Рішення № 14698680, 23.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/1123.03.11

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Західенерго”

До1)Державного підприємства “Вугілля України”

2) ДП “Волиньвугілля”ВП “Волиньвуглезбутпостач”

Про стягнення 10504,56 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

від позивача Сапса Т.В. (дов. №08-3390 від 30.12.2010р.)

від відповідачів1) Ященко О.І. (дов. №29-12/55-Д від 29.12.2010р.)

2) не зявився В судовому засіданні 23.03.2011 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Західенерго” (далі по тексту - позивач) звернулося з позовною заявою до Господарського суду міста Києва до Державного підприємства “Вугілля України” (далі по тексту-Відповідач 1) про стягнення 10504,56 грн. збитків, спричинених поставкою вугілля неналежної якості відповідачем за договором поставки вугілля № 02-10/1-ЕН від 01.02.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач 1 неналежним чином виконав свої зобовязання за Договором поставки вугілля № 02-10/1-ЕН від 01.02.2010 року, оскільки Позивачу поставлено вугілля, що за своїми якісними характеристиками не відповідає умовам договору, у зв"язку з чим позивачем були понесені збитки, які полягають у додаткових втратах позивача, а саме: сплати Укрзалізниці провізної плати з перевезень повернутого вугілля, плати за користування вагонами, плати за оформлення документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/11, розгляд справи призначено на 02.02.2011 року.

Представники сторін в судове засідання 02.02.2011 р. зявились.

Представник Відповідача-1 подав клопотання про залучення до участі у справі у якості іншого відповідача ДП “Волиньвугілля” ВП “Волиньвуглезбутпостач” відповідно до ст. 24 ГПК України, яке обґрунтоване тим, що ДП “Вугілля України” є лише оператором ринку енергетичного вугілля, Відповідач 1, підписуючи договір з Позивачем укладає договори з аналогічними умовами з вугледобувними підприємствами, які здійснюючи завантаження вагонів зобовязуються відвантажувати вугільну продукцію згідно якісних характеристик, погоджених сторонами щодо гранично допустимих критеріїв якості вугілля, зокрема, по вольності та волозі. Таким чином, Відповідач 1 вважає, що приймаючи до уваги те, що ДП “Волиньвугілля” ВП “Волиньвуглезбутпостач” є вантажовідправником спірного вугілля, безпосередньо завантажує вугілля у вагони, проводить роботи по його розміщенню у вагонах, вносить дані у перевізні документи, а тому відповідно до пункту 4 Приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. несе відповідальність за правильність складання перевізних документів та дотримання правил розміщення та перевезення вантажів та вимог, які б забезпечували збереження вантажу. Крім того, ДП “Волиньвугілля” ВП “Волиньвуглезбутпостач” представляє інтереси ДП “Вугілля України” на ТЕС при проведенні спільного опробування вугілля по кількості та якості. Враховуючи вищевикладене, позивач зазначає, що ДП “Вугілля України” виступає постачальником, але не виконує і не може виконувати роботи по завантаженню та розміщенню вантажу у вагонах. З цих підстав позивач просить суд залучити до участі іншого відповідача ДП “Волиньвугілля” ВП “Волиньвуглезбутпостач”.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи усі обставини справи і з огляду на те, що залучення іншого відповідача сприятиме з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у даній справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення, суд залучив до участі у справі у якості іншого відповідача - ДП “Волиньвугілля” ВП “Волиньвуглезбутпостач”.

Враховуючи викладене, суд ухвалою від 02.02.2011 року відклав розгляд справи на 03.03.2011 року у зв'язку з залученням до участі у справі іншого відповідача ДП “Волиньвугілля” ВП “Волиньвуглезбутпостач”, а також необхідністю надання сторонами додаткових матеріалів та пояснень у справі.

01.03.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем-1 подано документи по справі.

Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання 03.03.2011 року не зявились, вимоги ухвали суду від 02.02.2011 року не виконали, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача-1 подав додаткові матеріали по справі та відзив на позовну заяву, в якому просить суд витребувати у позивача лист-згоду Вугільного підприємства про готовність прийняття вантажу, в частині вимог до відповідача-1 відмовити та покласти відшкодування збитків у розмірі 10504,56 грн. з ПДВ на відповідача-2. Також, подав клопотання про продовження строків вирішення спору на більш тривалий строк, ніж встановлено частиною 1 статті 69 ГПК України.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 23.03.2011р., продовжив строк вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України на пятнадцять днів.

У судовому засіданні 23.03.2011р. представником Позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги.

Представник відповідача -1 в судове засідання зявився. Відповідач-2 в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Враховуючи те, що матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника Відповідача - 2 за наявними у справі матеріалами у відповідності з вимогами ст. 75 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору поставки вугілля від 01.02.2010 № 02-10/1-ЕН (далі - Договір), укладеного між ДП "Вугілля України" (постачальник) і ВАТ "Західенерго" (покупець), постачальник (Відповідач 1) зобов'язувався поставити, а покупець (Позивач) прийняти та оплатити вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Додатком №08/10-Б від 30.07.2010 до Договору визначено вантажовідправників на серпень 2010 р.

