Вирок № 14715248, 04.04.2011, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 1/0614/9/11

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2011 року Малинський районний суд Житомирської області в складі

головуючої суддіЗбицької К.Д.

з участю прокурора Яричевської Н.М.,

захисника ОСОБА_1,

при секретаріГоменюк І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, нежонатого, студента Криворізького коледжу Національного авіаційного університету,

не судимого,

за ст. 286 ч.2 Кримінального кодексу України, -

встановив :

13 липня 2008 року біля 21-ї години ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння та керуючи автомобілем TOYOTA CAMRY з державним номерним знаком НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, на 95-му кілометрі автодороги Овруч-Малин-Радомишль, рухаючись в напрямку міста Малина, порушив вимоги п.1.10, п.2.9 (а), п.10.1, п.11.2, п.11.3, п.12.3, п.12.6, п.13.1, п.14.2 Правил дорожнього руху. Виконуючи маневр обгону, він не переконався у його безпечності для інших учасників дорожнього руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників дорожнього руху обїзду перешкоди, перевищив швидкість для даного типу дороги, не дотримав безпечної дистанції та безпечного інтервалу, виїхав на зустрічну смугу руху, не переконався у відсутності зустрічних транспортних засобів та у початку маневру обгону транспортними засобами, що рухаються попереду і позаду, де на лівому узбіччі здійснив наїзд на скутер під керуванням ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку. В результаті отриманих травм від наїзду автомобіля TOYOTA CAMRY з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 водій скутера ОСОБА_5 загинула на місці.

Підсудний у судовому засіданні вини у вчиненні даного злочину не визнав.

За його показаннями 13 липня 2008 року він зі своїми знайомими відпочивав на міському пляжі, де випив близько 13 пляшок пива. Після обіду до них підїхав ОСОБА_6, який не вживав ні пива, ні інших алкогольних напоїв. Близько 20-ї години стали розїжджатись по домівках. Він сів в автомобіль TOYOTA CAMRY до ОСОБА_6 на переднє сидіння пасажира. На заднє сидіння сіли ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28. По дорозі хлопців висадили, а він задрімав. Як саме трапилася дорожня пригода не бачив. Прокинувся в той час, коли автомобіль лежав на даху в кюветі. Його витягнули з автомобіля й направили до лікарні. Памятає, що коли автомобіль загальмував, то перед ними був автомобіль вишневого кольору, але чи було між ними зіткнення не знає. Був у шоковому стані до приїзду «швидкої допомоги». У нього була розсічена голова зліва, удар лівого плеча, здерта права рука, забиті коліна. Ушкоджень грудної клітини не було. Ременем безпеки пристебнутий не був. Наступного дня вранці до лікарні приїхав працівник міліції, відібрав пояснення. Біля 17-ї години приїхав інший працівник міліції, який завіз його до відділу, де примусили написати явку з повинною про те, що він був за кермом автомобіля був він та здійснив наїзд на потерпілу. Зміст явки з повинною йому продиктували,

2.

погрожуючи закрити в камері, де вибють правду. Оскільки в нього був струс головного мозку і він почувався зле, то злякався і написав те, що від нього вимагали. Після цього його знову відвезли в лікарню. Пізніше також внаслідок погроз зі сторони працівників міліції під час очної стави з ОСОБА_6 та допитів підтвердив, що був за кермом автомобіля. Вважає, що показання, які він давав під час досудового слідства, не можуть бути належними доказами по справі .

