Рішення № 14757825, 07.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.11 Справа № 11/6пн/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “РЕМО”, м. Свердловськ Луганської області

до 1-го відповідача - Дочірнього підприємства “Шахта № 71 –СПЕЦПРОМТЕХНІКА” Товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма “ТЕРМОАНТРАЦИТ”, м. Свердловськ Луганської області

2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Вуглепромислова фірма “ТЕРМОАНТРАЦИТ”, м. Свердловськ Луганської області

3-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ТИТАН та КО”, м. Київ

про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Кузьмін С.Г., дов. № 9 від 10.01.2011;

від 1-го відповідача - не прибув;

від 2-го відповідача - Птушко С.В., ліквідатор, ухвала господарського суду Луганської області у справі № 12/560б від 07.06.2010; Шевченко О.М., дов. б/н від 10.03.2011;

від 3-го відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про:

- визнання за ним права власності на майно –вугілля марки А, в кількості 156,75 тон на загальну суму 219450 грн. 00 коп. (з ПДВ), яке зберігається на підприємстві ДП “Шахта № 71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА” ТОВ ВФ “ТЕРМОАНТРАЦИТ”, за адресою Луганська область, м. Свердловськ, шахта № 71, відповідно до договору на переробку вугільної сировини за № 31/03-10С від 31.03.2010;

- зобов’язання ДП “Шахта № 71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА” ТОВ ВФ “ТЕРМОАНТРАЦИТ” повернути майно –вугілля марки А, в кількості 156,75 тон на загальну суму 219450 грн. 00 коп., відповідачів ДП “Шахта № 71 - СПЕЦПРОМТЕХНІКА” ТОВ ВФ “ТЕРМОАНТРАЦИТ”, ТОВ ВФ “ТЕРМОАНТРАЦИТ” та ТОВ “ТИТАН та Ко” зобов’язати усунути перешкоди в користуванні вказаним майном;

- визнання дій ліквідатора ТОВ ВФ “ТЕРМОАНТРАЦИТ” Птушко С.В. неправомірними у зв’язку з перешкоджанням господарській діяльності ТОВ ВКФ “РЕМО”.

У судове засідання прибули представники позивача та другого відповідача.

Перший відповідач –ДП “Шахта № 71 –СПЕЦПРОМТЕХНІКА” ТОВ ВФ “ТЕРМОАНТРАЦИТ”, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні 07.04.2011 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.04.2011 до 17 годин 00 хвилин.

Після перерви в судове засідання прибули представники позивача та другого відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом вчинення відповідачами дій, що перешкоджають вивезенню позивачем належного йому майна –вугілля марки А, з території першого відповідача.

Письмовим відзивом від 24.02.2011 (том справи 1, а.с. 90 –91) на позовну заяву перший відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись, зокрема, на неможливість ідентифікації майна, що знаходиться на території першого відповідача та на яке просить визнати право власності позивач.

Другий відповідач письмовим відзивом від 24.02.2011 (том справи 1, а.с. 97 –98) проти позовних вимог також заперечив з аналогічних підстав.

Третій відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Титан і Ко», надав господарському суду письмовий відзив від 05.04.2011 на позовну заяву, в якому просить суд розглянути спір без участі повноважного представника третього відповідача та відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень проти позову тертій відповідач послався на те, що ним жодним чином не порушувалися права позивача на спірне майно, а функції охорони спірного майна третім відповідачем здійснюються відповідно до укладеного між ним та другим відповідачем відповідного договору охорони.

З урахуванням думок повноважних представників позивача та другого відповідача суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника третього відповідача на підставі наявних матеріалів.

Після перерви в судовому засіданні 07.07.2011 другим відповідачем суду надане письмове клопотання про продовження строку розгляду даної справи. Крім того, у вказаному клопотанні другий відповідач виклав вимоги про витребування з державної податкової інспекції м. Сєвєродонецька податкової звітності позивача, а саме декларацій з податку на додану вартість за період з 01.07.2010 по 31.12.2010, а також відповідних відомостей за договором зберігання № 05/07 від 05.07.2010, укладеного між позивачем та першим відповідачем. Також другий відповідач виклав клопотання про витребування від позивача виписки з банківського рахунку в доказ оплати послуг за укладеним з першим відповідачем договором зберігання.

