Постанова № 14699622, 07.04.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2011                                                                                           № 58/25

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондратової І.Д.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача – Руденко С.П.- директор;

від відповідача - Рачок Н.М. – пред. за дов. № б/н від 18.11.2010 р.,

від третьої особи - не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Калкан Тур"

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.02.2011

у справі № 58/25 ( )

за позовом                               ТОВ "Калкан Тур"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Омбріна"

третя особа відповідача           ТОВ "Київімко Інтернешенел"

про                                                   усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням та зобов"язання звільнити приміщення

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Калкан Тур" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбріна" про усунення перешкод у користуванні нежитловими приміщеннями, що складають 6/100 частин від нежилого будинку загальною площею 7551,00 кв. м., які розташовано у будинку № 2 по вул. Велика Житомирська у місті Києві та які складаються з нежилих приміщень підвалу № 1 площею 393,4 кв.м., приміщень першого поверху площею 37,2 кв. м. (в літ. А) загальною площею 430,60 кв. м.; зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, що складають 6/100 частин від нежилого будинку загальною площею 7551,00 кв. м., які розташовано у будинку №2 по вул. Велика Житомирська у місті Києві та які складаються з нежилих приміщень підвалу №1 площею 393,4 кв.м., приміщень першого поверху площею 37,2 кв. м. (в літ. А) загальною площею 430,60 кв. м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні нежитлові приміщення належать позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом Головного управлінням комунальної власності міста Києва від 03.08.2010 року № 700-В, разом з тим, відповідач утримує своє майно в приміщенні позивача, чим створює перешкоди власника у користуванні належного йому майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 р. в задоволенні позову відмовлено повністю. Приймаючи рішення у справі про відмову у задоволенні позову, Господарський суд міста Києва виходив з того, що на момент вирішення справи № 58/25 є чинною ухвала про забезпечення позову Господарського суду міста Києва від 09.03.2010 р. по справі 3/28, якою заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Київімко Інтернешенел" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо демонтажу, переміщення та/або вивезення майна, що належить на праві власності (користування) Товариству з обмеженою відповідальністю "Омбріна". Суд першої інстанції відзначив, що ухвала Господарського суду міста Києва від 09.03.2010 р. по справі 3/28 є обов’язковою для виконання, а тому відповідач, виконуючи вимоги даної ухвали, створив перешкоди у користуванні майном неумисними діями. Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції визнав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Калкан Тур" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 р. у справі 58/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2011 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калкан Тур" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.04.2011 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/1 від 04.04.2011 р. внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 58/25 колегії суддів у складі : головуюча – суддя Кондратова І.Д., судді : Коротун О.М., Попікова О.В.

В судовому засіданні 05.04.2011 р. оголошувалась перерва до 07.04.2011 р., про що представники сторін були повідомлені належним чином.

Представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Київським апеляційним господарським судом справи № 3/28 за апеляційною скаргою ТОВ "Омбріна" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.03.2011 р. Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, дійшла висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, оскільки ухвала Господарського суду міста Києва про скасування заходів забезпечення позову прийнята судом 17.03.2011 р., тобто після прийняття місцевим судом рішення з даної справи (09.02.2011 р.), тоді як суд апеляційної інстанції відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України має перевіряти законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду за станом на момент його прийняття. Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що за змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 07.04.2011 року апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 09.02.2011 р. у справі № 58/25 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 07.04.2011р. не з’явився, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи..

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги господарського судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вищезазначеним вимогам, а апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Калкан Тур" стало власником майна, внесеного до його статутного фонду учасниками (а.с. 27-28, т. 1), а саме : нежилих приміщень з № 1 по № 22 (групи приміщень № 1), №№ 1, 2, 3, 4 (групи приміщень) загальною площею 430,60 кв.м., що становить 258/10000 частини від нежилого будинку площею 7551,00 кв.м.; частини нежилих приміщень складаються з нежилих приміщень підвалу № 1 площею 393,4 кв.м, приміщення І поверху площею 37,2 кв.м (літ А) та розташовані у будинку № 2 по вул. Велика Житомирська у м. Києві.

Право власності на вказані нежитлові приміщення за ТОВ "Калкан Тур" зареєстровано у встановленому законом порядку, що підтверджується свідоцтвом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про право власності № 700-В від 03.08.2010 р. (а.с. 44, т. 2) та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 06.08.2010 року N 26946042 Київського міського БТІ (а.с. 45, т. 2).

Як вбачається зі змісту акту огляду майна від 30.09.2010 р., складеного за участю голови л/комісії ТОВ "Киїімко Інтернешнл", члену л/комісії Руденко С.П., охоронника Слісаренко П.В. та директора ТОВ "Омбріна" Шупіки Т.В., який відмовився від підпису, було встановлено знаходження в приміщенні позивача майна, яке належить ТОВ "Омбріна". Факт знаходження майна в спірному приміщенні відповідачем не оспорюється та визнається.

Враховуючи те, що відповідач безпідставно займає спірне приміщення та створює перешкоди у користуванні майном, яке належить позивачу на праві власності, позивач звернувся з даним позовом, обґрунтовуючи вимоги нормою статті 391 Цивільного кодексу України.

Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, та суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову при вирішенні справи по суті, виходили з того, що на момент вирішення справи № 58/25 є чинною ухвала про забезпечення позову Господарського суду міста Києва від 09.03.2010 р. по справі 3/28, якою заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Київімко Інтернешенел" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо демонтажу, переміщення та/або вивезення майна, що належить на праві власності (користування) Товариству з обмеженою відповідальністю "Омбріна". Суд першої інстанції відзначив, що ухвала Господарського суду міста Києва від 09.03.2010 р. по справі 3/28 є обов’язковою для виконання, а тому відповідач, виконуючи вимоги даної ухвали, створив перешкоди у користуванні майном неумисними діями.