З показань потерпілого ОСОБА_7 в той день він разом з дружиною ОСОБА_5, тещею ОСОБА_8 та донькою відпочивали на річці Здрівлі неподалік від м. Малина. Перед вечором дружина на скутері повезла матір додому, після чого мала приїхати та забрати його й дитину. Однак вона затримувалась і вони пішли їй назустріч. Йдучи по правому узбіччю в напрямку м. Малина, він помітив на дорозі скутер, на якому дружина їхала їм назустріч. Вона мигнула їм світлом фари. В цей час назустріч скутеру рухались два автомобіля, які почав обганяти ще один автомобіль іноземного виробництва. За ним їхав 4-й автомобіль зі швидкістю близько 100 км/год. Здійснюючи двійний обгін, він виїхав на смугу руху скутера. Спочатку він почув удар, а потім побачив, що сталося зіткнення між даним автомобілем та скутером. Підійшовши до місця пригоди, побачив, що дружина загинула. У них залишилась малолітня дитина.

Потерпіла ОСОБА_8, яка під час розгляду даної кримінальної справи померла, дала аналогічні показання щодо обставин відпочинку. Про загибель дочки ОСОБА_5 вона дізналась від своєї сестри цього ж дня близько 20 години 30 хвилин після того, як донька, завізши її додому, повернулась по чоловіка та внучку. Вона також показала, що матеріальну допомогу на поховання доньки їй надавав власник автомобіля ОСОБА_4

Не дивлячись на заперечення своєї вини підсудним, його винуватість у вчиненні інкримінованого злочину доведена дослідженими судом доказами.

Допитаний в якості свідка визнаний судом цивільним відповідачем ОСОБА_6 показав, що біля 19-ї години 30 хвилин він приїхав на автомобілі TOYOTA CAMRY, що належить батькові ОСОБА_4, на міський пляж, де відпочивали друзі, знайомі, у тому числі і ОСОБА_3. Даним транспортним засобом він керує на підставі запису в свідоцтві про його реєстрацію. Він особисто алкогольні напої не вживав. Коли вони поверталися з річки та залишились у автомобілі вдвох з ОСОБА_3, вирішили прокататись. За містом на прохання ОСОБА_3 він передав йому кермо. Знав, що в того є права на керування транспортними засобами, раніше неодноразово давав керувати автомобілем. Вони проїхала до «Букача»й повертались назад в місто. Він був пристебнутий ременем безпеки, а підсудний ні. Про те, що ОСОБА_2 вживав алкогольні напої, не знав. Під час руху, переїхавши річку Здрівля, підсудний почав набирати швидкість приблизно до 90 км/год. Перед ними їхало два автомобіля. Автомобіль марки «БМВ»почав маневр обгону . Підсудний також почав виконувати маневр обгону і коли автомобіль «БМВ» зробив випередження автомобіля, якого обганяв, то швидкість автомобіля TOYОTA CAMRY була більша ніж швидкість автомобіля «БМВ». ОСОБА_2 почав гальмувати, внаслідок чого автомобіль стало зносити вліво, де на узбіччі сталось зіткнення зі скутером. Після чого автомобіль зїхав в кювет та перевернувся. До них підбігли люди, хтось відкрив праву задню дверку. Він опустив сидіння й виліз з автомобіля, а ОСОБА_2 в цей час лежав під сидінням водія на животі. Коли його витягнули з автомобіля, він був при свідомості. Зразу ж після аварії сказав, що за кермом був він, бо злякався, а фактично автомобілем в той час керував ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_10, який 13 липня 2008 року близько 20 години рухався по автодорозі Радомишль-Малин в напрямку м. Малина на автомобілі марки «БМВ», показав, що швидкість руху його автомобіля становила близько 80 км/год. Перед мостом через річку Здрівля він почав здійснювати обгін автомобіля «Жигулі», потім «Москвича». Бачив, що в зустрічному напрямку їде скутер. Коли він закінчував маневр обгону і майже зайняв свою смугу руху, то

3.