Позивач проти продовження строку розгляду справи заперечив.

Розглянувши зазначене клопотання другого відповідача, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, враховуючи таке.

В процесі судового розгляду справи позивачем на вимогу суду надано довідку органу державної податкової служби про наявність звітності за господарськими операціями. Підстави для повторного витребування вказаних відомостей відсутні.

Другим відповідачем належним чином не обґрунтовано необхідність витребування витягу з банківського рахунку позивача, оскільки укладений останнім договір зберігання відповідно до його умов є безоплатним.

Таким чином, другий відповідач не обґрунтував необхідність отримання додаткових доказів у справі та, відповідно, не довів суду доцільності продовження строку розгляду справи.

За таких обставин у задоволенні клопотання другого відповідача слід відмовити, справу належить розглянути в межах встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України двохмісячного строку.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

25.01.2010 між Приватним підприємством «Неофіт-Д»як Постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Ремо" (позивачем у даній справі) як Покупцем укладено договір на поставку вугільної продукції за №26/01-10НУ (далі за текстом - Договір 1) (том справи 1, а.с. 25 –26), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю вугільну продукцію, а останній - прийняти та сплатити отриманий товар на умовах Договору 1.

Відповідно до специфікацій на поставку товару (зокрема, додаток № 3 до Договору 1) (том справи 1, а.с. 26 –31) відправник товару - Приватне підприємство «Снабтехмонтаж», відправив, а перевізник - ДАТИ «Автором»ТОВ ВКФ «Ремо», здійснив перевезення придбаного товару з місця розташування вугілля - шахти № 40 с. Володарське, на територію ДП «Шахта №71 - Спецпромтехніка»ТОВ ВФ «Термоантрацит», що підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними за травень 2010 року (том справи 1, а.с. 58-70).

31.03.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Ремо" та Дочірнім підприємством «Шахта №71-Спецпромтехніка»ТОВ ВФ «Термоантрацит»укладено Договір на переробку вугільної сировини за №31/03-1 ОС (далі за текстом - Договір 2) (том справи 1, а.с. 42 - 44), відповідно до умов пункту 1.1 якого позивач як Замовник зобов'язався поставити першому відповідачеві як Переробнику вугільну сировину, а Переробник зобов'язався прийняти з метою переробки та в наступному передати позивачеві готову продукцію на умовах Договору 2; вартість, кількість, якісні показники, ціна сировини та готової продукції, та термін поставки яких викладені у Додатках, узгоджених двома сторонами та є невід'ємною частиною Договору 2.

Відповідно до Наказу Міністерства економіки України від 24.02.2009 № 154 встановлений розділ вугілля кам'яного марки А (антрацит) на класи:

- «АС»- антрацит сім'ячко,

- «АМ»- антрацит дрібний,

- «АРШ»- технологічне вугілля антрацит рядовий зі штибом.

Згідно з Додатком № 1 від 30.04.2010 до Договору 2 Замовник (ТОВ ВКФ «Ремо») надає, а Переробник (ДП «Шахта №71 - Спецпромтехніка»ТОВ ВФ «Термоантрацит») зобов'язується прийняти на переробку вугільну сировину (вугілля марки АШ - Антрацит штиб) в кількості 442,234т. З вказаної сировини Переробник повинен виготовити 411,371т/411,874т (нетто/брутто) готової продукції (вугілля марки А - Антрацит (навуглерожувач) на загальну суму без ПДВ 238 031 грн. 01 коп., з ПДВ 285 637 грн. 32 коп.

Згідно з Додатком № 2 від 31.05.2010 до договору 2 позивач ТОВ ВКФ «Ремо»надає, а другий відповідач зобов'язується прийняти на переробку вугільну сировину (вугілля марки А - Антрацит) в кількості 603,42т. З вказаної сировини Переробник повинен виготовити 531,794 т/531,794т (нетто/брутто) готової продукції (вугілля марки А - Антрацит (навуглерожувач) на загальну суму без ПДВ 368 204 грн. 66 коп.