Однак, такий висновок господарського суду першої інстанції є передчасним, винесеним при неповно встановленим обставинам справи.

Зокрема, апеляційним господарським судом встановлено, що договір оренди нежитлового приміщення № 08/03-1 від 08.03.2007 р., укладений між ТОВ "Київімко Інтернешенел" та ТОВ "Омбріна", на підставі якого останній займав спірне приміщення, у встановленому законом порядку визнаний судом недійсним (рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2010 р. у справі № 3/28 (а.с. 104-119, т. 1), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 р. у справі № 3/28 (а.с. 45-56, т. 1) та постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2010 р. у справі № 3/28 (а.с. 39-44,т. 1).

Відповідач, в розумінні статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належні докази, які б підтверджували наявність у відповідача правових підстав для користування спірним приміщенням та знаходження майна, яке належить відповідачу, в приміщенні позивача.

Посилання відповідача, як на підставу для знаходження його майна в приміщенні позивача, на ухвалу Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 09.03.2010 р. по справі 3/28 (а.с. 99-103, т. 1), визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки, як вбачається зі змісту мотивувальної частини ухвали, остання мотивована тим, що ТОВ "Омбріна" не має доступу до належного йому майна, яке знаходиться у приміщенні за адресою м. Київ, вул. Житомирська, 2, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що в даній ситуації можливе порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів шляхом псування, зменшення чи знищення цього майна. Тобто, заходи забезпечення позову були вжиті на захист прав ТОВ "Омбріна", який був позбавлений доступу до приміщення. Разом з тим, дана ухвала не встановлювала право ТОВ "Омбріна" користуватись приміщенням без достатніх на те правових підстав, зловживаючи своїми правами, враховуючи, що даний час йому надають доступ до приміщення та не чинять перешкоди щодо отримання належного йому майна з приміщення позивача.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2010 р. по справі 3/28 з метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті, заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Київімко Інтернешенел" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо демонтажу, переміщення та/або вивезення майна, що належить на праві власності (користування) Товариству з обмеженою відповідальністю "Омбріна".

Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, а також із власної ініціативи.

В даному випадку при розгляді справи № 3/28 суд вирішив питання про вжиття заходів до забезпечення позову за заявою сторони та встановив вказівку на подію (а саме : до вирішення спору по суті), до настання якої діють заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Київімко Інтернешенел" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо демонтажу, переміщення та/або вивезення майна, що належить на праві власності (користування) Товариству з обмеженою відповідальністю "Омбріна".

Спір у справі № 3/28 по суті вирішено, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2010 р. у справі № 3/28 (а.с. 104-119, т. 1), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 р. у справі № 3/28 (а.с. 45-56, т. 1) та постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2010 р. у справі № 3/28 (а.с. 39-44,т. 1).

При здійсненні своїх прав, відповідно до вимог частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України, особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 6 статті 13 Цивільного кодексу України, в разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

За змістом права власності, унормованого статтею 317 Цивільного кодексу України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Так, право володіння означає юридично забезпечену власникові можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу, отже, майно вважається таким, що перебуває у володінні власника і тоді, коли він фізично ним не володіє. Право користування - юридично закріплена можливість власника щодо використання майна та вилучення з нього корисних властивостей, а право розпорядження - юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну та фактичну долю майна.

Згідно з частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до цієї норми власник майна має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає користуванню ним, тобто, коли майно не вибуло з юридичного відання власника і спір щодо його приналежності власникові відсутній, отже, негаторною є вимога власника про усунення перешкод у здійсненні користування майном третіми особами, в яких існували підстави для цього, але згодом вони відпали, зокрема, вимога про звільнення безпідставно займаних приміщень після встановлення недійсності договору.

Отже, з огляду на встановлені обставини щодо безпідставного займання відповідачем спірного приміщення, суд апеляційної інстанції відзначає, що ТОВ "Калкан Тур" має законне право вимагати від ТОВ "Омбріна" усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а ТОВ "Омбріна" зобов'язане їх усунути шляхом звільнення приміщення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Калкан Тур" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 р. у справі № 58/25 - повному скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до вимог пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -           

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калкан Тур" задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2011 р. у справі № 58/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

3.          Усунути перешкоди в користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю "Калкан Тур" (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, б. 2, код 37202232) нежилими приміщеннями, що складають 6/100 частин від нежилого будинку загальною площею 7551,10 м2, які розташовано в будинку № 2 по вул. Велика Житомирська у місті Києві та які складаються з нежилих приміщень підвалу № 1, площею 393,4 м2, приміщень першого поверху площею 37,2 м2 (в літ А), загальною площею 430,60 м2, зобов’язавши Товариство з обмеженою відповідальністю "Омбріна" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 34965842) звільнити нежилі приміщення, що складають 6/100 частин від нежилого будинку загальною площею 7551,10 м2, які розташовано в будинку № 2 по вул. Велика Житомирська у місті Києві та які складаються з нежилих приміщень підвалу № 1, площею 393,4 м2, приміщень першого поверху площею 37,2 м2 (в літ А), загальною площею 430,60 м2.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбріна" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 34965842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калкан Тур" (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, б. 2, код 37202232), 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд позовної заяви в суді першої інстанції, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.          Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання зазначеної постанови суду.

6.          Матеріали справи № 58/25 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

08.04.11 (відправлено)