Ухвала суду № 1474063, 20.12.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-22614/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2007 року                                                                                         м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі                                  Хрущ В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 27.04.2006р.

у справі№ 23/344-05-11025А господарського суду Одеської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський судноремонтний завод»

до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Одеської області від 30.01.2006 р. позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську від 05.07.2005 р. № 0001592301/1 про зменшення в картці особового рахунку ТОВ «Іллічівський судноремонтний завод» задекларованих сум бюджетного відшкодування за травень 2004 року на 20731,00 грн., за  червень 2004 року на 1624,00 грн., за липень 2004 року. на 30536,00 грн., та про зобов’язання сплатити штрафні / фінансові / санкції в розмірі 26446,00 грн.; від 05.09.2005 р. № 0001592301/2 про зменшення в картці особового рахунку позивача задекларованих сум бюджетного відшкодування за жовтень 2003 року на 1608,00 грн., за листопад 2003 року на 1614,00 грн., за грудень 2003 року на 9408,00 грн., за січень 2004 року 1619,00 грн., за лютий 2004 року на 1620.00 грн., за березень 2004 року на 1622,00 грн., за квітень 2004 року на 1619,00 грн., за травень 2004 року на 1621,00 грн., за червень 2004 року на 1624,00 грн., за липень 2004 року на 30536,00 грн.

В задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Іллічівську від 03.06.2005 р. № 0001592301/0 про зменшення в картці особового рахунку позивача задекларованих сум бюджетного відшкодування за травень 2004 року на 20731,00 грн., за червень 2004 року на 1624,00 грн., за липень 2004 року на 30536,00 грн. та про зобов’язання сплатити штрафні / фінансові / санкції в розмірі 26446,00 грн. та від 18.10.2005 р. № 0002912301/3 про визначення позивачу податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 79337,00 грн., в тому числі 52891,00 грн. – основний платіж та 26446,00 грн. – штрафні санкції відмовлено.

Постанова суду першої інстанції в частині задоволення позову вмотивована посиланням на те, що визначення позивачу  податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 19426,00 грн. за операцією з надання Іллічівському судноремонтному професійному ліцею в безоплатне користування основних засобів – комплексу ГПТУ / інвентарний номер 34027 / із застосуванням звичайної ціни здійснено ДПІ без дотримання вимог пункту 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» з огляду на неправильне визначення бази оподаткування за вказаною операцією, а виключення податковою інспекцією з податкового кредиту, задекларованого позивачем за грудень 2003 року, ПДВ в сумі 7789,00 грн., включеними за податковими накладними №№ 307, 308 від 02.12.2003 року, виданими ТОВ «Техконтракт», не відповідає підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. вказаного Закону.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог. суд першої інстанції виходив з правомірного  і такого, що відповідає вимогам підпункту 5.1.9 пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», донарахування контролюючим органом позивачу податкового зобов’язання за липень 2004 року в сумі 28917,00 грн. з операцій з поставки путівок на санаторно-курортне лікування дітей МОО «Пілігрим» / Російська Федерація / вартістю 173503,41 грн., включаючи ПДВ; а також з факту не оскарження позивачем рішення ДПА України від 08.10.2005 р. № 9703/6/25-0515, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську від 03.06.2005 р. № 0001592301/0 та на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.10.2005 р. № 0001592301/3.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2006 р. постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Іллічівську від 05.07.2005 р. № 0001592301/1, від 05.09.2005 р. № 0001592301/2 та від 18.10.2005 р. № 0001592301/3 в частині донарахування позивачу податкового зобов’язання в сумі 19426,00 грн. та застосованих в розрахунку на цю суму штрафних / фінансових / санкцій.