Згідно з Додатком № 3 від 30.06.2010 до договору 2 позивач надає, а другий відповідач зобов'язується прийняти на переробку вугільну сировину (вугілля марки А - Антрацит) в кількості 9,09т. З вказаної сировини Переробник повинен виготовити 8 т/8т (нетто/брутто) готової продукції (вугілля марки А - Антрацит (навуглерожувач) на загальну суму 7 494 грн. 80 коп. без ПДВ.

Згідно з актом приймання-передачі давальницької сировини на переробку за квітень 2010 року (том справи 1, а.с. 51) Замовник (ТОВ ВКФ «Ремо») надав, а Переробник (ДП «Шахта №71-Спецпромтехніка» ТОВ ВФ «Термоантрацит») прийняв вугільну сировину (вугілля марки АШ - Антрацит штиб (0,5-10) та (0-6) загальною кількістю 442,334т.

Вказана обставина підтверджується податковою накладною від 30.04.2010 № 3, наданою ДП «Шахта №71-Спецпромтехніка»ТОВ ВФ «Термоантрацит»до ТОВ ВКФ «Ремо», а також рахунком-фактурою № ШТ-0000012 від 30.04.2010 на суму 48019 грн. 78 коп. без ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі вугілля з переробки за квітень 2010 року (том справи 1, а.с. 52) Переробник (ДП «Шахта№71-Спецпромтехніка»ТОВ ВФ «Термоантрацит») надав, а Замовник (ТОВ ВКФ «Ремо») прийняв (згідно з Договором 2) готову продукцію - вугілля марки А (Антрацит - навуглерожувач) загальною кількістю 411,874т.

З території другого відповідача позивачем було вивезене вугілля в кількості 390,25 т, що підтверджується наявними у матеріалах справи доданих позивачем до додаткових письмових пояснень від 07.04.2011 товарно-транспортними накладними за квітень 2010 року.

Згідно з актом приймання-передачі давальницької сировини на переробку за травень 2010 року (том справи 1, а.с. 53) позивач надав, а другий відповідач прийняв для переробки відповідно до Договору 2 вугільну сировину (вугілля марки А - Антрацит (0-6) та (6-13) загальною кількістю 603,42 т, що підтверджено наявними у матеріалах справи податковою накладною від 31.05.2010 № 1, наданою ДП «Шахта №71-Спецпромтехніка» ТОВ ВФ «Термоантрацит»до ТОВ ВКФ «Ремо», та рахунком-фактурою № ШТ-0000013 від 31.05.2010 на суму 68189 грн. 99 коп. без ПДВ.

Відповідно до акту приймання-передачі вугілля з переробки за травень 2010 року (том справи 1, а.с. 54) другий відповідач передав, а позивач прийняв готову продукцію - вугілля марки А (Антрацит - навуглерожувач) загальною кількістю 531,794 т.

З території другого відповідача для зберігання на склад, розташований на території колишньої автоколони № 15 (власник ТОВ «ВКФ «Ремо») вивезено передані другим відповідачем позивачеві продукти переробки - 536,666 т, що підтверджується товарно-транспортними накладними за травень 2010 року.

Відповідно до акту приймання-передачі давальницької сировини на переробку за червень 2010 року (том справи 1, а.с. 55) позивач передав, а другий відповідач прийняв (згідно з Договором 2) вугільну сировину: вугілля марки А - Антрацит в кількості 9,09т, та некондиційне вугілля в кількості 282,46т, загальною кількістю 291,55 т, що підтверджено наявними у матеріалах справи податковою накладною від 30.06.2010 № 3, наданою ДП «Шахта №71-Спецпромтехніка» ТОВ ВФ «Термоантрацит»до ТОВ ВКФ «Ремо», та рахунком-фактурою № ШТ-0000016 від 30.06.2010 на суму 2455 грн. 94 коп. без ПДВ, а також податковою накладною від 30.07.2010 № 2, наданою ДП «Шахта №71-Спецпромтехніка»ТОВ ВФ «Термоантрацит»до ТОВ ВКФ «Ремо», та рахунком-фактурою № ШТ-0000018 від 30.07.2010 на суму 36965,54 грн. без ПДВ.