побачив поряд автомобіль марки TOYОTA CAMRY, швидкість руху якого була біля 150-160 км/год. Між їхніми автомобілями ледь не сталось зіткнення. Автомобіль TOYОTA CAMRY почало зносити в сторону скутера. Він відчув звук удару і подивившись в дзеркало заднього виду, побачив стовп пилу. Розвернувшись, підїхав до місця пригоди, де від скутера залишились лише уламки, неподалік лежав труп молодої жінки з чисельними тілесними ушкодженнями. Незбаром до неї підійшов чоловік. Автомобіль TOYОTA CAMRY лежав на даху в кюветі. Один з водіїв біля задніх правих дверцят автомобіля допомагав ОСОБА_6 вибратись з автомобіля. Хто саме був за кермом автомобіля в момент зіткнення не бачив. Потім також через задні праві дверцята витягли з автомобіля ОСОБА_2. Останній поводив себе неадекватно, спочатку нецензурно лаявся, а потім йому стало зле, його поклали на землю. ОСОБА_6 неодноразово підходив до підсудного, вони про щось шепталися, з чого він зробив висновок, що хлопці щось затіяли. Він зателефонував в міліцію та «швидку допомогу». Спочатку ОСОБА_6 стверджував, що за кермом був він.

За показаннями водія автомобіля «ВАЗ-2104» свідка ОСОБА_11 в день аварії близько 21 години він на своєму власному автомобілі їхав в місто Малин. Попереду нього рухався автомобіль «Москвич». Не доїжджаючи біля 200 метрів до знаку «Малин», він намагався здійснити обгін автомобіля «Москвич», але в дзеркало заднього виду побачив, що автомобіль марки «БМВ», який їхав за ним у попутному напрямку, починає обгін його автомобіля, потім автомобіля «Москвич», після чого став займати свою смугу руху. Він не став здійснювати маневр обгону. В цей час позаду на великій швидкості зявився автомобіль TOYОTA CAMRY, який обігнав його автомобіль, автомобіль «Москвич», наздогнав автомобіль «БМВ»та почав гальмувати, від чого його стало зносити на ліве узбіччя, де сталось зіткнення зі скутером. Після зіткнення він підбіг до автомобіля, вирвав задні дверцята зі сторони пасажира. З автомобіля вибралось двоє хлопців. Хлопець, що вибрався другим, ліг на узбіччі, а перший ходив та запитував де скутер. Неподалік лежала жінка без ознак життя.

Свідок ОСОБА_12, який керував автомобілем «Москвич», дав аналогічні показання щодо обставин здійснення обгону автомобілем TOYОTA CAMRY, але із салону свого автомобіля він не виходив.

Свідок ОСОБА_13 з батьком ОСОБА_14 на автомобілі ВАЗ-2107 поверталися із села Ворсівки в місто Малин. Під час руху їх обігнав автомобіль TOYОTA CAMRY й поїхав далі по лівій смузі. Незабаром він почув удар, цей автомобіль полетів в кювет. Першим з нього вибрався ОСОБА_6 й відразу ж запитав де мопед. Тоді він побачив розбитий скутер. Інспектору ДАІ ОСОБА_6 повідомив, що за кермом був він, а на запитання батька свідка про швидкість відповів, що вона була близько 120км/год.

Свідок ОСОБА_14 дав показання, аналогічні показанням сина, та доповнив, що автомобіль TOYОTA на великій швидкості проїхав їм назустріч перед містком в напрямку села Ворсівка, а через кілька хвилин, повертаючись назад, обігнав їх.

При відтворенні обстановки та обставин події 18 жовтня 2010 року ці свідки підтвердили викладені ними обставини (а.с.206-218 т.2).

Із показань свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, з якими на пляжі відпочивали підсудний та ОСОБА_6, підсудний дійсно в той день випив багато пива, вів себе неадекватно, а ОСОБА_6 спиртних напоїв не вживав. Зразу ж після ДТП ОСОБА_6 зателефонував їм, гооврив, що потрапив в аварію, а наступного дня просив ОСОБА_15 та Погребицького сказати, щоб вони говорили, що він не бачив, що ОСОБА_2 був пяний.

