Рішення № 14702, 21.06.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

21.06.06 Справа № 286/7-06

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Бабенка К.А. розглянув матеріали справи

за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ та управління капітального будівництва та інвестицій МВС України, м. Київ

до закритого акціонерного товариства „Науково-виробниче об’єднання „Україна”, м. Вишгород

про розірвання договору та стягнення 2571180 грн. збитків за невиконання договірних зобов’язань

за участю представників сторін:

від прокуратури: Головатюк Л.Д. (ст. прок. відділу; посв. №119 від 22.03.2005р.);

від позивача - Міністерства внутрішніх справ України: Горбась Д.В. (дов. №02/2005 від 05.03.2005р.);

від позивача - управління капітального будівництва та інвестицій МВС України:

Бойко А.С. (дов. №39/3-574 від 15.05.2006р.);

Смітюх Н.М. (дов. №07-205 від 18.11.2005р.);

Горбась Д.В. (дов. б/н від 10.04.2006р.);

від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

до господарського суду Київської області звернувся заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, м. Київ та управління капітального будівництва та інвестицій МВС України, м. Київ з позовною заявою до закритого акціонерного товариства „Науково-виробниче об’єднання „Україна”, м. Вишгород про відшкодування збитків в сумі 2144775 грн.

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 05.06.2006р. її розгляд призначено на 15.06.2006р. (а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2006р. виправлено в ухвалі господарського суду Київської області від 05.06.2006р. у даній справі допущені описки, а саме, замінено „Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі” на „Ухвала про порушення провадження у справі”, „керуючись частиною другою ст. 69, ст. ст. 107, 122, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України” на „керуючись ст. ст. 64, 65 Господарського процесуального кодексу України” та в пункті 1 резолютивної частини ухвали замінено „відкрити провадження в адміністративній справи” на „порушити провадження у справі та прийняти позовну заяву до розгляду”.

Відповідач в судове засідання, яке відбулось від 15.06.2006р. свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив, тому господарський суд відкладав розгляд справи до 21.06.2006р.

В судовому засіданні, яке відбулось 21.06.2006р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, з доказами направлення її копії відповідачу, в якій він просить розірвати договір міни від 19.04.2004р. та стягнути з відповідача на його користь 2571180 грн. збитків за невиконання договірних зобов’язань, яка прийнята господарським судом, оскільки вона відповідає вимогам ст. ст. 22, 49 ГПК України.

Відповідач в судове засідання вдруге свого представника не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно зі ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Проте, в зв’язку з тим, що необхідних для вирішення спору документів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв відповідача про розгляд справи належним чином відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. за №75, і це підтверджується журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області та відповідними відмітками на перших примірниках ухвал господарського суду Київської області від 05.06.2006р. та від 15.06.2006р., наявних в її матеріалах, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів, господарський суд

встановив:

19.04.2004 року між управлінням капітального будівництва та інвестицій МВС України та закритим акціонерним товариством „Науково-виробниче об’єднання „Україна” укладено договір міни (далі –договір, а.с. 10-11).

Відповідно до частини першої ст. 715 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV (далі ЦК України), за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Згідно з п. 1 цього договору між сторонами здійснюється обмін семи квартир загальною площею 437,41 кв. м по пров. Сеноманському 1, власником яких є позивач –управління капітального будівництва та інвестицій МВС України на сім квартир загальною площею 438,90 кв. м по проспекту Науки, 208, власником яких є відповідач.

Відповідно до п. 4 договору предмети обміну передаються один одному за місцем знаходження майна сторони, що виступає як продавець, протягом 10 днів з моменту укладення даного договору. Право власності на квартири виникає у сторін, які виступають як покупці, з моменту приймання вищевказаних квартир, що оформлюється актами здачі-приймання, підписаними повноважними представниками сторін.

На виконання своїх договірних зобов’язань, позивач –управління капітального будівництва та інвестицій МВС України на підставі акту від 19.04.2004р. (а.с. 12) передав відповідачу у власність 7 квартир загальною площею 437,41 кв. м по пров. Сеноманському 1.