Згідно з актом приймання-передачі вугілля з переробки за червень 2010 року (том справи 1, а.с. 56) другий відповідач передав, позивач прийняв готову продукцію - вугілля марки А (Антрацит - навуглерожувач) загальною кількістю 8 т.

Відповідно до акту приймання-передачі вугілля з переробки від 05 липня 2010 року (том справи 1, а.с. 57) другий відповідач надав, а позивач прийняв готову продукцію - вугілля марки А (Антрацит - навуглерожувач) загальною кількістю 255,86 т.

Таким чином, всього позивачем після переробки прийнято в червні, липні 2010 року вугілля марки А (Антрацит - навуглерожувач) загальною кількістю 263,86т.

Факт здійснення вказаних вище господарських операцій, отримання податкових накладних та їх сплати підтверджується наявними у матеріалах справи реєстром отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «ВКФ «Ремо» за квітень, травень, липень, червень 2010 року; податковими накладними: № 3 за квітень 2010 року; № 1 за травень 2010 року; № 3 за липень 2010 року; № 2 за червень 2010 року, отриманими ТОВ «ВКФ «Ремо»від ДП «Шахта №71-Спецпромтехніка»ТОВ ВФ «Термоантрацит»; податковими деклараціями з ПДВ ТОВ «ВКФ «Ремо»за квітень, травень, липень, червень 2010 року, а також довідкою ДПІ в м. Свердловську від 06.04.2011 № 4794/15.

З території другого відповідача позивачем було вивезено, а також відвантажено безпосередньо споживачеві 107,11 т, що підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними за червень 2010 року.

Залишок готової продукції на території другого відповідача, що була отримана позивачем за актами приймання-передачі після переробки та не була вивезена позивачем з території другого відповідача у справі, складає 156,75 т вугілля марки А (Антрацит - навуглерожувач).

Відповідно до наданого позивачем до матеріалів справи договору зберігання № 05/07 від 05.07.2010 другий відповідача зобов’язався зберігати переданий йому позивачем на зберігання товар, переданий відповідно до актів приймання-передачі, та зобов’язаний видати прийнятий на зберігання товар за вимогою позивача.

Відповідно до Акту № 1 до договору зберігання від 05.07.2010 позивачем було передано, а другим відповідачем прийнято на відповідальне зберігання вугілля марки А (навуглерожувач) кількістю 156,75 т вартістю 219450 грн. 00 коп. з ПДВ.

Договір зберігання та відповідний Акт № 1 підписані повноваженими представниками сторін договору –від ТОВ «ВКФ «Ремо»директором Токаревою ТО. (Поклажодавець), від ДП «Шахта №71-Спецпромтехніка»ТОВ ВФ «Термоантрацит»- директором Смітюховим А.В.

Відповідно до умов договору зберігання вказаний договір є безоплатним.

Вказане майно після прийняття його на зберігання позивачеві не повернуте, незважаючи на наявність вимоги останнього (лист позивача № 280 від 17.08.2010: том справи 1, а.с. 72), та знаходиться на території ДП «Шахта №71-Спецпромтехніка»ТОВ ВФ «Термоантрацит»за адресою: Луганська область, місто Свердловськ, шахта №71.

Вказана обставина відповідачами під час судового розгляду справи не спростована.

Постановою господарського суду Луганської області від 01.02.2010 у справі № 12/560б Товариство з обмеженою відповідальністю вуглепромислову фірму "Термоантрацит", м. Свердловськ Луганської області, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру банкрута; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми "Термоантрацит" призначено арбітражного керуючого Кулика Віктора Вікторовича.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.06.2010 у справі № 12/560б ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит» призначено Птушка С.В.

11.06.2010 між ТОВ «Титан і Ко»та другим відповідачем укладений договір про охорону установи № 60/06/10, відповідно до умов якого третій відповідач зобов’язався здійснювати охорону об’єкту та матеріальних цінностей другого відповідача як Замовника.