Під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 13 липня 2008 року на 95 км автодороги Малин Радомишль виявлено автомобіль TOYОTA CAMRY р.н. НОМЕР_1, який лежав у кюветі на даху колесами вверх. На лівій смузі руху проїзної

4.

частини виявлені сліди занесення автомобіля в напрямку лівого узбіччя довжиною 34,1 м на проїзній частині та 8,8 м на узбіччі. В кюветі виявлено труп ОСОБА_5 з пошкодженнями на тілі, характерними для ДТП, розкидані уламки скутера ( а.с. 4-11 т.1).

Протоколами огляду транспортних засобів від 14.07.2008 року встановлено, в мопеді «розбито декоративний пластмас та повністю деформовано раму мопеда», а в автомобілі TOYОTA CAMRY розбите лобове скло, передня ліва фара, заднє дзеркало огляду з правої та лівої сторін, задній лівий ліхтар габаритного вогню, передня декоративна решітка радіатора, відірвано передній та задній бампер, деформовано дах автомобіля ( а.с.13,14 т.1).

Висновок технічної експертизи №35 від 06.08.2008 року стосовно дослідження технічного стану автомобіля TOYOTA CAMRY з державним номерним знаком НОМЕР_1 свідчить про відсутність будь-яких характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів, деталей, які б виникли до пригоди, впливали на безпеку дорожнього руху і могли б знаходитися в прямому причинному звязку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с.100-105 т.1).

При огляді салону автомобіля виявлені плями бурого кольору та зроблені їх змиви з сидіння водія (обєкт № 1), обшивки даху над сидінням водія (обєкт № 2) та з правих передніх дверцят пасажира (обєкт 3), що відображено на фототаблиці ( а.с. 44-46 т.1).

Згідно п.5.3 висновку проведеної під час досудового слідства біологічної експертизи №480 від 27.08.2008 року на речових доказах: марлевому тампоні об.№1 та марлевому тампоні об.№3 виявлено кров людини.

При серологічному дослідженні по системі АВО в об.№1 виявлено антиген Н, який властивий крові ОСОБА_3 і походження його крові в об.№1 не виключається в межах систем АВО, а в об.№3 виявлено антиген А, який властивий крові ОСОБА_6, тому походження його крові в об.№3 не виключається в межах системи АВО (а.с.115-118 т.1).

Висновком додаткової судово-медичної експертизи №181 від 02.11.2009 року підтверджений попередній висновок експерта, який не виключає походження від ОСОБА_3 слідів крові в обєкті №1, що взятий із сидіння водія (а.с. 146-148 т.2).

Опитаний судом експерт Житомирського обласного бюро судово медичних експертиз ОСОБА_17 підтвердив, що на тампоні № 1 виявлена кров ОСОБА_3, а на тампоні № 3 кров ОСОБА_6, на тампоні № 2 крові не виявлено, що відповідає висновкам проведних ним експертиз.

Експерт-криміналіст Малинського МВ УМВС Шелігацький С.М. показав, що він проводив огляд автомобіля TOYОTA CAMRY на майданчику на території відділу міліції. Слідів відбитків пальців рук не виявив внаслідок шорохуватої поверхні керма, але в салоні автомобіля зробив три змиви слідів бурого кольору, схожих на кров, які були направлені на експертизу.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №12 від 15.08.2008року причиною смерті ОСОБА_5 явилась закрита тупа травма тулубу з переломами грудини, ребер, хребта, розходженням лонного сполучення, розривами печінки, селезінки, легень, яка ускладнилась травматичним шоком важкого ступеню, що зумовило зупинку серцевої діяльності, дихання, центральної нервової системи. Крім того на тілі потерпілої встановлена наявність тілесних ушкоджень у вигляді саден та ран тулубу, кінцівок, закритого переломо-вивиху правого променевого-запястного суглобу, відкритого перелому обох кісток лівої гомілки. Всі ушкодження виникли одно моментно і є смертельними (а.с.90-91 т.1).

