Рішення № 14721908, 01.04.2011, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-1783\2011 Головуючий у 1 інстанції:

Прокопчук Т.С.

Доповідач: Дашковська А.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 р.м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:Спас О.В.,

суддів:Дашковської А.В.,

Дзярука М.П.,

при секретарі:Черненко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя»в особі представника Харламова Дмитра Івановича на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2010 року по справі за позовом приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2009 року позивач ПП «МТЦ-Запоріжжя»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, зазначивши в обгрунтування позовних вимог, що 04.10.2006 року за договором позики передав ОСОБА_4 суму в розмірі 27472 грн. терміном до 10.10.2009 року.

За ініціативою позивача, відповідно до умов договору, зазначений договір 14.06.2007 року був достроково розірваний і рішенням суду від 29.11.2007 року, яке набуло законної сили 28.02.2008 року, на користь позивача з відповідача стягнуто суму боргу - 27472 грн.

Оскільки відповідач був обізнаний про необхідність виконати грошове зобовязання з 14.06.2007 року - з дати отримання листа позивача, але не виконав його в зазначений термін, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_4 суму заборгованості зі сплати інфляційних втрат з 01.07.2007 року по 01.10.2008 року в сумі 8215 грн. 87 коп., 3 % річних за прострочення виконання зобовязання з 23.06.2007 року по 1.10.2008 року в сумі 1122 грн. 21 коп., а також судовий збір в сумі 93 грн. 39 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 250 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2010 року в задоволенні позовних вимог ПП «МТЦ-Запоріжжя»- відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПП «МТЦ-Запоріжжя»в особі представника Харламова Д.І. подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «МТЦ -Запоріжжя»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати інфляційних втрат з 01.07.2007 року по 01.10.2008 року та 3 % річних за прострочення виконання зобовязання з 23.06.2007 року по 01.10.2008 року суд першої інстанції виходив з того, що постановою державного виконавця від 03.04.2009 року закінчено виконання виконавчого листа, виданого на виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2007 року по справі за позовом приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя»до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу та пені, тобто зазначене рішення суду виконане.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Ці підстави, зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК України, не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено вчасно, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, за змістом якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом першої інстанції встановлено, що, відповідно до умов договору позики №04/10 ( далі-Договір), укладеному 04.10.2006 року між ПП «МТЦ-Запоріжжя»та ОСОБА_4, позивач передав відповідачу ОСОБА_4 суму 27472 грн. терміном до 10.10.2009 року ( а.с.41).

З матеріалів справи вбачається, що, відповідно до пункту 3.3.Договору 14.06.2006 року, за ініціа тивою позивача Договір був достроково розірваний, про що ОСОБА_4 повідомлено належним чином.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 29.11.2007 року на користь позива ча ПП «МТЦ-Запоріжжя»з відповідача ОСОБА_4 стягнуто суму боргу 27472 гр., в частині стягнення суми штрафу в розмірі 9065гр.76коп. - відмовлено (а.с.42).

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28.02.2008 року (а.с.43-44) рішення суду залишено без змін, апеляційна скарга ПП «МТЦ-Запоріжжя»- відхилена.

Постановою державного виконавця Орджонікідзевського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 19.05.2008 року відкрите виконавче провадження згідно з виконавчим листом №2-2224 від 16.04.08 року, виданим Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПП «МТЦ-Запоріжжя»боргу в розмірі 27472 грн., яке закінчено 03.04.2009 року сплатою відповідачем суми боргу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, в період з 23.06.2007 року по 01.10.2008 року відповідачем ОСОБА_4 не сплачувались будь-які суми за виконавчим листом №2-2224 від 16.04.08 року на користь ПП «МТЦ-Запоріжжя».

Таким чином, станом на 01 жовтня 2008 року ОСОБА_4 не виконав грошового зобовязання щодо повернення суми позики за Договором, укладеним 04.10.2006 року між ПП «МТЦ-Запоріжжя»та ОСОБА_4

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч.1 ст.1050 ЦК України, відповідно до яких, якщо позичальник не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до вимог ст.625 ЦК України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом не вірно встановлені правовідносини сторін та зазначений предмет позову. Суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що, обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач ПП «МТЦ-Запоріжжя»просив стягнути з відповідача не суму боргу за договором позики, а суму заборгованості зі сплати інфляційних втрат з 01.07.2007 року по 01.10.2008 року і 3 % річних за прострочення виконання зобовязання з 23.06.2007 року по 1.10.2008 року та невірно зазначив предмет позову стягнення боргу за договором позики.

Враховуючи наведені обставини колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог ПП «МТЦ-Запоріжжя».

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачу - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з розміру задоволених позовних вимог та документально підтверджених судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача - ПП «МТЦ-Запоріжжя»судовий збір в сумі 93грн.39 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313,314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя»в особі представника Харламова Дмитра Івановича задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2010 року по цій справі скасувати та ухвалити по справі нове рішення наступного змісту:

«Позов приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя»до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя»(69084, м.Запоріжжя, вулиця Магістральна, будинок 100 «а», код ЄДРПОУ -22119477) суму заборгованості зі сплати інфляційних втрат з 01.07.2007 року по 01.10.2008 року в сумі 8215 грн. 87 коп., 3 % річних за прострочення виконання зобовязання з 23.06.2007 року по 1.10.2008 року в сумі 1122 грн. 21 коп., а також судовий збір в сумі 93 грн. 39 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 250 грн.».

Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: