.

Позивач направив відповідачу, претензію про відшкодування заборгованості вих. № 539 від 05.11.2010 р., проте, відповіді не було отримано.

Станом на 23.02.2011 р., загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 1 262,47 грн. - сума основного боргу, 70,67 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, 19,20 грн. - 3 % річних.

В судовому засіданні 05.04.2011 року позивач подав клопотання, згідно якого просить суд провадження у справі щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 1 262,47 грн., інфляційних втрат у розмірі 70,67 грн., 3% річних в розмірі 19,20 грн. припинити, покласти на відповідача судові витрати, оскільки спір виник з його вини.

На момент розгляду справи відповідач подав докази погашення боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Відповідно до вимог ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні 05.04.2011 року позивач подав клопотання, згідно якого просить суд провадження у справі щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 1 262,47 грн., інфляційних втрат у розмірі 70,67 грн., 3% річних в розмірі 19,20 грн. припинити, покласти на відповідача судові витрати, оскільки спір виник з його вини.

Згідно ч.1-1 та ч.4 ст.80 ГПК україни, господарський суд припиняє провадження у справі, якшо відсутній предмет спору та якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Отже, суд дійшов до висновку, що провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 262,47 грн., інфляційних втрат у розмірі 70,67 грн., 3% річних в розмірі 19,20 грн. слід припинити.

На час розгляду справи, відповідач подав докази погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач подав докази погашення боргу, і у суду немає підстав вважати, що дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства “Галичина Авто” (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія Бук Холдінг” (м.Львів) в частині стягнення судових витрат є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №349 від 01.03.2011 року на суму 102 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №353 від 01.03.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

У зв”язку з тим, що відповідачем борг погашено після подання позову, і станом на момент розгляду справи у відповідача мала місце заборгованість перед позивачем, то судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з вини останнього.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 785 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 121 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Уточненні позовні вимоги - задоволити.

2.В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 262,47 грн., інфляційних втрат у розмірі 70,67 грн., 3% річних в розмірі 19,20 грн. - провадження припинити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промислова компанія Бук Холдінг” (м.Львів, вул.Коперника,20 к.3; код ЄДРПОУ 30538776, ІПН 305387713045) на користь Публічного акціонерного товариства “Галичина Авто” (79040, м.Львів, вул.Городоцька,282, р/р 26000062940601 в філії АТ Брокбізнесбанку м.Львова, МФО 325774, код ЄДРПОУ 32801235) - 102 (сто дві) грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.