Рішення № 14698868, 04.04.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/5104.04.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист»

До Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

Простягнення 1867,60 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гринюк В.Л.- дов. № б/н від 03.01.2011 року;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аметист»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1831,98 грн. основного боргу, 21,32 грн. інфляційних втрат та 14,30 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати повязані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами Договору № 14221 від 07.12.2009 року позивач поставив відповідачу товар, однак останній, всупереч умовам даного Договору за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 1831, 98 грн.

Ухвалою від 25.02.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.03.2011 року.

Представники сторін в судове засідання 14.03.2011 року не зявилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представників сторін, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 14.03.2011 року розгляд справи відкладено на 04.04.2011 року.

В судовому засіданні 04.04.2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги та надав додаткові докази по справі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 04.04.2011 року вдруге не зявились, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 04.04.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аметист»(далі-постачальник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі замовник, відповідач) укладено договір постачання № 14221 (далі-Договір).

В силу положень до п.п. 1.1, 1.2 Договору, постачальник зобовязувався поставити, а замовник-прийняти товар в асортименті. Товар за даним договором є товар, зазначений у видатковій накладній постачальника. У видатковій накладній вказується перелік товарів, що поставляються, і базові ціни на них. Видаткова накладна затверджується сторонами у встановленій формі і є невідємною частиною даного Договору. На підставі видаткової накладної замовник направляє постачальникові заявку на чергову поставку.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, базові ціни на товар встановлюються в національній валюті України та узгоджуються сторонами в накладній, що є невідємною частиною Договору, на момент замовлення товару. Постачальник має право в односторонньому порядку змінювати ціни на товар. Сума цього Договору визначається як сума вартості всіх видаткових накладних.

Порядок розрахунків сторони обумовили розділом 4 Договору, відповідно до якого товар поставляється замовнику на умовах відстрочки платежу на 21 календарних днів з моменту поставки чергової поставки товару. Фома оплати за поставлену партію товару безготівковий розрахунок. Моментом оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору поставив замовнику товар (кондитерські вироби) на загальну суму 1831, 98 грн., що підтверджується видатковими накладними ВН-К-00039439 від 17.12.2009 року та ВН-К-00041906 від 29.12.2009 року. Проте, відповідач свої зобовязання щодо оплати вартості поставленого товару не виконав, у звязку з чим у останнього перед позивачем утворився борг на суму 1831, 98 грн.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 1831, 98 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 21, 32 грн. та 3 % річних в розмірі 14, 30 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до інфляційні втрати в розмірі 21, 32 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, а розмір 3 % річних визначено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 14, 15 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02140, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист»(місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. М. Малиновського, буд. 14-А; фактична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12, офіс. 312, код ЄДРПОУ 31271562) 1831 (одна тисяча вісімсот тридцять одна) грн. 98 коп. основного боргу, 14 (чотирнадцять) грн. 15 коп. 3 % річних, 21 (двадцять одна) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 101 (сто одна) грн. 99 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ст. 85 ГПК України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

07.04.2011р.