Відповідач своїх зобов’язання за договором не виконав, а саме не передав у встановлені договором стоки позивачу 7 квартир загальною площею 438,90 кв. м по проспекту Науки, 208. Більш того, листами Голосіївської районної у м. Києві держаної адміністрації №23-96 від 02.06.2005р. та управління державного архітектурно-будівельного контролю №785/07 від 18.05.2005р., зазначено, що дозвільні документи на будівництво житлового будинку по проспекту Науки, 208 у відповідача відсутні і його будівництво не розпочато.

Згідно частини першої ст.193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003р. (надалі ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських зобов’язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною сьомою цієї статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Одним із основних видів господарських зобов’язань є майново-господарські зобов’язання. А згідно ст.174 ГК України господарські зобов’язання виникають із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 ГК України зазначається, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Суб’єктами майново-господарських зобов’язань можуть бути суб’єкти господарювання, зазначені у статті 55 ГК України та інші, наділені господарською компетенцією.

Відповідно до частини першої ст. 55 ГК України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до п.1.частини другої ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Крім того, статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, в зв’язку з істотним порушенням відповідачем умов договору, він своїми діями завдав позивачу збитки. Як вбачається зі звіту про незалежну експертну оцінку вартості квартир, виконаного приватним підприємством „Золотий лев” вартість квартир загальною площею 437,41 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, пров. Сеноманський, 16 (будівельна адреса: м. Київ, пров. Сеноманський, 1) на дату оцінки, а саме на 31.03.2006р. становить 2571180 грн.

Як передбачено частиною першою ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені. А згідно частини третьої ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника, виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до частини другої ст. 614 ЦК України передбачено презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні збитків, навпаки, на відповідача покладено обов’язок доказування відсутності його вини.

Відповідач відсутність своєї вини в заподіянні збитків не довів. Навпаки, вина відповідача випливає з його протиправної поведінки, а саме внаслідок невиконання зобов’язань визначених договором, в зв’язку з чим позивачу завдано збитки (причинний зв’язок).

Крім того, частинами першою та другою ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В зв’язку з істотним порушенням відповідачем умов договору, а саме не виконанням його умов з передачі у встановлені договором стоки у власність позивачу 7 квартир загальною площею 438,90 кв. м по проспекту Науки, 208, чим завдано йому збитки, господарський суд задовольняє позовні вимоги повністю з урахуванням їх збільшення, розриває достроково договір міни, укладений в м. Києві 19.04.2004р. між управлінням капітального будівництва та інвестицій МВС України та закритим акціонерним товариством „Науково-виробниче об’єднання „Україна” та стягує з відповідача на користь позивача 2571180 грн. збитків внаслідок невиконання зобов’язань визначених договором.

Відповідно до частини другої ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Тому, суд стягує з відповідача в доход державного бюджету державне мито у сумі 25500 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55, ст. ст. 173 - 175, частинами першою та сьомою ст. 193, частиною першою ст. 224 Господарського кодексу України № 436-IV від 16.01.2003р.; п. 1 частини другої ст. 11, ст. ст. 509, 525, 610, частиною третьою ст. 612, частиною другою ст. 614, частинами першою та другою ст. 651, частиною першою ст. 715 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV; частиною другою ст. 49, ст. ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати достроково договір міни, укладений в м. Києві 19.04.2004р. між управлінням капітального будівництва та інвестицій МВС України та закритим акціонерним товариством „Науково-виробниче об’єднання „Україна”.

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Науково-виробниче об’єднання „Україна” (ЗКПО 13734583) на користь управління капітального будівництва та інвестицій МВС України (ЗКПО 14319063) –2571180 грн. 00 коп. збитків.

Видати наказ після набрання даним рішенням законної сили.

4. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Науково-виробниче об’єднання „Україна” (ЗКПО 13734583) до державного бюджету державне мито в сумі 25500 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання даним рішенням законної сили.

5. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Науково-виробниче об’єднання „Україна” (ЗКПО 13734583) на користь державного підприємства „Судовий інформаційний центр” (ЗКПО 30045370) 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання даним рішенням законної сили.

6. Копію даного рішення надіслати прокурору та сторонам.

Суддя Бабенко К. А.