Вирок № 14716926, 04.04.2011, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-6/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.04.2011м. Хуст Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого: Волощук О.Я.

при секретарі: Савинець Н.І.

з участю прокурора: Верховської С.І.

адвоката ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу

про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, військовозобовязаного, освіта середньо-спеціальна, одруженого, працючого у пп ОСОБА_4 в м. Хуст на посаді водія, раніше не судимого,

в злочині передбаченому ст. ст. 194 ч. 2, 289 ч. 3 КК України.

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 22 серпня 2003 року приблизно о 4.00 годині ранку перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись по вул. Братів Бращайків в м.Хуст, незаконно заволодів автомобілем марки “Мерседес-Бенц “ 0123 д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, не змігши завести двигун його автомашини марки “Мерседес-Бенц “ 0123 д/н НОМЕР_1, яка знаходилася біля підїзду його будинку по АДРЕСА_2, виштовхав автомобіль на вулицю Пирогова, де вчинив його підпал. Ринкова вартість автомобіля марки “Мерседес-Бенц “ 0123 д/н НОМЕР_1 складала на момент вчинення злочину 13156,72 грн. Внаслідок злочину потерпілому ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду на суму 13156,72 гривні.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав. Суду пояснив, що 08 серпня 2003 р. він виїхав у м. Чернівці з своїм двоюрідним братом, де перебував до кінця місяця. З потерпілим у них були дружні стосунки. На початку серпня 2003 року, після повернення з чергової поїздки із-за кордону, з автомобіля яким він керував по дорученню було викрадено всі його особисті документи та документи про реєстрацію транспортного засобу. Підсудний вважає, що документи від нього викрав ОСОБА_2, так як крім нього в кафе, де він зупинявся не було інших осіб. Викраденням документів він хотів йому зашкодити подальшим поїздкам за кордон, тим самим усунути конкуренцію. Підсудний зазначив, що він не причетний до злочинів та просить виправдати його за даним обвинуваченням.

Вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів доводиться встановленими та перевіреними в ході судового слідства доказами по справі.

Потерпілий ОСОБА_2 ствердив у судовому засіданні, що з ОСОБА_3 вони були у добрих стосунках і декілька разів їздили разом за кордон. Підсудний безпідставно почав у серпні 2003 року його підозрювати у крадіжці документів з автомашини. З цієї причини ОСОБА_3 22.08.2003 року не змігши завести двигун його автомашини марки “Мерседес-Бенц “ 0123 д/н

НОМЕР_1, яка знаходилася біля підїзду його будинку по АДРЕСА_2, виштовхав автомобіль на вулицю Пирогова, де вчинив його підпал. Після пожежі він виявив у багажнику свого автомобіля недоїдену курку-гриль. Діти знайшли неподалік від його згорілого

автомобіля автомагнітолу з автомобіля і передали йому її. На корпусі автомагнітоли були сліди крові і він її упакував в поліетиленовий кульок та видав працівникам міліції. Пояснення наявне у відмовних матеріалах по факту підпалу його автомобіля він не писав і підпис у цьому поясненні він не ставив. Це пояснення інспектор СДПЧ-10 ОСОБА_5 підробив. В травні місяці 2004 р., йому стало відомо що ОСОБА_3 намагався пошкодити автомобіль ОСОБА_6 ОСОБА_3 затримали на місці. Він перебував у нетверезому стані, висловлювався про те, що вже спалив автомобіль ОСОБА_2 та має намір спалити і автомашину ОСОБА_6 Потерпілий просить суд притягнути до кримінальної відповідальності підсудного, задовільнити його позовні вимоги у вигляді стягнення матеріальної шкоди - ринкової вартості знищеного автомобіля у розмірі 13156,72 грн., та моральну шкоду в розмірі 30000 грн. Вважає, що моральна шкода завдана йому неправомірними діями підсудного, внаслідок яких він позбавлений власного транспорту. Автомобіль потерпілий використовував як джерело для отримання доходів сім”ї. Внаслідок знищення автомобіля сімя потерпілого опинилася у важких матеріальних умовах. Потерпілий втратив певні життєві зв”язки, змушений був нервувати, що в свою чергу потягнуло за собою моральні страждання.

Вина підсудного ОСОБА_3 стверджується і показами свідків по справі.

