Рішення № 14698964, 30.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/1630.03.11 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ласерта"

простягнення 2137,92 грн.

Представники сторін: від позивача Кіяніціна О.С. - представник; від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласерта" заборгованості на загальну суму 2137,92 грн., у т.ч. основний борг у розмірі 2050,76 грн., пеня у розмірі 55,79 грн., індекс інфляції у розмірі 23,91 грн., 3% річних у розмірі 7,46 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно заяви, позивач надає відповідачу телекомунікаційні послуги, які, відповідно до ст. ст. 33, 36, 63 Закону України "Про телекомунікації" та пп. 33, 40, 97, 108, 164, 185 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, підлягають оплаті.

Станом на 01.11.2010 відповідач має заборгованість у розмірі 2050,76 грн., яка виникла за період з липня 2010 по жовтень 2010, та на яку нараховується пеня у розмірі 55,79 грн. згідно ст. 36 Закону України "Про телекомунікації". На суму боргу позивачем також розраховані інфляційні збитки в розмірі 23,91 грн. та три відсотки річних в сумі 7,46 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 07.12.2009р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресами вказаними у позовній заяві по була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у довідці по була отримана відповідачем, докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Київської міської філії відповідно до заяви від 23.05.2002 № 2867 ТОВ "Ласерта" надавались телекомунікаційні послуги.

Про надання відповідачу телекомунікаційних послуг свідчать рахунки (копії в справі) згідно яких позивачем нараховувались платежі.

Станом на 01.11.2010 відповідач має заборгованість за телекомунікаційними послугами в сумі 2050,76 грн., яка виникла за період з липня по жовтень 2010, рахунки, що підтверджують надання послуг долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" від 18 листопада 2003 року № 1280-IV (зі змінами та доповненнями) телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ч. 5. ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно з п. 10 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 720 надання телекомунікаційних послуг здійснюється за умови: укладення договору про надання телекомунікаційних послуг (далі - договір) між оператором, провайдером і споживачем згідно з основними вимогами, установленими Комісією; та/або оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

В зв’язку з простроченням оплати наданих позивачем послуг у відповідача виникла заборгованість у розмірі 2050,76 грн. за надані послуги зв’язку, яка підлягає стягненню з відповідача, оскільки підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 36 Закону встановлена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг, згідно якої споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону; у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

В свою чергу, договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Таким чином в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов’язань за невиконання зобов’язань щодо оплати наданих послуг позивачем не доведено, відповідного договору яким сторони передбачили таку відповідальність суду не представлено, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків в розмірі 23,91 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована позивачем відповідно до періодів прострочення та складає 7,46 грн. підлягає стягненню з відповідача в силу положень закону.

Позивач звернувся до відповідача з претензіями від 09.09.2010 № 32-17/66, від 07.10.2010 №32-17/69, однак відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

В судовому засідання оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

1.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласерта" (01042, м. Київ, вул. Марії Приймаченко,6-А, код 31992124 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40, п/р 26000402028729 в Київській регіональній дирекції "Райффайзен Банк Аваль" м. Києва, МФО 322904, код ЗКПО 01189910) суму основного боргу у розмірі 2050 (дві тисячі п‘ятдесят) грн. 76 коп., інфляційні втрати у розмірі 23 (двадцять три) грн. 91 коп., 3% річних у розмірі 7 (сім) грн. 46 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 99 (дев‘яносто дев‘ять) грн. 34 коп. та 230 (двісті тридцять) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

В.В. Джарти

Дата складання повного рішення 04/04/2011