Висновком судової автотехнічної експертизи №35/1 від 07 серпня 2008 року, проведеної експертом ТОВ «Експерт-Сервіс»ОСОБА_19, встановлено, що з технічної точки зору

5

невідповідність дій водія автомобіля марки TOYОTA CAMRY ОСОБА_3 вимогам п.п. 12.3,13.1,14.2 Правил дорожнього руху України, згідно яких у разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди; залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу; перед початком обгону повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, знаходяться у причинному звязку із створенням аварійної обстановки й виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди в наведених дорожніх умовах руху ( а.с. 109-111 т.1).

Проведеною на виконання судового доручення експертами Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Житомирській області судової експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди №3/594 від 04.01.2011 року встановлено, що водію автомобіля TOYОTA CAMRY д.н. НОМЕР_1 необхідно було діяти у відповідності до вимог п.п.1.10 (термін узбіччя), 10.1,11.2,11.3, 12.6 та 14.2 (в) Правил дорожнього руху, згідно яких узбіччя не призначене для руху транспортних засобів. Воно може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів; перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху; нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини; на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху у кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та обїзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, транспортним засобам дозволяється рух зі швидкістю не більше 90км/год. (а.с.224-230 т.2).

Ці висновки вірно відображають обставини дорожньо-транспортної пригоди, не суперечать один одному, у звязку з чим суд приймає їх як достовірні.

Суд визнає, що саме недотримання водієм автомобіля TOYОTA CAMRY д.н. НОМЕР_1 вимог Правил дорожнього руху, зазначених як у висновку експерта №35/1, так і висновку експертів №3/594, знаходиться у причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та смертю потерпілої ОСОБА_5

Разом з тим суд критично відноситься до показань підсудного, які він давав під час судового слідства в частині того, що на момент дорожньо-транспортної пригоди за кермом автомобіля був не він, а ОСОБА_6, та визнає дані покази неправдивими, даними з метою ухилитися від кримінальної відповідальності. Вони повністю спростовуються зібраними по справі доказами.

Так, будучи допитаним на досудовому слідстві 23 липня 2008 рок у якості свідка підсудний не стверджував, що за кермом був ОСОБА_6 та не заперечував, що за містом ОСОБА_6 передав кермо йому. Він показав: «Коли ми з ОСОБА_6 завезли друзів по домівках, то я попросив в нього проїхати на автомобілі. Він погодився дати мені автомобіль. Тоді ми виїхали за місто Малин, а саме переїзд залізничний неподалік Малинського ДЛГ. Там я сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_6 на переднє сидіння пасажира, чи пристібався ОСОБА_6 ременем безпеки я не бачив. Я проїхав автомобілем до дачного кооперативу «Букач», де розвернувся у зворотному напрямку. Коли ми розвернулися, то я не памятаю щоб їхав на автомобілі, чи пересідали ми назад, ОСОБА_6 за кермо, а я на сидіння пасажира я не памятаю. Хто був за кермом автомобіля я не знаю в момент ДТП»(а.с.54-57 т.1).

6.

В цей же день під час очної ставки з ОСОБА_6 ОСОБА_3 підтвердив, що саме він знаходився за кермом автомобіля 13 липня 2008 року та здійснив наїзд на скутер (а.с.58-59 т.1).

Повністю визнавав він свою вину у предявленому обвинуваченні 05 вересня 2008 року (а.с.139 т.1). При цьому його показання були лаконічні та послідовні, а тому саме ці покази суд приймає як достовірні.

Лише після закінчення досудового слідства та ознайомлення разом із захисником з матеріалами кримінальної справи останній без зміни показань обвинуваченого 25 вересня 2008 року заявив клопотання про закриття кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину (а.с.150 т.1).

