Ухвала суду № 1472677, 06.12.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-20758/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2007 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Гончаренку Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області

на ухвалуХарківського апеляційного господарського судувід 05.04.2006 р.

у справі№ А-42/461-04 господарського суду Харківської області

за позовомдочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування»

до Балаклійської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

третя особа: Міністерство фінансів України

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 24.01.2006 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2006 р., позов задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Балаклійської МДПІ від 08.06.2004 р. № 0000622301/0 та від 23.09.2004 р. № 0000622301/» про визначення ГПУ «Шебелинкагазвидобування» податкового зобовязання за платежем з податку на прибуток в сумі 13637800,00 грн. / основний платіж /.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій вмотивовані тим, що податковою інспекцією при проведенні перевірки ГПУ «Шебелинкагазвидобування» не встановлено, що витрати підприємства на придбання матеріалів, використаних для поліпшення основних фондів, які підлягають амортизації, в сумі 3,5 тис. грн.., та витрати на реконструкцію і капітальний ремонт основних фондів для власних потреб у ІІІ кварталі 2002 року в сумі 0,7 тис. грн.., у ІУ кварталі 2002 року в сумі 75,7 тис. грн.., у І кварталі 2003 року в сумі 593,5 тис. грн.. перевищують пять / до 1 січня 2003 року / чи десять / з 1 січня 2003 року відсотків сукупної балансової вартості основних фондів, у звязку з чим виключення контролюючим органом із складу валових витрат зазначених сум не відповідає підпункту 8.7.1 пункту 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суди попередніх інстанцій визнали таким, що відповідає підпункту 5.2.16 пункту 5.2 ст. 5 вказаного Закону, віднесення ГПУ «Шебелинкагазвидобування» до валових витрат в податковому обліку за ІІ півріччя 2002 року І квартал 2003 року витрат на облаштування нафтових та газових родовищ, введених в дослідно-промислову розробку, а також витрат на сейсморозвідку / розвідку, до розвідку / в загальній сумі 13761,5 тис. грн., та абзацу другому пункту 22.3 ст.22 цього Закону, пунктам 16,17 Методології визначення цін і процедури зменшення податкових зобовязань платників податку на прибуток підприємств на суму вартості матеріальних активів, що інвестуються ними у будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, і порядок використання коштів, що спрямовуються на будівництво такого житла, та здійснення бюджетного контролю за їх цільовим використанням, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 р. № 568, зменшення підприємством податкових зобовязань з податку на прибуток в декларації за ІУ квартал 2001 року на 9307,30 тис.грн. / з врахуванням уточненої декларації від 07.03.2002 р. /.

В касаційній скарзі Балаклійська МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, підпункту 5.3.2 пункту 5.3 ст. 5, підпункту 8.4.2 пункту 8.4, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 ст. 8, пункту 9.1 ст. 9, пункту 22.3 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення, вважаючи скаргу необґрунтованою та безпідставною.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення ГПУ «Шебелинкагазвидобування» податкового зобовязання згідно спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 07.06.2004 р. № 126/23-104/00153146, про завищення підприємством в податковому обліку за ІІІ квартал 2002 року І квартал 2003 року валових витрат на 0,7 тис. грн., 75,7 тис. грн.. та 593,5 тис. грн. відповідно, а всього на 699,9 тис. грн., використаних на реконструкцію та самостійне виготовлення основних фондів, оскільки відповідно до підпункту 8.4.2 пункту 8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» такі витрати приймають участь у збільшенні балансової вартості відповідної групи основних фондів з подальшою амортизацією ; про завищення в податковому обліку за ІІ півріччя 2002 року І квартал 2003 року валових витрат на загальну суму 13761,5 тис. грн. у звязку з віднесенням до валових витрат витрат на облаштування нафтових та газових родовищ, введених в дослідно-промислову розробку в сумі 2801,5 тис. грн.. та витрат по сейсморозвідці / розвідці, до- розвідці / в сумі 10960,0 тис. грн., які відповідно до пункту 9.1 ст. 9 зазначеного Закону підлягають амортизації, а також про заниження підприємством податкових зобовязань з податку на прибуток в декларації за ІУ квартал 2001 року на 9307,3 тис. грн. за рахунок неправомірного застосування пільги, встановленої пунктом 22.3 ст. 22 цього ж Закону.

Згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 24.12.2002 р. №349-ІУ, яка набула чинності з 1 січня 2003 року, платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує десяти відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Цим же підпунктом у редакції, яка діяла до 1 січня 2003 року, було передбачено, що платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує п'ять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

За змістом абзацу четвертого підпункту 8.1.2 пункту 8.1, пункту 8.7 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" поліпшенням основних фондів є в тому числі всі види ремонту, реконструкція, модернізація, технічне переозброєння та інші види поліпшення основних фондів.

Відповідно до Державних будівельних норм України "Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2-3-2004", затверджених наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 20.01.2004 р. №8, реконструкція - перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників /кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри /.

Згідно розяснення Державного комітету з будівництва та архітектури, наданого в листі від 30.04.2003 р. №7/7-401 "Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів", капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта .

З огляду на те, що на об'єктах основних фондів ГПУ «Шебелинкагазвидобування» здійснено перебудову та комплекс ремонтно-будівельних робіт, за результатами яких не було створено нових об'єктів основних фондів /на балансі підприємства як до проведення реконструкції бази відпочинку, так і після в основних фондах числилась одна база відпочинку /, а витрати підприємства / його виробничих підрозділів ЕРВНГО та ПМК / на придбання матеріалів, використаних для поліпшення основних фондів, які в подальшому підлягають амортизації, не перевищують відповідно п'яти (до 1 січня 2003 року) та десяти (з 1 січня 2003 року) відсотків сукупної балансової вартості основних фондів на початок звітного року та початок звітного періоду відповідно, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 09.09.2005 р. № 7110, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого та правильного з точки зору застосування норм матеріального права висновку про правомірність віднесення підприємством до складу валових витрат 669,9 тис. грн.

В акті перевірки від 07.06.2004 р. витрати в зазначеній сумі вказані як витрати на реконструкцію та самостійне виготовлення основних фондів для власних потреб без розмежування цих витрат згідно призначення, тоді як статтею 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» / підпункт 8.4.2 пункту 8.4 та підпункт 8.7.1 цієї статті / встановлені різні правила податкового обліку таких витрат / а.с.32, т.7 /.

За відсутність в акті перевірки розмежування зазначених витрат та з врахуванням правила частини 2 ст.71 КАС України доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій підпункту 8.4.2 пункту 8.4, підпункту 8.7.1 пункту ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не можуть бути визнані обґрунтованими.

Згідно з підпунктом 5.2.16. п.5.2. ст.5 зазначеного Закону в редакції, чинній у період часу, за який проводилась перевірка ГПУ «Шебелинкагазвидобування» податковим органом, до складу валових витрат включаються суми витрат, пов'язаних з розвідкою (дорозвідкою) та облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ).

Пунктом 9.1. ст. 9 цього Закону встановлено, що будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за винятком витрат, передбачених у підпункті 5.2.16 пункту 5.2 ст.5 цього Закону), включаються до окремої групи витрат платника податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та підлягають амортизації.

Таким чином, висновки акту перевірки від 07.06.2004 р.в частині виключення в податковому обліку ГПУ «Шебелинкагазвидобування» за ІІ півріччя 2002 року І квартал 2003 року зі складу валових витрат витрат на облаштування нафтових та газових родовищ, введених в дослідно-промислову розробку, а також витрат на сейсморозвідку (розвідку, до розвідку) в загальній сумі 13 761,5 тис. грн. правильно оцінені судами попередніх інстанцій як такі, що не відповідають підпункту 5.2.16 пункту 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Посилання Балаклійської МДПІ в касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій пункту 9.5ст.9 цього Законує безпідставним, оскільки вказаним пунктом встановлено норми амортизації для свердловин і не передбачено будь-якого зменшення (сторнування) валових витрат на розвідку / до розвідку / та облаштування нафтових і газових родовищ після їх введення в дослідно-промислову розробку.

Перевіркою не встановлено, що на суму таких витрат підприємство після введення родовищ в дослідно-промислову розробку сформувало в балансі окрему групу витрат з нарахуванням на їх вартість норм амортизації, тобто двічі зменшило обєкт оподаткування за рахунок одних і тих же витрат.

Згідно з абзацом другим пункту 22.3. ст.22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 20.09.2001 р. №2711-111кошти, спрямовані платником податку на будівництво та придбання житла для військовослужбовців та членів їх сімей, які мають право на отримання житла відповідно до законодавства України, за укладеними до 1 липня 1997 року угодами про інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, по яких на 1 липня 1997 року проведені фактичні витрати, враховуються у зменшення податкового зобов'язання такого платника податку у сумі, що не перевищує розмір податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування, протягом терміну завершення будівництва об'єктів житла, розпочатих до 1 липня 1997 року, але не пізніше терміну, встановленого абзацом першим цього пункту.

У разі здійснення платником податку інвестування будівництва такого житла шляхом передачі матеріальних активів його податкове зобов'язання зменшується на суму вартості таких матеріальних активів за цінами і процедурою, що визначаються за методологією, встановленою Кабінетом Міністрів України, у сумі, яка не перевищує розмір податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування.

Пунктом14 Методології визначення цін і процедури зменшення податкових зобов'язань платників податку на прибуток підприємств на суму вартості матеріальних активів, що інвестуються ними у будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, і порядок використання коштів, що спрямовуються на будівництво такого житла, та здійснення бюджетного контролю за їх цільовим використанням, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1998 р. №568 / визнана такою, що втратила чинність постановою КМ України від 20.08.2005 р. № 788/ / далі за текстом - Методологія від 27.04.1998 р. /, передбачено, що інвестування провадиться шляхом передачі інвестором замовнику коштів, векселів та активів відповідно до інвестиційних угод.

У разі передачі замовнику векселя податкові зобовязання стосовно податку на прибуток підприємства-інвестора зменшуються згідно з інвестиційною угодою у звітному податковому періоді лише за умови фактичного погашення векселя / пункт 12 Методології від 27.04.1998 р./.

Вексель погашається виконанням вексельного зобовязання.

За відсутності інших застережень в законодавчих актах, які регулюють вексельний обіг, вексельне зобовязання може бути припинено з підстави, передбаченої ст.606 ЦК України, а саме - поєднанням кредитора / векселедержателя / та боржника / особи, зобовязаної за векселем / в одній особі.

За змістом пункту 13 Методології , в якому вказані такі способи погашення векселів, переданих з метою інвестування будівництва житла, як перерахування коштів у погашення векселя чи для розрахунку за реалізований вексель, фактичне виконання робіт, передачу матеріальних активів за векселем чи для розрахунку за реалізований вексель, врахування векселя як інвестиції для цілей зменшення податкового зобовязання передбачає обовязковою умовою отримання за переданим векселем певного матеріального блага / грошових коштів, іншого матеріального активу, результату виконаної роботи / за рахунок інвестора.

Повернення інвестором замовнику будівництва векселя, виданого замовником для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, як це передбачено частиною 1 ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», оплата за яким замовником чи іншою особою за нього не була здійснена, фактично означає отримання інвестором товарів, результатів робіт чи послуг за рахунок інвестора.

Відповідно до пункту 16 вказаної Методології інвестиції у будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, які надаються у вигляді векселів, визначаються у актах приймання-передачі векселів і актах вексельного платежу.

Судом встановлено, що в грудні 2001 року ГПУ «Шебелинкагазвидобування» здійснені інвестиції на будівництво житла для військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України та членів їх сімей шляхом передачі замовнику векселів на загальну суму 27968482,40 тис. грн.., в тому числі векселів, виданих Відділом капітального будівництва ГУ МВС України в Луганській області, Управлінням МВС України в м. Севастополі, Відділом капітального будівництва ГУ МВС України в Київській області на загальну суму 19130110,40 грн., зменшивши в декларації з податку на прибуток за ІУ квартал 2001 року податкові зобовязання з використанням пільгового оподаткування, встановленого пунктом 22.3 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на 9307,30 тис. грн., що не перевищує розмір податкового зобовязання за вказаний звітний період.

Векселі, передані як інвестиції, ГПУ "Шебелинкагазвидобування" отримало від ДК "Укгазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в рахунок погашення заборгованості за спожитий у 2001році природній газ згідно договору №29 УГВ-2001 від 30.01.01р. по акту прийому-передачі векселів від 28.12.01р. на суму 9130110,40 грн. та згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.12.01р. та акту прийому-передачі векселів від 28.12.01р. на суму 18838372,00 грн.

Внесення підприємством інвестицій, з якими Закон повязує право платника податку на зменшення суми податкового зобовязання, підтверджується відповідно до вимог пункту 13 Методології від 27.04.1998 р. договором про інвестування будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України від 07.05.1997 р. № 10/1, укладеним між Внутрішніми військами МВС України / замовник /, Акціонерним товариством «Укргазпром» / інвестор / та ЗАТ «Загальноєвропейський дім» /виконавець/; додатковою угодою від 14.12.1999 р. № 19/674, додатком № 1 до цієї угоди; угодами №14/955/199 від 12.09.2001 р. та № 211 від 12.12.2001 р. про переведення частини інвестиційного зобов'язання за договором №10/1 від 07.05.1997 р. додатковою угодою №103 від 12.12.2001 р.; реєстрами інвестиційних угод від 12.12.2001 р.;довідкою про надання інвестицій на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей на суму 27 968 482,40 грн. за грудень 2001 року; довідкою про цільове використання інвестицій на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей на суму 27 968 482,40 грн. за грудень 2001 року; актами приймання-передачі векселів ГПУ „Шебелинкагазвидобування" Управлінню капітального будівництва МВС України на підставі угоди від 12.12.2001 р. № 211; актами вексельного платежу від 28.12.2001 р.

Суд правомірно виходив з того, що Методологією від 27.04.1998 р. не встановлено правило щодо обовязкової наявності всіх документів, перелічених у пункті 13 Методології, для зарахування суми інвестицій у зменшення податкового зобовязання інвестора платника податку на прибуток і що обсяг таких документів визначається пунктом 22.3 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та конкретними умовами інвестування.

Перелік документів, наданих ГПУ «Шебелинкагазвидобування» на підтвердження внесених інвестицій, відповідає здійсненому виду інвестування та вимогам пунктів 13, 14, 16, 17 Методології від 27.04.1998 р.

Враховуючи, що емітентами переданих в рахунок векселів на загальну суму 19 130 110,40 грн. є підрозділи МВС України, внаслідок чого погашення векселів відбулося шляхом припинення вексельних зобовязань поєднанням кредитора і боржника в одній особі, платіжні документи про перерахування коштів в погашення векселів, відсутністю яких у ГПУ «Шебелинкагазвидобування» податкова інспекція обґрунтовую свій довід про відсутність і підприємства права на податкову пільгу, обєктивно не можуть існувати.

Задекларована підприємством за ІУ квартал 2001 року пільга з оподаткування в сумі 9307300,00 грн. не перевищує загальну вексельну суму переданих з метою інвестування погашених в цьому звітному періоді векселів, емітентом яких є безпосередньо замовник.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що пункт 22.3 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та прийнята на його виконання Методологія від 27.04.1998 р. не ставлять в залежність право платника податку на податкову пільгу в разі здійснення інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей в залежність від строків введення житла в експлуатацію чи цілей його подальшого використання.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2006 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис Усенко Є.А.

Судді підпис Бившева Л.І.

підпис Костенко М.І.

підпис Маринчак Н.Є.

підпис Шипуліна Т.М.