За доводами позивача, викладеними у позовній заяві та наданих суду додаткових письмових поясненнях, ТОВ ВКФ «Ремо»з 14.06.2010 намагалось вивезти вугілля, яке зберігається на території другого відповідача, але третім відповідачем чинився опір вказаним діям, оскільки ліквідатор ТОВ ВФ «Термоантрацит» Птушко С.В. не дає розпорядження щодо вугілля, яке зберігається території ДП «Шахта №71-Спецпромтехніка»ТОВ ВФ «Термоантрацит».

У підтвердження вказаних обставин позивач надав до матеріалів справи акт № 14/06 від 14.06.2010, підписаний представниками ДАТП «Авторем», ТОВ «ВКФ «Ремо», ДП «Шахта 71-Спецпромтехніка», Свердловської філії ТОВ «Титан та Ко», ВДСО Краснодонського МВ УМВС України в Луганській області, про утворення перешкод із боку представників ТОВ «Титан та КО»на транспортування давальницької сировини, що належить ТОВ «ВКФ «Ремо», з території ДП «Шахта 71-Спецпромтехніка»ТОВ ВФ «Термоантрацит»(том справи 1, а.с. 71).

Таким чином, за доводами позивача, відповідачі позбавили позивача можливості користуватися належним йому на праві приватної власності майном, що є предметом даного спору.

При цьому майно, що є предметом спору у даній справі, не включене до ліквідаційної маси другого та першого відповідачів.

Доказів вивезення позивачем у повному обсязі з території другого відповідача спірного майна відповідачі під час судового розгляду справи не надали, посилаючись на відсутність у них відповідної документації.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, вислухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, між позивачем та другим відповідачем у справі укладений договір 2, відповідно до умов пункту 1.1 якого позивач як Замовник зобов'язався поставити першому відповідачеві як Переробнику вугільну сировину, а останній зобов'язався прийняти з метою переробки та в наступному передати позивачеві готову продукцію на умовах Договору 2.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт передачі позивачем другому відповідачеві для переробки обумовленої договором кількості вугілля марки АШ та факт надання позивачеві після переробки вугілля в обсязі, передбаченому договором.

В обґрунтування факту вивезення не у повному обсязі вугілля марки А після передання його з переробки з території другого відповідача позивач надав відповідні товарно-транспортні накладні.

Під час судового розгляду справи відповідачами у справі не спростовано факт знаходження на території другого відповідача спірного майна, а саме вугілля марки А в кількості 156,75 т на загальну суму 219450 грн. 00 коп. з ПДВ.

При цьому відповідачі у справі не заперечують факт знаходження на території другого відповідача вугілля, одночасно посилаючись на неможливість його ідентифікації та визначення його належності. Право власності позивача на спірне майно відповідачами фактично не оспорюється.

З урахуванням приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судом надано оцінку укладеному позивачем та другим відповідачем договору зберігання № 05/07 від 05.07.2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Одночасно приписами ст. 953 Цивільного кодексу України встановлено, що зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Положеннями ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України закріплено принцип презумпції правомірності правочину.

Договір зберігання № 05/07 від 05.07.2010 підписаний уповноваженими на це особами.

За таких обставин у другого відповідача наявний обов’язок з повернення переданого йому на зберігання майна, що є предметом спору у даній справі –вугілля марки А у кількості 156, 75 т на загальну суму 219450 грн. 00 коп. з ПДВ.

Таким чином, позовні вимоги про зобов’язання другого відповідача повернути позивачеві майно - вугілля марки А у кількості 156, 75 т на загальну суму 219450 грн. 00 коп. з ПДВ, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приписами ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами, зокрема, Договором 1 та Договором 2, Актами приймання-передачі давальницької сировини другому відповідачеві, Актами приймання-передачі вугілля з переробки тощо підтверджено право власності позивача на спірне майно.

Разом з цим позивачем під час судового розгляду справи не доведено факту оспорення або невизнання відповідачами права власності позивача на спірне майно.