Висновок суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог вмотивований посиланням на встановлений в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2005 р. у справі № 14/262-05-8680 А за позовом ТОВ «Іллічівський судноремонтний завод» до ДПІ у м. Іллічівську про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень факт використання позивачем основних засобів –комплексу ГПТУ у власній господарській діяльності та правомірним нарахуванням на вартість цих основних засобів амортизаційних відрахувань. Що ж до висновку апеляційного суду про відмову в задоволенні частини позовних вимог, то він обґрунтований посиланням на правомірність донарахування позивачу податкових зобов’язань за липень 2004 року з вартості операцій з поставки МОО «Пілігрим» путівок на санаторно-курортне лікування дітей  та виключення ДПІ з податкового кредиту, задекларованого позивачем за грудень 2003 року, ПДВ в сумі 7789,00 грн. на підставі податкових накладних №№ 307, 308 від 02.12.2003 р., які в податковому обліку ТОВ «Техконтракт», постачальника товару за цими  податковими накладними, відсутні.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Іллічівську просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2006 р. в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2005 р. № 0002912301/3 на суму податкового зобов’язання 19426,00 грн. та застосованих в розрахунку на цю суму штрафних / фінансових / санкцій та залишити в силі постанову господарського суду Одеської області від 30.01.2006 р., вважаючи. що апеляційним судом порушені вимоги пункту 4.2 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Відповідно до положень частини 2 ст. 220 КАС України касаційний перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій здійснюється у межах касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов’язань за жовтень 2003 року – вересень 2004 року в загальній сумі 19426,00 грн., слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 31.05.2005 р. № 1152,23-204-32333962, про порушення позивачем підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3, пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок не оподаткування операцій з надання в безоплатне користування Іллічівському судноремонтному професійному ліцею комплексу ГПТУ, який значиться у позивача в складі основних фондів під інвентаризаційним номером 34027. З огляду на припис пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо визначення бази оподаткування, зокрема у разі продажу товарів / робіт, послуг / без оплати або з частковою оплатою виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни, податкове зобов’язання визначено податковою інспекцією виходячи із суми витрат позивача, пов’язаних з використанням вказаних основних засобів, а саме: амортизаційних відрахувань в сумі 23850,00 грн.; орендної плати, сплаченої згідно договору оренди цілісного майнового комплексу від 05.09.2003 р., укладеного між Фондом державного майна України та ТОВ «Верф» , в розрахунку за ці основні засоби в сумі 21953,00 грн. та плати за землі в розрахунку за земельну ділянку, на якій розташований комплекс ГПТУ, в сумі 52716,00 грн.

Відповідно до підпункту 1.20.2 пункту 1.20 ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару / робіт, послуг / використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару  / роботи, послуги / договори з ідентичними / однорідними / товарами /роботами, послугами / у співставних умовах. При цьому умови договорів на ринку ідентичних / а у разі їх відсутності – однорідних / товарів / робіт, послуг / визнаються співставними. якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.

У разі коли на відповідному ринку товарів / робіт, послуг / не здійснюються операції з ідентичними / у разі їх відсутності – однорідними / товарами / роботами, послугами /, або якщо не можливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації. звичайною вважається ціна договору / підпункт 1.20.6 цього пункту /.

Згідно чинного цивільного законодавства передача майна однією особою в користування іншої особи може бути як на платній основі / договір найму /оренди /, що передбачено ст. 759 Цивільного кодексу України , так і на безоплатній основі, що не суперечить частині 1 ст.11 цього Кодексу.

З огляду на подібність / за виключенням умови щодо оплати / правових інститутів найму /оренди/ майна та передачі майна в безоплатне користування при визначенні податкових зобов’язань з податку на додану вартість з операцій з продажу послуг на користування майном без оплати логічним є співставлення умов такої поставки для визначення звичайної ціни з умовами поставки послуг з оренди ідентичного / однорідного / майна з врахуванням інших об’єктивних співставних умов, які можуть вплинути на ціну оренди / користувача майна – суб’єкта підприємницької діяльності чи особи, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, тривалості користування майном тощо /.

Такий порядок визначення звичайної ціни за операцією з поставки послуг на користування майном без оплати відповідав би підпункту 1.20.2 пункту 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Податкові ж зобов’язання позивачу за вказаними операціями податковою інспекцією були визначені, виходячи із суми розрахункових витрат позивача, пов’язаних з використанням комплексу ГПТУ.

З огляду на викладене висновок суду апеляційної інстанції про неправомірне донарахування позивачу податкових зобов’язань на суму 19426,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розрахунку на цю суму податкових зобов’язань та правильним, безвідносно до мотивів, яким цей висновок обґрунтований.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2006р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                             підпис                      Усенко Є.А.

Судді                                                                         підпис                        Бившева Л.І.

                                                                                  підпис                        Костенко М.І.

                                                                                  підпис                        Маринчак Н.Є.

                                                                                  підпис                        Шипуліна Т.М.