Судом ретельно перевірені показання підсудного щодо застосування до нього тиску з боку працівників правоохоронних органів під час досудового слідства. Дані факти не знайшли свого підтвердження.

Допитані в якості свідків слідчий ОСОБА_29 та заступник начальника Малинського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_20 заперечили здійснення будь-якого тиску під час досудового слідства на підсудного. Вони ствердили, що підсудний самостійно написав явку з повинною, в подальшому повністю визнавав свою вину в скоєному. Будь-яких скарг на дії працівників міліції від нього не надходило. Лише після допуску до участі у справі захисника підсудний почав заперечувати свою вину у вчиненому.

Свідок ОСОБА_21, яка є матірю підсудного, показала, що про обставини ДТП вона дізналась від сина під час відвідування його в лікарні. Першого дня після ДТП він почував себе нормально, другого дня був пригнічений, не міг самостійно рухатися. Говорив, що його змусили зізнатися у вчиненні злочину. 23 липня вона разом з сином була у відділі міліції, де з сином проводили очну ставку. Чекала його в коридорі. Потім він говорив їй, що визнав провину, але деталі не повідомляв і про незаконні дії з боку працівників міліції не розповідав.

За наведених обставин з урахуванням того, що підсудний затриманий не був, перебував на волі, вільно пересувався, мав реальну можливість оскаржити незаконні дії працівників міліції, якщо такі мали місце, за допомогою до адвоката до закінчення досудового слідства не звертався і своєї причетності до вчинення даного злочину під час слідства не заперечував, суд визнає безпідставним його посилання на те, що явку з повинною та визнавальні показання під час допиту в якості свідка та обвинуваченого він давав під тиском працівників міліції.

Посилання підсудного на зізнання внаслідок поганого самопочуття також спростовується дослідженими судом доказами.

З показань свідка ОСОБА_22 вона 14 липня 2008 року відвідувала підсудного в лікарні. Вранці була з його батьками, там працівники міліції брали в нього пояснення. Коли вони ввечері з підсудним вийшли у двір й сиділи на лавці, знову приїхали працівники міліції. ОСОБА_21 сказав, що це мабуть по нього, пішов до автомобіля, добровільно сів в салон.

У справі на а.с.37 т.1 мається довідка фельдшера служби медичної допомоги від 14 липня 2008 року про те, що цього дня о 19год.10хв. ним був оглянутий ОСОБА_3, який скаржився на головний біль, запаморочення, біль в грудній клітці. Ним поставлений діагноз: закрита черепно-мозкова травма та забій грудної клітки.

22 липня 2008 року ОСОБА_3 був оглянутий лікарем психологом та нейрохірургом у звязку із забоєм та струсом головного мозку (а.с.55,56 т.1). Згідно епікризу він знаходився на стаціонарному лікуванні лише з 13 по 16 липня 2008 року (а.с.57 т.1).

З висновку судово-медичного експерта №332 від 18 липня 2008 року згідно записів медичної картки будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 виявлено не було. Діагноз

7.

«забій грудної клітки зліва, забій м/тканин голови, забій правого пром/зап. с-бу»згідно наказу МОЗ України №6 від 17.01.95р. п.4.6 до уваги не приймався». Біль при пальпації грудної клітки, кінцівок не виключає можливості прикладання фізичної сили.

Згідно запису у висновку експерта він зроблений на підставі медичної карти хворого травматологічного відділення МРТМО на імя ОСОБА_3 У дослідній частині висновку експерта зазначено, що хворий ейфорічний, агресивний, погрожує. Ходить впевнено, похитується. Виписаний 16.07.08р. з заключним діагнозом «забій грудної клітки зліва, забій м/тканин голови, забій правого променево-запястного суглобу. Гостра реакція на стрес. Виражений тривожно-депресивний синдром»(а.с.95-96 т.1).

Експерт ОСОБА_23 у судовому засіданні підтвердив свій висновок та пояснив, що він особисто хворого не оглядав.