Як на досудовому слідстві так і судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що 20 чи 21 серпня 2003 року о 15.00 годині зустрічався з підсудним в м. Хуст. Після цього весь вечір вони відпочивали в різних кафе міста. ОСОБА_3 вживав пиво під час відпочинку. Приблизно о 23.30 год. він залишив підсудного в кафе „Ващишина”, а сам поїхав додому. Перед виїздом ОСОБА_3 просив його поїхати в центр міста та купити курку-гриль, але він відмовився і поїхав додому залишивши підсудного в кафе.

Свідок ОСОБА_6 ствердив, що 18.04.2004 року в період з 24.00 год. до 1.00 год. на подвірї біля їхнього будинку № 42 по вул. Жайворонковій в м. Хуст ними був затриманий ОСОБА_3, який перебував у стані алкогольного спяніння і намагався пошкодити його автомобіль марки “Мерседес”. Із підсудним був також і ОСОБА_8, який просив підсудного припинити свої дії, однак останній на це не реагував. Підсудний пояснював свою поведінку наміром знищити автомобіль. Підсудний поводився зухвало і висловлювався про те, що вже спалив автомобіль ОСОБА_2., а тепер хоче спалити і його автомашину. Після чого викликали працівників міліції, які затримали підсудного.

Аналогічні показам ОСОБА_6 дала в судовому засіданні покази свідок ОСОБА_9.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що був разом з ОСОБА_3 18.04.2003 р. в м. Хуст на вул. Жайворонковій під час пригоди, про яку говорив свідок ОСОБА_6 Проходячи біля будинку, де проживає ОСОБА_6 підсудний зупинився і просив його почекати, а сам пішов у двір будинку. Стоячи перед будинком він почув якийсь шум. Почувши це, теж пішов у двір будинку, де побачив як ОСОБА_3 сперся на паркан біля якого стояв автомобіль марки “Мерседес” із відірваним правим дзеркалом. Він почав відтягувати підсудного, але той знову схопився за відламане дзеркало і намагався його відкрутити. Після чого підсудний перебіг на іншу сторону автомобіля де почав знімати склоочисник. Коли вийшов власник автомобіля ОСОБА_6 він залишив ОСОБА_3 і- пішов додому.

Про те, що ОСОБА_3 в 20 числах серпня 2003 року перебував у м. Хуст свідчать покази свідка ОСОБА_10, з яких вбачається, що у вказаний період вони зустрічалися в кафе „Дизель” на АЗС в м. Хуст і підсудний просив від нього телефонний номер ОСОБА_2. пояснюючи це тим, що хоче з останнім говорити .

Крім цього, свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні ствердив, що під час перебування на чергуванні у фізкультурно-оздоровчому комплексі „Ріка” в м. Хуст, між 17 та 23 серпня 2003 року серед ночі до нього в готель прийшов ОСОБА_3, якого він впізнавав із-за свого племінника ОСОБА_10 У підсудного ОСОБА_3 була травмована ліва або права рука, з якої текла кров і він знаходився у нетверезому стані та просився заночувати. Він допоміг перев”язати йому руку та влаштував його на нічліг. Ранком він здавав чергування і підсудний пішов з готелю. Приблизно обіду того дня заходив до кафе „Дизель” на АЗС в м. Хуст, де знову побачив ОСОБА_3 який спав за столом.

Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що ОСОБА_3 працював у нього в торгово-промисловому комплексі „Млин” в м. Хуст з 2000 р. по серпень 2003 р. Він надав свій автомобіль марки “Мерседес” по дорученню на керування підсудному. За час роботи ОСОБА_3 допускав вживання алкоголю із-за чого він його виганяв з роботи. В серпні місяці десь в 17-20 числах 2003 року він давав дозвіл ОСОБА_3 брати його автомобіль “Мерседес“ для користування і автомобіль підсудному давав його покійний батько, так як він знаходився у той час на відпочинку .

Сідок ОСОБА_13 суду повідомила, що працювала касиром у вулканізаційній майстерні по АДРЕСА_3 у приватного підприєця ОСОБА_12 На роботі вівся журнал виходу на роботу, згідно записів якого ОСОБА_3 не був на роботі із 07.08.2003 року .

В порядку судового доручення по даній справі, було допитано свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 мешканців м. Чернівці.

В своїх поясненнях свідок ОСОБА_15 ствердив, що за час роботи в товаристві „Олбі Рос” м.Чернівці з 1997 р. по 2005 р. на посаді майстра-пекаря в хлібопекарні товариства, у них працівника ОСОБА_3 не було і таку особу він не знає.

/т.1 а.с.199/

Свідок ОСОБА_14 в своїх поясненнях ствердила, що на початку серпня 2003 року тимчасово на заміну працівника пекарні в їхньому товаристві „Олбі Рос” м.Чернівці був взятий на роботу по найму в якості вантажника ОСОБА_3, який працював не більше 2 неділь (до 15-16 числа серпня місяця 2003 р.) і після цього вона його більше не бачила.

/т.1.а.с.240, т.2. а.с.198/

Суд дає критичну оцінку показам свідка ОСОБА_16, про те, що підсудний працював в період з серпня по вересень 2003 року в хлібопекарні ”Олбі-рос”, оскільки підсудний являється її племінником. /т.а.с.197/

Свідок ОСОБА_17 мати підсудного повідомила суду про те, що не знала, де знаходився підсудний в серпні 2003 року.

Суд критично оцінює версію підсудного про те, що він поїхав із дому разом із своїм двоюрідним братом до родичів в м.Чернівці, щоб влаштуватись на роботу, оскільки мати підсудного не знала, де він знаходиться і він мав постійну роботу в м.Хуст.

Твердження підсудного про те, що в період вчинення інкримінованих йому злочинів він перебував у м. Чернівці, повністю спростовані вказаними вище доказами і не відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені та перевірені в ході судового слідства.

Свідок ОСОБА_18 ствердив, що 22.08.2003 р. приблизно о 04.00 годині ранку він побачив з вікна своєї квартири, як на площадці біля кафе „Зодіак” в м. Хуст хтось заводив автомобіль і не міг запустити двигун. На дворі було темно і він бачив тільки силует людини. Він подумав, що власник машини не може її завести. Через короткий проміжок часу вказаний автомобіль вже був під самим вікном його квартири, біля нього нікого не було, автомобіль горів, полум”я охопило його.

З оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_19 вбачається, що він будучи в складі слідчо-оперативної чергової групи Хустського МРВ був на затриманні підсудного ОСОБА_3 18.04.2003 р. в м. Хуст по вул. Жайворонковій, під час пригоди на яку вказує свідок ОСОБА_6 ОСОБА_3 знаходився в стані алкогольного сп»яніння і був доставлений в лікарню на освідчення, де постійно висловлював погрози про те, що спалить автомобіль ОСОБА_6., так само як спалив автомобіль від ОСОБА_2.

(а. с.63).

На цю обставину потерпілий також вказував під час проведення між ним та підсудним очної ставки 03.09.2004 р.(а. с. 76-77).

Про факт пожежі автомобіля, що належав потерпілому ОСОБА_2 свідчить акт про пожежу від 22.08.2003 р. в м. Хуст на вул. Пирогова та протокол огляду місця пожежі від 22.08.2003 р.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив про те, що 22.08.2003 року він знаходився на чергуванні в СДПЧ-10. Після 04 години надійшло повідомлення на пульт зв”язку про пожежу автомобіля в м.Хуст по вулиці Пірогова. Під”їхавши на місце вони побачили охоплений полум”ям автомобіль і

пожежники приступили до його гасіння. Через декілька хвилин пожежу було ліквідовано. Власника автомобіля на місці не було і через міліцію було з”ясовано відомості про власника. Потерпілий був викликаний для дачі пояснень в пожежну частину, де від нього були відібрані пояснення.

Щодо пояснення потерпілого ОСОБА_2 наявного у відмовних матеріалах по факту підпалу його автомобіля, ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив та ствердив, що не писав і не підписував його. Це пояснення інспектор СДПЧ-10 ОСОБА_5 підробив. (а. с. 17,18-9).

Постановою Заступника Хустського міжрайонного прокурора від 14 жовтня 2006 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину передбаченого ст.366 ч.1 КК України відмовлено за ст.366 ч1 КК України.

Згідно акту про пожежу від 22.08.2003 року причина пожежі автомобіля - замиканння електропроводки автомобіля. /а.с.17/

Враховуючи те, що підсудний перемістив автомобіль від будинку, в якому проживав потерпілий по АДРЕСА_2, виштовхав автомобіль на вулицю Пирогова та враховуючи покази свідка ОСОБА_18 про те, що чув, що хтось заводив автомобіль і не міг запустити двигун, суд приходить до висновку про те, що підсудним робились спроби завести автомобіль потерпілого шляхом з”єднання проводів напряму поза замком запалювання і внаслідок неправильного з”єднання проводів - виникло замикання електропроводки автомобіля і автомобіль загорівся.

