№2025/2-382/11
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
про задоволення позову про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів
на утримання дитини
29 березня 2011 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Юдіної М.Г., прокурора Петрикова А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою виконавчого комітету Лозівської міської ради як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_2, третіх осіб: служби у справах дітей Лозівської міської ради, комунального закладу охорони здоровя «Обласний спеціалізований будинок дитини №1»про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини в якій зазначили, що на обліку служби у справах дітей Лозівської міської ради як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах, перебуває малолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з заявою матері дитини, ОСОБА_2 та відповідно до рішення виконкому Лозівської міської ради Харківської області від 30 березня 2010 року №142 «Про влаштування малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, до державного дитячого закладу - будинку дитини»ОСОБА_1 була влаштована на повне державне забезпечення до комунального закладу охорони здоровя «Обласного спеціалізованого будинку дитини №1», де перебуває до цього часу. Мати дівчинки, ОСОБА_2, 26.02.2010 року написала заяву на влаштування доньки до державного дитячого закладу на повне державне забезпечення у звязку зі скрутним матеріальним становищем. Батько, ОСОБА_3, записаний у свідоцтві про народження дитини на підставі ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.
ОСОБА_2 перебуває на обліку лікаря-нарколога зі шкідливими наслідками з 2009 року. За місцем реєстрації ОСОБА_2 характеризується негативно, веде антигромадський спосіб життя, зловживає спиртними напоями. За місцем проживання ОСОБА_2 вивчити умови для проживання малолітньої дитини не вдалося. ОСОБА_2 є ученицею Лозівського професійного ліцею. До навчання відноситься недобросовісно, має часті пропуски занять без поважних причин. З моменту влаштування ОСОБА_1 до дитячого державного закладу її мати, ОСОБА_2 не звернулася до компетентних органів з заявою про повернення дитини їй на виховання.
Згідно з висновком про стан здоровя ОСОБА_1 має захворювання (G 93.9) - затримка статокінетичного та мовного розвитку, відкрите овальне вікно та потребує посиленої уваги та турботи з боку матері, однак мати взагалі не піклується про свою доньку.
У звязку з викладеним, позивач просить позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до її повноліття, а саме до 23 грудня 2027 на її особовий рахунок НОМЕР_2, відкритий в 229 відділенні ХОУ «Ощадбанк», який знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Московський 210, індекс 61082.
Представник позивача виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування Романенко В.Ф. у судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити та позбавити відповідача батьківських прав і стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, також пояснила, що відповідач не цікавиться станом здоровя дитини, жодного разу її не відвідала, з заявою про повернення дитини їй на виховання, після влаштування ОСОБА_1 до дитячого закладу не звернулася, веде антигромадський спосіб життя, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання алкоголю з шкідливими наслідками.
Відповідач жодного разу у судове засідання на зявилася, тоді як про день, час та місце слухання справи судом повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням.
Представник третьої особи служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області в судовому засіданні, просила позов задовольнити та позбавити відповідача батьківських прав і стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, та пояснила, що відповідача подальша доля дитини не цікавить, так як вона ухиляється від виконання своїх обовязків по вихованню дитини, не відвідує її в КЗОЗ «Харківського обласний спеціалізований будинку дитини №1», веде антигромадський спосіб життя, пиячить, дитина утримується за рахунок держави.
Представник третьої особи «Комунального закладу охорони здоровя «Харківського обласного спеціалізованого будинку дитини №1» в судове засіданні не зявився, повністю підтримали позовну заяву про позбавлення відповідача батьківських прав і стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Прокурор просив позов задовольнити, позбавити батьківських прав відповідача, оскільки вона участі у вихованні своєї дитини та її утриманні не бере, стягнути з неї аліменти на утримання дитини малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно до положення ч.2 ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи та зясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідач ОСОБА_2 у шлюбі не перебувала.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 народила доньку ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданого відділом РАГС м.Лозова Харківської області 13 лютого 2010 року (а.с.8).
Згідно витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, відомості про батька, ОСОБА_3, записані у свідоцтві про народження дитини на підставі ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України (а.с.14).
Згідно офіційного попередження Служби в справах дітей Лозівської міської ради Харківської області від 09.03.2010 року, ОСОБА_2 попереджена щодо необхідності відвідування своєї новонародженої доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 в дитячому закладі та попереджена про те, що в разі невідвідування нею своєї дитини згідно ст.219 Сімейного кодексу України, вона буде передана на усиновлення без її згоди, про що свідчить її особистий підпис (а.с.18).
Рішенням виконкому Лозівської міської ради Харківської області від 30 березня 2010 року №142 та згідно з заявою матері дитини - ОСОБА_2 до державного дитячого закладу - будинку дитини, була влаштована ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на повне державне забезпечення до комунального закладу охорони здоровя «Обласного спеціалізованого будинку дитини №1»до виповнення їй одного року (а.с.12).
20 травня 2010 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, була передана до комунального закладу охорони здоровя «Обласного спеціалізованого будинку дитини №1»(а.с.13).
Відповідно до листа головного лікаря комунального закладу охорони здоровя «Обласного спеціалізованого будинку дитини №1»Марабян Р.В. від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за весь час перебування дитини в закладі, ОСОБА_2 жодного разу не зявилась, станом здоровя та розвитком дитини не цікавилася, хоча перед влаштуванням дитини до закладу ОСОБА_2 була офіційно попереджена про підстави позбавлення батьківських прав передбачені ст.164 Сімейного кодексу України (а.с.15,11).
Зазначені обставини, щодо відвідувань матірю ОСОБА_2 своєї дитини підтверджуються перевіркою проведеною комісією КЗОЗ «ОСБД №1»згідно акту від 25.11.2010 року (а.с.17).
Згідно остаточного висновку про стан здоровя, фізичний та розумовий розвиток дитини, яка може бути усиновлена від 26.01.2010 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має затримку статокінетичного та мовного розвитку, відкрите овальне вікно (G 93.9) (а.с.24).
ОСОБА_2 перебуває на обліку лікаря-нарколога зі шкідливими наслідками з 2009 року,за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 характеризується негативно, веде антигромадський спосіб життя, зловживає спиртними напоями, проживає разом з братом ОСОБА_6, 1984 року народження, який 29.12.2010 року звільнився з місць позбавлення волі, ОСОБА_2 є ученицею Лозівського професійного ліцею, однак заняття відвідує нерегулярно, до навчання відноситься недобросовісно, має часті пропуски занять без поважних причин (а.с.1920,22,23).
Відповідно до висновку виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування за №01-15/52 від 28.01.2011 року, виконавчий комітет Лозівської міської ради вважає доцільним позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку м.Лозова Харківської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1, батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-7,10).
В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи». Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею 11 цього ж Закону вказано, що «Сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини». В статті 12 цього Закону вказано, що «Виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці». Відповідно до статті 15 цього ж Закону встановлено, що «Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобовязані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею».
При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою що відповідач, свідомо не виконує своїх обовязків по вихованню дитини, не відвідує та не спілкується з нею і перешкод в спілкуванні відповідачу з дитиною ніхто не чинив і не чинить.
Все вищевикладене, є ні що інше, як ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню дитини, а тому суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд розяснює, що відповідно до ст.168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Що стосується вимог позивача про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у в розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а саме до 23.12.2027 року то суд вважає такі вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.2 ст.165 СК України, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Необхідно відмітити, що відповідно до ч.2 ст.166 СК України, особа, яка позбавлена батьківських прав, не звільняється від обовязку щодо утримання дитини.
Своїми діями, відповідач порушує свої зобовязання закріплені статтею 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, згідно якої батьки зобовязані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст.180 Сімейного Кодексу України.
Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, що дитина має захворювання на затримку статокінетичного та мовного розвитку, відкрите овальне вікно (G 93.9), стан здоровя та матеріальне положення відповідача, те, що відповідач не працює, на утриманні інших неповнолітніх дітей та осіб, яких за законом повинна утримувати, не має, має задовільний стан здоровя та те що з неї не проводяться стягнення за виконавчими листами, тому суд вважає можливим позов позивача задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини її заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 п.10 ст.80 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, за загальною сумою всіх вимог.
Частиною 5 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.
Відповідно до п.5 Постанови КМУ №1258 від 21.12.2005 року, якщо позовна заява містить одночасно вимоги, які належать до різних категорій справ і для яких передбачено різний розмір витрат, їх оплата здійснюється за справою з найбільшим розміром.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
В звязку з викладеним, суд стягує з відповідача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 гривень та судовий збір на користь держави в сумі 59,50 гривень (а.с.1,2).
Керуючись ст.ст.10,11,30,44,57,60,77,81,88,212,224,225,226,367 ЦПК України, ст.ст.150, 164,165, ч.2 166,168,169,ч.2 171,180,182,184,243,244 Сімейного Кодексу України, ст.ст.58,60,61, 62,63 ЦК України, Принципом 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Україною 27.09.1991 року, ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26.04.2001 року №2402, ст.ст.3,4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», п.17 Постанови Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», п.5 Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005 року, суд, -
вирішив:
Позовну заяву виконавчого комітету Лозівської міської ради як органу опіки та піклування в інтересах малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_2, третіх осіб: служби у справах дітей Лозівської міської ради, комунального закладу охорони здоровя «Обласний спеціалізований будинок дитини №1»про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав відносно дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої за адресою: 64600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючої, аліменти на утримання дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до її повноліття, а саме до 23.12.2027 року, на її особовий рахунок НОМЕР_2 відкритий в 229 відділенні ХОУ «Ощадбанк», який знаходиться за адресою: м.Харків, проспект Московський, 210, індекс 61082, з індексацією відповідно до закону, щомісячно починаючи з 31.01.2011 року і до повноліття дитини.
Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 59,50 гривень (одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м.Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011, розрахунковий рахунок №31416537700015).
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень (одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м.Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011, розрахунковий рахунок №31211259700015).
Розяснити, що відповідно до ст.168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому ЦПК України.
Суддя О.А. Ткаченко
Повний текст рішення виготовлено 03 квітня 2011 року.
Судове рішення № 14743486, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 29.03.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2025/2-382/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: