Ухвала суду № 14722001, 05.04.2011, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-834\2011Головуючий у 1 інстанції:

Скользнєва Н.Г.

Доповідач: Кримська О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2011 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:Бєлки В.Ю.,

суддів:Кримської О.М.,

Глазкової О.Г.,

при секретарі:Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Запоріжжя» на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2010 року в справі за позовом Кредитної спілки «Запоріжжя»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 436 від 29 жовтня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року Кредитна спілка "Запоріжжя" звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 436 від 29 жовтня 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 29 жовтня 2008 року між Кредитною спілкою «Запоріжжя»та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №436 про надання кредиту в сумі 10000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 669 від 29 жовтня 2008 року, під 0,2055% річних. Кредит був наданий строком до 25 жовтня 2011 року.

29 жовтня 2008 року було укладено договір поруки № 436/П1 між Кредитна спілка "Запоріжжя" та ОСОБА_4

Відповідно до п. 3.2 зазначеного договору поруки ОСОБА_4 зобов'язалася нести солідарну відповідальність перед кредитною спілкою «Запоріжжя»в повному обсязі за зобов'язаннями ОСОБА_3, а також щомісячно вести контроль по виконанню зобов'язань ОСОБА_3 перед кредитною спілкою (п. 3.5 договору поруки).

Протягом часу до 8 вересня 2009 року ОСОБА_3 здійснювалися платежі у рахунок погашення кредиту, але з порушенням графіка та в неповному обсязі, всього сплачено 150,21 грн..

8 квітня 2009 року листами № 163-164 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були повідомлені про суму боргу, а також про те, що у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору кредитна спілка вимагає повернення кредиту та відсотків за весь термін користування кредитом.

Станом на 6 листопада 2009 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором № 436 від 29 жовтня 2008 року становила 42240,85 грн., яка складалася з: суми основного боргу -9849,79 грн., відсотків за користування кредиту до 25.10.2011р. - 32391,06 грн.

На підставі зазначеного, просили суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Кредитної спілки «Запоріжжя»заборгованість за кредитним договором № 436 від 29 жовтня 2008 року в сумі 42240 гривень 85 копійок та судові витрати на загальну суму 541 гривень 41 копійок (з них: 422,41 грн. - судовий збір, 120,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи), а всього 42783 гривень 26 копійок.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2010 року позовну заяву задоволені частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Кредитної спілки "Запоріжжя" (п/р 26508051136301 в ф-я «Запорізьке РУ»ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ЄДРПОУ 33123016, МФО 313731) заборгованість за кредитним договором № 436 від 29 жовтня 2008 року в сумі 17323 (сімнадцять тисяч триста двадцять три) гривні 50 копійок (з них: сума основного боргу -9849,79 грн., відсотки за користування кредитом станом на листопад 2009 року - 7473,50 грн.) та судові витрати на загальну суму 293 (двісті дев'яносто три) гривні 23 копійки (з них: 173,23 грн. - судовий збір, 120,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи), а всього 17616 (сімнадцять тисяч шістсот шістнадцять) гривень 73 копійки.

Не погоджуючись з рішенням суду КС «Запоріжжя»подала апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просила рішення суду змінити та стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь КС «Запоріжжя»суму боргу у розмірі 42783,26 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом установлено, що КС «Запоріжжя»здійснює діяльність з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів на підставі відповідної ліцензії, яка міститься в матеріалах справи.

29 жовтня 2008 року між КС "Запоріжжя» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 436, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 10000грн. і зобовязалася у строк до 25 жовтня 2011 року повернути суму кредиту й сплатити 0,2055% річних за користування ним.

На забезпечення виконання умов кредитного договору 29 жовтня 2008 року між КС "Запоріжжя" та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 укладено договір поруки № 436/ П1, відповідно до якого поручитель ОСОБА_4 несе солідарну з боржником відповідальність і відповідає за зобовязаннями боржника в повному обсязі.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч. 2 ст. 1050 ЦК, ч. 2 ст.1054 ЦК, відповідно до яких якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, правильно виходив з вищеназваних норм закону та положень ст. 553, 554 ЦК України, та прийшов до вірного висновку про порушення боржником умов кредитного договору, а тому поручитель солідарно з боржником відповідають за зобовязаннями боржника.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

КС «Запоріжжя»обґрунтовуючи позовні вимоги щодо необхідності стягнення процентів за користування кредитними коштами наперед - до 25 жовтня 2011 року, посилалися на п. 3.3.7 Кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а також сторони визначають умови договору з урахуванням вимог цього Кодексу ( ст. 627 ЦК України).

За користування чужими грошовим коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти ( ч.1 ст. 536 ЦК)

В разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, налжених йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики ( ст. 1048, 1050)

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази в їх сукупності, правильно визначив правовідносини сторін і закон, який їх регулює та прийшов до правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів, про те, що підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку сума заборгованості за кредитним договором та відсотки за користування кредитом, нараховані на час звернення до суду.

При цьому районний суд навів у рішення відповідні доводи з посиланням на надані по справі докази та положення закону.

Посилання апелянта на те, що п. 3.3.7 Договору сторонами встановлено розмір і порядок одержання процентів, є неприйнятним.

Відповідно до ч.2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В даному випадку, розмір і порядок одержання процентів за користування кредитними коштами визначено графіком сплати суми кредиту, що міститься в Додатку № 1 від 29 жовтня 2008 року до кредитного договору.

З мотивів, викладених вище, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Запоріжжя»- відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2010 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді