Постанова № 14749334, 27.01.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-9336/10/2270/7

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.

при секретаріЛоборчук Л.М.

за участі:представників позивача

Табачинського П.В., Чистової А.С.,

представників відповідача

Коротинської А.П., Сохатюка О.С.,

представника третьої особи

ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Лізинг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агроцентр", до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому зазначає, що 08.04.2010 року відповідач склав та вручив йому, акт про результати позапланової виїздної перевірки з питань достовірності нарахування від"ємного значення різниці між сумою податкового зобов"язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду №3478\23-4\33274434. Ним 23.04.2010 року отримано податкове повідомлення - рішення від 21.04.2010 року, яким визначено податкове зобов"язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість на суму 14010100 гривень. Після закінчення процедури адмінстративного оскарження відповідач виніс податкове повідомлення - рішення №0000222302\3 від 10.11.2010 року. Вважає, що відповідач невірно визначив йому податкове зобов"язання, так як податковий орган допустив порушення під час процедури адміністративного оскарження, адже не прийняв жодних аргументів позивача. При укладенні договору купівлі-продажу зерна сільськогосподарських культур №10-р\10 від 25.01.2010 року, ТзОВ "Приват лізинг" мало на меті здійснення господарської операції, а висновки перевіряючих про те, що операції фактично не здійснювались не відповідають дійсності, адже документи первинного бухгалтерського та податкового обліку підтверджують це. На момент здійснення оподатковуваних операцій позивач і його контрагент був включений до ЄДРПОУ, здійснювали підприємницьку діяльність, не були визнані банкрутами, правочин був направлений на настання реальних наслідків, а отриманий товар був необхідний для здійснення господарської діяльності. Щодо думки відповідача про те, що не підтвержена господарська операція з передачі товару на відповідальне зберігання та не відображення її в регістрах бухгалтерського обліку, то позивач не укладав такого договору. Додатковою угодою №1 від 28.01.2010 року до договору купівлі продажу зерна сільськогосподарських культур №10-р\10 від 25.01.2010 року сторони погодили умови компенсації витрат за зберігання товару у строк до 29.04.2010 року. Таким чином, позивач правомірно відніс 2333333 гривень до складу податкового кредиту.

Посилаючись на Конституцію України, Закони України "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну податкову службу в Україні", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про систему оподаткування", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ГК України, ЦК України, просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0000222302\0 від 21.04.2010 року, №0000222302\1 від 18.06.2010 року, №0000222302\2 від 30.08.2010 року, №0000222302\3 від 10.11.2010 року.

У суді представники позивача позовні вимоги підтримали, покликаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали і подали письмові заперечення. які підтвердили у суді.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, просив задовольнити позов і суду пояснив, що ним було продано позивачу зерно, яке він у свою чергу придбав у ТзОВ "Доброульянівка", ТзОВ "Приват-Агро-Альянс" та ТзОВ "Україна" документи про надані суду.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Податковим повідомленням-рішенням №0000222302\3 від 10.11.2010 року констатовано порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" і п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та визначено податкове зобов"язання за основним платежем - 960865 гривень, а за штрафними (фінансовими) санкціями - 288260 гривень.

Згідно договору купівлі-продажу №10-р\10 зерна сільськогосподарських культур від 25.01.2010 року і специфікацї №1 до нього, продавець - ТзОВ "Приват-Агроцентр" продало покупцю - ТзОВ Приват-Лізинг" зерно соняшнику на загальну суму з ПДВ - 2333333 гривень.

Додатковою угодою №1 від 28.01.2010 року до договору купівлі-продажу №10-р\10 зерна сільськогосподарських культур від 25.01.2010 року визначено, що покупець сплачує продавцю вартість товару у строк до 29.04.2010 року (п.2.2) і компенсацію за зберігання у сумі 150000 гривень (п.2.3).

Згідно податкової накладної №19 від 25.01.2010 року в якій продавець ТзОВ "Приват-Агроцентр", а покупець ТзОВ "Приват-Лізинг", ПДВ складає 2333333 гривень.

Видатковими накладними: №РН-0000063 від 25.01.2010 року, №РН-0000064 від 25.01.2010 року, №РН-0000065 від 25.01.2010 року на виконання договору купівлі-продажу №10-р\10 зерна сільськогосподарських культур від 25.01.2010 року ствержено виконання зобов"язань по цьому договору.

Згідно відповіді ДП "Держзовнішінформ" №9\1307 від 31.08.2010 року орієнтовний рівень внутрішніх цін на ринку України на насіння соняшнику на умовах поставки "склад постачальника" (Інкотермс-2000) складав: 01.04.2010 року - 30.04.2010 року по ціні 2600-3150 гривень за тонну з урахуванням ПДВ; 01.05.2010 року - 31.05.2010 року по ціні 2650 - 2900 гривень за тонну з ПДВ. Судом встановлено, що позивач зерно соняшнику фактично продав за середньою ціною 3122 гривень за тонну, що спростовує висновок відповідача, про збитковість операції і підтверджує її економічну доцільність.

