Рішення № 14706202, 07.04.2011, Маневицький районний суд Волинської області

Номер справи: 2-127/11

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 квітня 2011 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Каращук В.С.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Свої вимоги обґрунтувала тим, що відповідач являється батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 2007 року вони проживають окремо. ОСОБА_4 на даний час є повнолітньою, навчається на заочній формі навчання Рівненського державного аграрного коледжу. Відповідач в добровільному порядку належної матеріальної допомоги на утримання дочки не надає, незважаючи на те, що вона потребує такої допомоги. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 в частці від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду та до закінчення нею навчання, але не більше, як до досягнення 23-річного віку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду заяві, просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 в частці від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду та до закінчення нею навчання, але не більше, як до досягнення 23-річного віку.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково, пояснивши, що ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_1, від якого у них є дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 на даний час уже є повнолітньою. Їй відомо, що ОСОБА_4 навчається на заочній формі навчання Рівненського державного аграрного коледжу. Разом з тим, просила суд врахувати, що відповідач не має постійного місця роботи, час від часу виїжджає на сезонні роботи за кордон, але не завжди вдається там заробити кошти. З ОСОБА_3 проживає син ОСОБА_6, який також є повнолітнім і якого необхідно теж утримувати. Проти задоволення позову про стягнення аліментів не заперечує, запевнила, що ОСОБА_3 буде брати участь в утриманні повнолітньої дочки ОСОБА_4 до закінчення нею навчання.

Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України до обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, відносяться: стан здоров?я та матеріальне становище дитини, стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей чи непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

Згідно ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням суду між ними було розірвано. Від даного шлюбу вони мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час дочка ОСОБА_4 є повнолітньою, навчається на заочній формі навчання Рівненського державного аграрного коледжу на умовах повного відшкодування витрат на навчання фізичною особою. Відповідач належної матеріальної допомоги на утримання дочки не надає, хоча має реальну можливість надавати таку допомогу, так як періодично їздить на сезонні роботи за кордон. З 2007 року вони проживають окремо. ОСОБА_4 перебуває на повному утриманні позивача. ОСОБА_1 не має можливості сама забезпечувати повнолітню дитину всім необхідним, так як хоча й має постійне місце роботи працює продавцем у приватного підприємця, але отримує невелику заробітну плату. Зазначене підтвердили сторони в судовому засіданні, а також це встановлено із досліджених судом письмових доказів: свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 23.04.2007 року, свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 10.02.2010 року, довідки № 85 від 28.01.2011 року, виданої Рівненським державним аграрним коледжом, договору від 1.08.2010 року про підготовку фахівця в Рівненському державному аграрному коледжі на умовах повного відшкодування витрат на навчання фізичною особою, квитанцій № 2 від 21.08.2010 року та № К14/Р/25 від 25.01.2011 року про оплату за навчання, довідки № 855 від 14.02.2011 року, виданої Маневицьким ВУЖКГ.

Проаналізувавши пояснення сторін та оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач по стану здоровя спроможний надавати допомогу на утримання своєї повнолітньої дитини, має для цього відповідний доход, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 300 гривень щомісячно, починаючи з 18 березня 2011 року та до закінчення нею навчання червень 2013 року, але не більше, як до досягнення 23-річного віку.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, має відповідне посвідчення він згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року підлягає звільненню від сплати судового збору в доход держави.

Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь держбюджету Маневицького району 22050001 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1 (зареєстрований по АДРЕСА_2), на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 300 (триста) гривень щомісячно, починаючи з 18 березня 2011 року та до закінчення нею навчання червень 2013 року, але не більше, як до досягнення 23-річного віку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держбюджету Маневицького району 22050001 (р/р 31213259700287, ідентифікаційний код одержувача 21740422 в ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014) 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

ОСОБА_3 від сплати судового збору в доход держави звільнити згідно п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21 січня 1993 року, як потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя районного суду О.В. Невар