Потерпілий ОСОБА_2 зазначив про те, що відкрити капот його автомобіля стороння людина без пошкодження руки не могла, оскільки, обовязково повинна була поранити руку при відкриванні капоту. Про наявність значного поранення руки у підсудного в період 23.08.2003 р. ствердив у своїх показах свідок ОСОБА_11 Наведене дає суду підставу зробити висновок про те, що підсудний ОСОБА_3 під час вчинення злочину 22.08.2003 року, відкриваючи капот автомобіля потерпілого ОСОБА_2 поранив собі руку та залишив сліди крові на місці вчинення злочину. Однак, через гасіння пожежі сліди крові залишені в автомобілі могли змитися через застосування засобів вогнегасіння.

Знайдена біля місця події автомагнітола „Євротек” була викрадена з автомоблія ОСОБА_2 На магнітолі були сліди у вигляді плям бурого кольору.

За висновком експерта № 22 від 16.08.2004 р. є кровю людини і не виключено походження цих слідів за рахунок крові людини з групою властивою як підсудному так і потерпілому ( а.с.96-98).

Крім цього дослідження, вказаний речовий доказ був предметом дослідження (геноскопічної експертиз) ДНК- аналізу. Висновком експерта № 12-176 від 19.09.2005 р. встановлено, що за генетичними ознаками сліди крові виявлені на автомагнітолі „Євротек” співпадають з генетичними ознаками зразку крові ОСОБА_3 Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак слідів крові на автомагнітолі та генетичних ознак виявлених у зразках крові ОСОБА_3 складає 1х10-10. Тобто вказані генетичні ознаки зустрічаються не частіше ніж у 1 із 10 млрд. осіб (а. с.116-118).

За висновком судової автотоварознавчої експертизи № 64/03 від 21.03.2005 року встановлено, що ринкова вартість автомобіля марки Мерседес-Бенц 0123 д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, до пожежі станом на 22.08.2003 року могла становити суму 13156 грн. 72 коп. (а. с.102-106).

Суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю доведена. Зокрема, показаннями свідків допитаних по даній справі та дослідженими матеріалами кримінальної справи.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за сукупністю вчинених злочинів, за ст.194 ч.2 КК України, за кваліфікуючими ознаками - умисне пошкодження майна, що заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, вчинене шляхом підпалу, та за ст. 289 ч.3 КК України за кваліфікуючими ознаками незаконне заволодіння транспортним засобом з будь якою метою, вартість якого у двісті п»ятдесят разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

По місцю праці підсудний характеризується з позитивної сторони, про що свідчить характеристика видана приватним підприємцем ОСОБА_4 (а.с. 145).

При обранні покарання підсудному суд не знайшов обставин, що його помякшують покарання, суд враховує обставину, що обтяжує покарання - вчинення підсудним злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Виходячи з обставин справи, та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його позитивну характеристику, має на утриманні неповнолітню дитину, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, а тому до нього слід застосувати покарання пов`язане з позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_2 заявив цивільний позов про стягнення з підсудного матеріальної шкоди в сумі 13156 грн. 72 коп. за знищений автомобіль та 30000 грн. моральної шкоди. За висновком експерта вказана сума матеріальної шкоди відповідає ринковій вартості автомобіля, що був знищений злочинними діями підсудного. Неправомірними діями підсудного йому спричинена моральна шкода, так як знищений автомобіль він використовував для отримання коштів для свого проживання, втрата автомобіля мала негативний тривалий вплив на його емоційний стан. Сімя опинилася у важких матеріальних умовах, підсудний не відшкодовував потерпілому матеріальні втрати.

Суд приходить до висновку, що позивач правомірно та обґрунтовано на підставі ст. 1166 ЦК України вимагає відшкодування йому завданої матеріальної шкоди у повному обсязі.

Беручи до уваги дані матеріалів кримінальної справи, які вказують на характер моральних переживань потерпілого, дані про майновий стан підсудного, суд дійшов до висновку про можливість часткового задоволення вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.

Керуючись ст.ст. 323, 324,328 КПК України,

суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 за ст. 194 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, за ст.289 ч.3 КК України до 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити засудженому ОСОБА_3 до відбуття покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілого задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 13156 грн. 72 коп. вартості пошкодженого автомобіля та 5000 (п”ять тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_3 вартість медико-біологічної експертизи у розмірі 980,77 грн. на користь ДНДЕКЦ МВС України , код 25574630 рахунок 35225100105101, УДК у Київській області.

Речовий доказ по справі зазначений в постанові слідчого від 28.007.2004 р. (а.с.85): автомагнітолу „Євротек -5930” повернути потерпілому ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Закарпатської області.

Суддя Волощук О.Я.