Факт неповернення позивачеві спірного майна сам по собі не є оспоренням або невизнанням його права власності на вказане майно і не є підставою для застосування такого способу захисту порушеного права, як визнання права власності на вказане майно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові судової колегії Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2011 у справі № 11/143пн.

За таких обставин у задоволенні позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на вугілля марки А у кількості 156, 75 т на загальну суму 219450 грн. 00 коп. з ПДВ слід відмовити.

Викладена у пункті 3 прохальної частини позовної заяви позовна вимога про зобов’язання першого, другого та третього відповідачів усунути перешкоди у користуванні позивачем спірним майном, а саме вугіллям марки А у кількості 156, 75 т на загальну суму 219450 грн. 00 коп. з ПДВ, не підлягає задоволенню, оскільки порушене право позивача підлягає захисту саме шляхом зобов’язання другого відповідача повернути позивачеві спірне майно. Усунення перешкод у користуванні майном як спосіб захисту порушеного права не відповідає ані підставам, ані предмету позову, оскільки полягає у наданні позивачеві права постійного користування спірним майном на території другого відповідача. Метою ж даного позову позивач визначив можливість вивезення спірного майна з території другого відповідача та подальшу реалізацію цього майна іншим особам.

За таких обставин у задоволенні позовної вимоги про зобов’язання першого, другого та третього відповідачів усунути перешкоди у користуванні позивачем спірним майном, а саме вугіллям марки А у кількості 156, 75 т на загальну суму 219450 грн. 00 коп. з ПДВ, слід відмовити.

Позовна вимога про визнання дій ліквідатора ТОВ ВФ «Термоантрацит»Птушка С.В. неправомірними у зв’язку з перешкоджанням господарській діяльності позивача останнім під час судового розгляду справи ані нормативно, ані документально не обґрунтована, не конкретизована, тому у її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати покладаються судом на позивача та другого відповідача у справі - дочірнє підприємство «Шахта № 71 –Спецпромтехніка»товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит», пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. У задоволенні позовних вимог до Дочірнього підприємства «Шахта № 71 –Спецпромтехніка»товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит», товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит», товариства з обмеженою відповідальністю «Титан і Ко»про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ремо»права власності на вугілля марки А в кількості 156,75 тон на загальну суму 219450 грн. (з ПДВ), яке знаходиться на зберіганні у дочірнього підприємства «Шахта № 71 –Спецпромтехніка»товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит»- відмовити. Судові витрати за даною позовною вимогою покласти на позивача у справі.

3. Зобов’язати Дочірнє підприємство «Шахта № 71 –Спецпромтехніка»товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит»повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ремо»майно - вугілля марки А в кількості 156,75 тон на загальну суму 219450 грн. (з ПДВ), яке знаходиться на зберіганні у дочірнього підприємства «Шахта № 71 –Спецпромтехніка»товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит»за адресою: Луганська область, м. Свердловськ, шахта № 71.

4. Стягнути з дочірнього підприємства «Шахта № 71 –Спецпромтехніка»товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит», Луганська область, м. Свердловськ, шахта № 71, код 32831359, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ремо», Луганська область, м. Свердловськ, вул. Глінки, буд. 1а, код 19076980, витрати зі сплати державного мита у розмірі 85 грн. 00 коп., 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У задоволенні позовних вимог до Дочірнього підприємства «Шахта № 71 –Спецпромтехніка»товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит», товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит», товариства з обмеженою відповідальністю «Титан і Ко»про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні позивачем спірним майном, а саме вугіллям марки А у кількості 156, 75 т на загальну суму 219450 грн. 00 коп. з ПДВ - відмовити. Судові витрати за даною позовною вимогою покласти на позивача.

6. У задоволенні вимоги про визнання про визнання дій ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю вуглепромислової фірми «Термоантрацит»Птушка С.В. неправомірними у зв’язку з перешкоджанням господарській діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ремо»- відмовити. Судові витрати за даною позовною вимогою покласти на позивача.

В судовому засіданні 07.04.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення –11.04.2011.

Суддя М.О. Москаленко