Відповідно до постанов Хмельницького міськрайонного суду по справах №3-6182\10 і №3-6183\10 провадження по справах відносно головного бухгалтера і генерального директора ТзОВ "Приват-Лізинг" за ч.1 ст. 163 КУпАП - закриті.

Згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 17.05.2010 року ВВЗБГЕ ВПМ ДПІ у м. Хмельницькому, відповідно до якої перевірявся факт достовірності нарахування від"ємного значення різниці між сумою податкового зобов"язання та сумою податкового кредиту за січень 2010 року, що зафіксовано у акті перевірки №3478\23-4\33274434, відмовлено у порушенні кримінальної справи за ст.212 КК України, відносно посадових осіб ТзОВ "Приват-Лізинг" на підставі п.2 ст.6 КПК України. Тобто, фактично стверджено законність дій позивача, адже податковою міліцією досліджувались ті ж самі правовідносини, які знайшли своє відображення у акті перевірнки на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

Договорами: купівлі-продажу №23-п\09 від 20.02.2009 року між ТзОВ "Приват-Агроцентр" і ТзОВ "Приват-Агро-Альянс"; купівлі-продажу №22-п\09 від 20.02.2009 року між ТзОВ "Приват-Агроцентр" і ТзОВ "Доброульянівка"; купівлі-продажу №30-п\09 від 20.02.2009 року між ТзОВ "Приват-Агроцентр" і ТзОВ "Україна", видаткових накладних до цих договорів, податкових накладних платіжних доручень на оплату товару, підтвержений факт купівлі зерна соняшника ТзОВ "Приват-Агроцентр", що в свою чергу підтвержує реальність (товарність) купівлі цього зерна позивачем.

З переписки відповідача з ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, яка тривала більше року, вбачається ігнорування останнім запитів відповідача, що з урахуванням встановленого судом, також вказує на необгрунтованість висновків відповідача про порушення законодавства у правочинах між ТзОВ "Приват-Агроцентр" і ТзОВ "Приват-Лізинг", які є предметом цього судового розгляду.

Довідкою №194 від 06.05.2010 року "Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ "Доброульянівка", щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові віденосини з платником податків ТзОВ "Приват-Лізинг" за період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року" і довідкою від 27.05.2010 року "Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ "Приват-Альянс", щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові віденосини з платником податків ТзОВ "Приват-Лізинг" за період з 01.07.2007 року по 28.02.2009 року" не встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин з "Приват-Лізинг". На думку суду ці перевірки не мали жодного сенсу і відношення до висновків перевірки, так як у акті перевірки податковий орган ставить під сумнів договірні відносини ТзОВ "Приват-Лізинг" з ТзОВ "Приват-Агро-Центр", тому якщо і треба було робити ці запити то доцільно було з"ясовувати правовідносини ТзОВ" Приват-Агро-Центр" з ТзОВ "Доброульянівка", ТзОВ "Приват-Агро-Альянс" та ТзОВ "Україна".

Щодо висновків відповідача про вплив посвідчення про відрядження, виданого ОСОБА_9, подорожнього листа службового легкового автомобіля на її ж ім"я, довіреності №ЯПТ від 25.01.2010 року, то вони оформленні відповідно до вимог їх складання і вони жодним чином не можуть заперечити факт купівлі - продажу насіння соняшника.

Суд також вважає, що укладена Додаткова угода №1 від 28.01.2010 року до договору купівлі-продажу №10-р\10 зерна сільськогосподарських культур від 25.01.2010 року не порушує ЦК України в тому числі не є незаконною умова про компенсацію за зберігання.

Посилки відповідача про порушення позивачем Законів України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", "Про безпечність та якість харчових продуктів" і вплив цих законів на висновки податкового органу для встановлення порушення закону України "Про податок на додану вартість", на думку суду є безпідставними і надуманими, адже виробниками насіння соняшнику фактично є ТзОВ "Доброульянівка", ТзОВ "Приват-Агро-Альянс" та ТзОВ "Україна", але і це з урахуванням наданих суду копій аналізів зерна, висновків фітосанітаної експертизи спростовує висновки в цій частині податкового органу.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов"язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно ч.1-2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, не знаходить свого підтвердження висновок податкового органу про завищення від"ємного значення різниці між сумою податкового зобов"язання і сумою податкового кредиту лютого 2010 року на суму 1372468 гривень, так як цей висновок відповідача не доведений, адже не грунтується на фактичних обставинах справи і Законі, тому позивач не порушив Закони України "Про податок на додану вартість" і "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а позовна вимога повинна бути задоволена.

На підставі викладеного, керуючись Законами України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про податок на додану вартість”, “Про державну податкову службу в Україні” і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99, 158 163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення №0000222302\0 від 21.04.2010 року, №0000222302\1 від 18.06.2010 року, №0000222302\2 від 30.08.2010 року, №0000222302\3 від 10.11.2010 року визнати протиправними і скасувати їх.

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40 (три гривні сорок копійок) гривень.

Копії постанови надати сторонам повний текст якої виготовлено 28.01.2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення чи отримання.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович

"Згідно з оригіналом" СуддяА.І. Петричкович