Рішення № 14757588, 04.04.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2011 р. Справа № 5010/180/2011-17/10

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Боднарчук М. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський лісокомбінат", вул. Шота Руставелі, 1, м. Івано - Франківськ, 76000

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 29306 грн. 40 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача: Литовчук А.Б. - представник, (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Івано-Франківським МУВС МВС від 05.03.1997р., довіреність №01-4/24 від 01.02.11року)

Від відповідача: не з"явилися,

ВСТАНОВИВ:

заявлено позов про стягнення 29306 грн. 40 коп., в тому числі 8807 грн. 76 коп. основного боргу, 9062 грн. 64 коп., пені 11436 грн. 00 коп. штрафу.

В судовому засіданні 04.04.11 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоч належним чином був повідомлений, відзив на позов не подав.

Згідно відомостей про фізичну особу підприємця у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 28.02.11 р. місцем проживання фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 є АДРЕСА_1,78200.

З наведених обставин вбачається, що зазначена в ухвалах суду адреса відповідача на яку відправлялись процесуальні документи є достовірною, а отже відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом на участь в господарському засіданні.

На день розгляду справи в судове засідання 04.04.11 р. письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З огляду на те, що ухвалою суду від 23.03.11 р. явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі відповідача, якого належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

14.05.2010р. між Публічним акціонерним товариством Івано-Франківський лісокомбінат" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу №33.

Відповідно до п.1.1 договору, відповідач зобов"язується передати у власність позивача продукцію (брус оциліндрований діаметром 250 мм (довжиною 6 м.) та діаметром 150 (довжиною 6 м.), а позивач в свою чергу - прийняти і оплатити на умовах договору вартість даної продукції не пізніше 60 календарних днів з моменту підписання договору. Найменування, кількість, ціна та умови поставки і оплати вказується у специфікаціях, що підписуються сторонами на кожну окрему поставку.

Умовами договору встановлені умови оплати, зокрема - позивач зобов"язується сплати попередню оплату продукції шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача. Решту вартості продукції позивач сплачує після отримання товару від відповідача. (п. 3.2. Договору).

На виконання зазначених умов договору позивачем платіжним дорученням №293 від 17.05.10 р. сплачено 30000 грн. та платіжним дорученням № 346 від 23.06.10 р. сплачено 16200 грн., про що свідчать оригінали примірників вказаних документів з відміткою банківської установи про проведення платежу.

Відповідач свої зобовязання по поставці брусу оциліндрованого діаметром 250 мм (довжиною 6 м.) та діаметром 150 мм (довжиною 6 м.), в повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на 15.01.11р., недопоставив товар на суму 8807 грн. 76 коп.

Отже, спір виник стосовно неналежного виконання відповідачем зобовязань по поставці продукції.

Відповідно до абзацу 2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно договору належним чином не виконав, доводів позивача не спростував. Отже, вимога про стягнення основного боргу в розмірі 8807 грн. 76 коп. підлягає задоволенню.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.6.2 даного договору за порушення термінів передачі товару покупцю передбачених в п.2.1 даного договору та/або специфікаціях продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого товару за кожен день прострочення, а у випадку прострочення передачі товару більш як на 5 днів додатково сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від загальної вартості не поставленого в строк товару.

Згідно розрахунку поданого позивачем, обгрунтованість якого перевірена господарським судом, розмір пені становить 9062 грн. 64 коп., розмір штрафу - 11 436 грн.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору, а саме своєчасно не поставив продукцію, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 9062 грн. 64 коп. та штрафу у розмірі 11 436 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов”язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем не подано господарському суду доказів належного виконання зобов"язань по поставці товару, доводи позивача не спростовано.

За вказаних обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 8807 грн. 76 коп., пені - 9062 грн. 64 коп. та штрафу - 11436 грн. підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 205, 509, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 693 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, ст.ст. 33,43, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський лісокомбінат" про стягнення 29306 грн. 40 коп., в тому числі 8807 грн. 76 коп. основного боргу, 9062 грн. 64 коп. пені, 11436 грн. штрафу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця - ОСОБА_1, АДРЕСА_1,78200 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський лісокомбінат", вул. Шота Руставелі, 1, м. Івано - Франківськ, 76000 (ідентифікаційний код 00274252) - 8807 грн. 76 коп. (вісім тисяч вісімсот сім гривень 76 копійок) - основного боргу, 9062 грн. 64 коп. (дев"ять тисяч шістдесят дві гривні 64 копійки) - пені, 11436 грн. (одинадцять тисяч чотириста тридцять шість гривень)- штрафу, 293 грн. 06 коп. (двісті дев"яносто три гривні 06 копійок) - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 11.04.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Боднарчук М. Б. 11.04.11