Рішення № 14757820, 07.04.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.11                                                                                 Справа № 8/17/2011

За позовом Приватного підприємства "Будальп", м. Луганськ,

до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 6 м. Краснодону», м. Краснодон Луганської області, -

про стягнення 1092719 грн. 75 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Кабанець С.В. –представник, - довіреність № б/н від 07.02.11 року;

від відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за виконані підрядні роботи у сумі 741200,01 грн., інфляційних нарахувань у сумі 205314,72 грн., 3% річних у сумі 54987,12 грн. та пені у сумі 91217,90 грн., з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору №17 на виконання робіт, укладеного між сторонами 02.06.08 року.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 28.02.11 року до 14.03.11 року; з 14.03.11 року до 28.03.11 року та з 28.03.11 року до 07.04.11 року - у зв’язку з неявкою відповідача та невиконанням сторонами вимог суду у частині подання витребуваних документів.

До початку судового засідання 07.04.11 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні він позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, хоча належним чином був поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 103; 106).

Позивач не заперечив проти вирішення спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача –на підставі наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини справи, наявні у ній докази, а також те, що термін розгляду справи, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України, добігає кінця 09.04.11 року, а заява про його продовження від сторін не надійшла, що унеможливлює подальше відкладення розгляду справи, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст. 22, ст.ст.32-36,43,69 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача, - на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

02.06.08 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) у простій письмовій формі укладено договір №17 на виконання робіт, відповідно до якого підрядник зобов’язується на свій ризик власними (власними і залученими, залученими) силами та засобами виконати усі роботи на об’єктах, розташованих у місті Краснодоні, кв. Лєсной, 5; кв. Баракова, 3; Мікроцентр, будинки №№21,22 та 23; кв. Лютікова, будинки №№28, 29,31 та 33, - у встановлений строк згідно п.3.1, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх (п.1.1).

Ціна договору становить 1464000,00 грн. (п.2.1).

Замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 50% вартості обсягу робіт за договором (п.4.1); замовник здійснює проміжні платежі на користь підрядника за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт форми №КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Такі акти повинні бути надані підрядником –замовнику не пізніше 25-го числа поточного місяця (п.4.2).

Остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи замовник здійснює у двотижневий термін після виконання та прийняття усіх передбачених договором робіт та підписання акту приймання виконаних робіт згідно постанови КМУ від 27.12.01 року №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва", з наданням виконавчої документації, встановленої нормативними актами (п.4.5).

Сторони домовилися, що у порушення строків оплати за договором замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожний день прострочення (п.5.2). За невиконання або неналежне виконання зобов’язань підрядник та замовник несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.5.3).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.08 року (п.14.1) (а.с.16-17).

Позивач стверджує, що він повністю виконав свої зобов’язання за договором, на підтвердження чого надав до справи наступні документальні докази:

акти приймання виконаних підрядних робіт: №№1 та 2 за червень 2008 року; №№3,4,5 та 6 за липень 2008 року (а.с.18-29);

довідки про вартість виконаних підрядних робіт:

за червень 2008 року на суму 111444,00 грн. та на суму 109546,80 грн. (а.с.30-31);

за липень 2008 року: на суму 109546,80 грн.;на суму 148690,80 грн.; 246889,20 грн.; на суму 95851,20 грн.; на суму 128262,00 грн. (а.с.32-35), - а всього на суму 1061674,80 грн.

          Позивач стверджує, що відповідач частково сплатив вартість виконаних робіт, на підтвердження чого надав підписаний сторонами за договором акт взаємозвірки стану розрахунків на 01.02.11 року, згідно якому залишок основного боргу відповідача становить 741200,01 грн. (а.с.36).

          Оскільки відповідач борг не сплатив, позивач, керуючись умовами договору та чинним законодавством, на вказану суму нарахував (а.с.37-40):

          інфляційні нарахування за період з 08.08.08 року по 01.02.11 року на суму 205314,72 грн.;

          3% річних за аналогічний період у сумі 54987,12 грн.;

          пеню за період з 16.08.08 року по 16.02.09 року у сумі 91217,90 грн., - які просить стягнути з відповідача.

          Останній позов не оспорив та не спростував.

          ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ) зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, у т.ч. - укладення договорів.

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ), при цьому він є обов’язковим до виконання (ст. 629 ЦКУ).

          Уклавши вищезгаданий договір, сторони набули низку прав та зобов’язань.

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Тобто відповідач, отримавши від позивача підрядні роботи на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі.

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до підрядних.

          Згідно частинам 1 та 2 ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

          Статтею 839 ЦКУ встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч.1).

          Позивач виконав цю вимогу та документально підтвердив цей факт.

          Порядок оплати виконаної роботи врегульовано ст. 843ЦКУ, а саме: у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

          Згідно частині 1 ст. 853 ЦКУ замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отримавши від позивача виконану роботу, відповідач повинен був дотримуватися вимог статті 854 ЦКУ, в силу якої, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

          Матеріалами справи доведено, що з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами у спрощений спосіб договору (порушення зобов’язань).

          Так, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          За приписами ст. 624 Кодексу якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

          Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі –ГКУ), встановлено, що нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.

          Позивач дотримався перелічених вимог закону та умов договору при визначенні суми пені, заявленої до стягнення.

          Пунктом 1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу встановлено скорочений –річний –термін позовної давності для стягнення пені.

          Однак відповідно до приписів частини 3 ст.267 ЦКУ позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

          Відповідач, будучи обізнаним з приводу суті позовних вимог, з такою заявою до суду не звернувся, з огляду на що останній не має правових підстав для відмови у стягненні пені у сумі, заявленій позивачем.

          Статтею 625 ЦКУ встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України суд покладає на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги закону та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 624, 837,839,843, 854 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 47-1, 49,75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора №6 міста Краснодону", ідентифікаційний код 32363418, яке знаходиться за адресою: місто Краснодон, кв. Шахтьор, 5 Луганської області, - на користь Приватного підприємства "Будальп", ідентифікаційний код 33111875, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Днєпровская, 47, - основний борг у сумі 741200 (сімсот сорок одна тисяча двісті) грн. 01 коп., інфляційні нарахування у сумі 205314 (двісті п’ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 72 коп., 3% річних у сумі 54987 (п’ятдесят чотири тисячі дев’ятсот вісімдесят сім) грн. 12 коп., пеню у сумі 91217 (дев’яносто одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 90 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 10927 (десять тисяч дев’ятсот двадцять сім) грн. 20 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 07.04.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 11 квітня 2011 року.

Суддя                                                   А.П.Середа