Ухвала суду № 1474900, 04.12.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“04” грудня 2007 року                                                                               Справа № 8/148-пн

                                                                               к/с № К-10742/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                               Голубєвої Г.К.

Суддів                                                           Усенко Є.А.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.08.2005 року

та рішення господарського суду Херсонської області від 04.05.2005 року

у справі № 8/148-пн

за позовом    Державної податкової інспекції у м. Херсоні

до Приватного виробничо-комерційного підприємства “Квест”

провизнання суми податкового зобов’язання

та зустрічним позовомПриватного виробничо-комерційного підприємства “Квест”

доДержавної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (далі – ДПІ у м. Херсоні) звернулася до суду із позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства “Квест” (далі – ПВКП “Квест”) про визнання податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, визначених за непрямими методами.

ПВКП “Квест” звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 31.01.2004 року № № 0000682301/0, 0000692301/0.

Судами справа розглядалася неодноразово.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.05.2005 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.08.2005 року у задоволенні позовних вимог ДПІ у м. Херсоні відмовлено. Зустрічний позов ПВКП “Квест” задоволено та визнано недійсними спірні податкові повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ДПІ у м. Херсоні, звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, позовні вимоги скаржника задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити. Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій ДПІ у м. Херсоніпроведена комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ПВКП “Квест” вимог податкового законодавства за період з 18.05.2001 року по 01.10.2003 року.

Згідно з актом перевірки від 28.01.2004 року № 302/23-5/23-404/31488407/ДСК підприємством не надано для перевірки первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку по рахунках, податкових та інших документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності ПВКП “Квест” у зв’язку з їх викраденням з автомобіля посадової особи підприємства.

У термін, визначений контролюючим органом, підприємствомдокументине були відновлені і для перевірки не надані.

На підставі розпорядження від 20.01.2004 року за № 3-р при проведенні перевірки податковим органом для визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість було застосовано метод розрахунку грошових надходжень шляхом використання інформації про надходження коштів на розрахунковий рахунок відповідача в установі банку, а саме ХФ КБ “Західінкомбанк”, що підтверджено банківським документами.

Відповідно до п. п. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 суми податкових зобов’язань з використанням непрямих методів їх визначення визначаються відповідно до Методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Методики визначення сум податкових зобов’язань по непрямих методах, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002 року № 697 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкові зобов’язання з застосуванням непрямих методів визначаються на підставі письмового рішення керівника податкового органу або його заступника, в якому вказуються підстави їх застосування.

Визначення сум податкових зобов’язань за непрямими методами може здійснюватися органами державної податкової служби лише з використанням певних методів, а саме: методу економічного аналізу, методу розрахунку грошових надходжень, методу контролю витрат та доходів суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб та методу аналізу інформації про доходи та витрати платників податків.

Разом з тим, судами не враховано, що згідно приписів п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов’язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до приписів п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Колегія судів Вищого адміністративного суду України бере до уваги той факт, що ПВКП “Квест” не скористалося своїм правом та не заявило про викрадення документів разом з поданням розрахунку податкових зобов’язань звітного періоду. Відсутність документів була встановлена лише під час перевірки підприємства. Також платник податків не поновив зазначені документи до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, як і на пропозицію податкового органу.

Чинне законодавство не містить переліку розрахункових, платіжних та інших документів, які є обов’язковими для ведення і зберігання з метою податкового обліку.

Відповідно до п. 2. 1 наказу Мінфіну України “Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку” від 24.05.1995 року № 88 первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 6.2 зазначеного наказу визначено, що первинні документи та облікові регістри, які пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

У разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення (пункт 6.10 цього наказу).

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, за правилами якого розглядалася справа, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

ПВКП “Квест” не надано до матеріалів справи переліку відсутніх документівта результатів розслідування причин їх пропажі.

Відповідно до ч. 5 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд може збирати докази з власної ініціативи.

З огляду на неповне встановлення у справі обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, що з врахуванням меж повноважень, визначених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути усунено судом касаційної інстанції, постановлені у справі судові рішення відповідно до ст. 227 зазначеного Кодексу підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 224, 230, 231 КАС України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 04.05.2005 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.08.2005 року скасувати.

Справу № 8/148-пн направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

підписГолубєва Г.К.Судді

підписУсенко Є.А.

підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О.

З оригіналом згідно

В. секретар                                                                                      В.Б. Ликова