Рішення № 14757842, 07.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.11 Справа № 17/47/2011

За позовом Приватного акціонерного товариства “Інформаційні комп‘ютерні системи”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 41935 грн. 97 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача –Борійчук О.П., довіреність № 9588 від 01.12.2010;

від відповідача –Рудковська І.В., довіреність № 01-026-21 від 04.01.2011;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 39968,74 грн., 3% річних у сумі 568,32 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1398,91 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, зданим у судовому засіданні 07.04.2011 пояснює, що частково сплатив борг у сумі 15843,74 грн.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Закритим акціонерним товариством “Інформаційні комп‘ютерні системи”, назва кого була змінена на Приватне акціонерне товариство “Інформаційні комп‘ютерні системи” (позивач у справі), як Постачальником, та Відкритим акціонерним товариством “Алчевський металургійний комбінат” (відповідач у справі), як Покупцем, було укладено договір № СЛг_0687-078/544 від 16.03.2009 (далі –Договір), згідно якого Постачальник зобов’язується поставити Покупцеві обладнання, а Покупець зобов’язується прийняти його та оплатити вартість на умовах цього договору.

Номенклатура, асортимент, комплектність та вартість товару, а також інші необхідні характеристики товару передбачені у додатку №1 до Договору, що є невід’ємною його частиною.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що загальна вартість товару відповідно до додатку № 1 до даного Договору становить 17197,57 грн., крім того ПДВ 3439,51 грн., усього з урахуванням ПДВ 20637,08 грн.

Згідно пункту 2.3.1 Договору, Покупець здійснює оплату у розмірі 20637,08 грн., що становить 100% загальної вартості даного Договору протягом (5) п‘яти банківських днів від дати підписання сторонами цього Договору та отримання від постачальника відповідного рахунку.

У пункті 3.1 Договору зазначено, що передача товару Покупцеві здійснюється Постачальником протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів від дня переказу на поточний рахунок постачальника суми, передбаченої пунктом 2.3.1 Договору.

Згідно додаткової угоди №7 від 09.06.2010 до Договору, Постачальник зобов‘язаний поставити, а Покупець прийняти та сплатити наступну продукцію: кабель 6х62,5/125 A-D(ZN)W2Y мет. броня ОМIR312796; ВО коммут. Шнур 2хST дуплекс 62,5 мкм 1м R30640; адаптер ST-ST R303562, строк поставки 50 робочих днів (пункт 1).

Сума додаткової угоди складає 52812,48 грн., в т.ч. НДС –20% - 8802,08 грн. Загальна вартість Договору збільшується на суму додаткової угоди (пункт 2).

Вартість сформована при курсі НБУ 7,924 грн./$. При зміні курсу НБУ вартість продукції підлягає перерахуванню на момент здійснення платежу (пункт 3).

Розрахунок за продукцію здійснюється шляхом 30% попередньої оплати на підставі рахунка-фактури Постачальника за кожну узгоджену партію обладнання. Доплата залишку 70% вартості продукції здійснюється на протязі 7 банківських днів за фактом постачання обладнання (пункт 4).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 52812,48 грн.

Однак, відповідачем в порушення умов договору поставлена продукція у повному обсязі оплачена не була, оплата здійснена частково на суму 15843,74 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 39968,74 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у сумі 1398,91 грн. за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року, 3% річних у сумі 568,32 грн. за період з 23.09.2010 по 14.03.2011.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач продав відповідачу товар на загальну суму 52812,48 грн., що підтверджується накладною № СОг-10700 від 13.09.2010, довіреністю на отримання цінностей серії ОБ № 982, засвідчені копії яких надані позивачем до матеріалів справи (а.с.17-19).

Відповідач в заперечення позову посилається на те, що на момент поставки курс долара США, встановлений НБУ, складав менше, ніж на момент укладення додаткової угоди, а тому відносно вартості товару слід здійснити перерахунок.

Однак, суд вважає дані заперечення необґрунтованими, оскільки, по-перше, позивачем було заявлено до стягнення вартість поставленого за накладною № СОг-10700 від 13.09.2010 товару, що вказана у накладній, тобто без врахування курсу НБУ, по-друге, в пункті 3 додаткової угоди від 09.06.2010 № 7 зазначено, що вартість сформована при курсі НБУ 7,924 грн./$. При зміні курсу НБУ вартість продукції підлягає перерахуванню на момент здійснення платежу, а не на момент поставки товару, як помилково зазначає відповідач, проте відповідачем в повному обсязі оплати здійснено взагалі не було.

З огляду на вказане, факт наявності боргу в сумі 39968,74 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 1398,91 грн. за період з період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року та 3% річних у сумі 568,32 грн. за період з 23.09.2010 по 14.03.2011.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань у відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 39968,74 грн., 3% річних у сумі 568,32 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1398,91 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, буд. 4, ідентифікаційний код 05441447, на користь Приватного акціонерного товариства “Інформаційні комп‘ютерні системи”, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33, ідентифікаційний код 21670779, основний борг у сумі 39968,74 грн., 3% річних у сумі 568,32 грн., інфляційні нарахування у сумі 1398,91 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 419,36 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 12.04.2011.

Суддя О.С. Фонова