Довідкою лікаря травматолога ОСОБА_24 від 27 серпня 2008 року також підтверджено, що підсудний перебував на стаціонарному лікування в травматологічному відділенні з 13 по 16 липня 2008 року із вищезазначеним діагнозом (а.с.131 т.1).

Таким чином ні 23 липня, ні 5 вересня 2008 року підсудний не перебував у такому хворобливому стані, який би позбавляв його можливості давати адекватні відповіді на допитах.

Наявність у підсудного забою грудної клітки, що він заперечує всупереч медичним даним, забоїв голови з лівої сторони, слідів крові на сидінні водія, яка може походити від нього, а також його визнавальні показання на досудовому слідстві, показання свідків ОСОБА_25, ОСОБА_14, ОСОБА_11 відносно того, що першим із автомобіля через задні праві дверцята виліз ОСОБА_25, а після нього ОСОБА_24 у своїй сукупності дають підстави вважати, що саме ОСОБА_3 знаходився за кермом в момент зіткнення транспортних засобів, про що він і зізнався під час досудового слідства.

Аналізуючи досліджені судом докази суд визнає доведеною вину підсудного ОСОБА_3 у вчиненні даного злочину і кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом , що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_5

Призначаючи вид і міру покарання підсудному суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання .

Підсудний вперше вчинив злочин, який класифікується як тяжкий та потягнув за собою непоправні тяжкі наслідки смерть молодої жінки, у якої залишилася сиротою малолітня дитина.

За місцем проживання він характеризується позитивно. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував.

Обставиною, яка помякшує покарання, є добровільне відшкодування заподіяної потерпілому моральної шкоди під час розгляду справи.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, що є грубим порушенням Правил дорожнього руху.

Враховуючи вищевикладені обставини суд визнає за необхідне й достатнє призначити підсудному покарання у межах санкції статті, за якою він засуджується, у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Суд не знаходить підстав для застосування ст.ст. 69 та 75 КК України.

Потерпілими та цивільними позивачами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на досудовому слідстві були заявлені цивільні позови до ОСОБА_25 як власника транспортного засобу та ОСОБА_6 про відшкодування на користь кожного з них по 600000грн. моральної шкоди та на користь ОСОБА_8 37709,79грн. матеріальних збитків (а.с.70-72 т.1).

Судом визнано цивільним відповідачем також підсудного ОСОБА_3

8.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 заявив про залишення його позову про відшкодування моральної шкоди без розгляду у звязку з відшкодуванням її у повному обсязі підсудним, про що подав письмову заяву (а.с.262 т.2), тому суд у відповідності до п.5 ч.1 ст.207 ЦПК України залишає його позов без розгляду.

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.239 т.2). Оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд закриває провадження по заявленому нею цивільному позову на підставі п.6 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Речові докази, які зберігаються на штрафмайданчику Малинського МВ УМВС України в Житомирській області, підлягають: автомобіль марки TOYОTA CAMRY реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, поверненню йому за належністю, скутер «Сузуки» знищенню.

У відповідності до ст.93 КПК України суд покладає на підсудного витрати за проведення експертизи у розмірі 464грн.40коп. (а.с.223 т.2).

Керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України ,-

засудив :

визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначити покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази, які зберігаються на штрафмайданчику Малинського МВ УМВС України в Житомирській області: автомобіль марки TOYОTA CAMRY реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, повернути йому за належністю, скутер «Сузуки» знищити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на відшкодування витрат на

проведення експертизи 464 (чотириста шістдесят чотири) гривні 40 копійок на р/р 31258272211843,

одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській облсті, код 25574601, банк одержувача

УДК в Житомирській області, МФО 811039.

Цивільний позов ОСОБА_7 залишити без розгляду.

Справу в частині цивільного позову ОСОБА_8 закрити у звязку з її смертю.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Головуюча

Суддя:К. Д. Збицька