Умовами Договору (пункт 7.1) встановлювались граничнодопустимі критерії якості вугілля, зокрема по зольності та волозі.

На виконання умов Договору, 05.08.2010 р. та 06.08.2010 р. на адресу Бурштинської ТЕС, яка є структурним підрозділом Позивача, від вантажовідправника ДП "Волиньвугілля" ВП "Волиньвуглезбутпостач", надійшло 4 вагони вугілля марки ДГР 0-200 мм в загальній кількості 278 000 кг, що підтверджується накладною № № 36600592 у вагонах № № 66883720, 60871860; накладною № 36600593 у вагонах № № 65332082, 66179672.

При прийманні спірного вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС виявлено, що за своїми якісними характеристиками паливо не відповідає умовам Договору, оскільки його фактична зольність (Аd) становила від 39,4 % до 40,5 % проти гранично допустимого показника зольності для рядового вугілля 35 %.

Для участі у проведенні контрольного випробування спірного вугілля на Бурштинській ТЕС представники відповідача та вантажовідправника запрошувались позивачем факсограмами № 697, № 706 від 06.08.2010 р..

Результати приймання спірного вугілля оформлені Актами приймання вугілля № 5061 від 06.08.2010, № 5080 від 07.08.2010, складеними та підписаними уповноваженими працівниками Бурштинської ТЕС та представниками вантажовідправника, що діяли на підставі довіреності № 10 від 23.12.2009 р.

Згідно з п. 3.4.5. Договору, покупець має право відмовитись від приймання та оплати вугілля, якісні показники якого перевищують граничнодопустимі.

Факсограмами № № 06/2157, 707, 06/2181, 708 від 06.08.2010 р. Відповідач 1 та вантажовідправник повідомлялись про те, що у зв'язку з неналежною якістю Позивач відмовляється прийняти спірне вугілля та просить розпорядитись ним або надати згоду на його повернення вантажовідправнику.

У звязку з цим, спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику 06.08.2010 р. у вищезазначених залізничних вагонах без вивантаження-навантаження, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№36408751, 36408752, виданих залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.

Як вбачається з матеріалів справи, поставкою вугілля неналежної якості Позивачу було завдано збитки на загальну суму 10504,56 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № № 36408751, 36408752; довідкою № 499 від 06.08.10 ТехПД-4 Львівської залізниці про проведення платежів; відомістю плати за користування вагонами № 06081484 від 06.08.2010 р.; довідкою № 393 від 07.08.10 ТехПД-4 Львівської залізниці про проведення платежів; накопичува льними картками зборів за роботи №07080426, №07080427 від 07.08.2010 та довідкою №393 від 07.08.10 ТехПД-4 Львівської залізниці про проведення платежів.

З метою досудового врегулювання господарських відносин, Позивачем на адресу Відповідача 1 надсилались претензії №119-147 К від 01.09.2010 на суму 5 351,40 грн. та № 119-148 К від 02.09.2010 на суму 5 351,40 грн. з вимогою відшкодувати збитки, завдані поставкою неякісного вугілля.

Проте, Відповідачем 1 зазначені претензії залишені без відповіді та задоволення.

Згідно з ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

Виходячи з цього, позивач повинен довести наявність збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування. В свою чергу, відповідач повинен був доводити відсутність своєї вини.

Пунктом 8.4 Договору встановлено, що у випадку відмови від прийняття вугілля, якісні показники якого не відповідають умовам Договору, Постачальник несе відповідальність перед Покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тариф), оплати за користування вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з невиконанням Відповідачем 1 умов Договору щодо якості поставленого товару, Позивач поніс додаткові витрати, спричинені сплатою Укрзалізниці провізної плати з перевезень повернутого вугілля, плати за користування вагонами, плати за оформлення документів. Таким чином, позивачем доведено протиправність поведінки відповідача.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і її наслідками полягає у тому, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо якості поставленого вугілля позивач був змушений повернути спірне вугілля вантажовідправнику, внаслідок чого поніс додаткові витрати (зазнав збитків).

Вина відповідача полягає у тому, що він не забезпечив поставку вугілля належної якості. Крім того, частина 2 статті 614 ЦК встановлює презумпцію вини: особа, яка порушила зобов'язання, вважається винною, поки не доведе відсутність своєї вини. Пред'явлену позивачем претензію відповідач залишив без відповіді, не спростувавши викладених в її змісті доводів позивача.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача до Відповідача-1 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Разом з тим, враховуючи те, що позивач не предявив позовної вимоги до Відповідача-2, суд вражає за необхідне припинити провадження у справі до Відповідача -2 за відсутністю предмета спору у відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача 1.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Вугілля України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 32709929, р/р 26008301862 в ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 300465) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” (79011, м. Львів, вул. Козельницька, 15; р/р 206243094509 у Львівському обл. упр. ВАТ «Державний ощадний банк України»МФО 325796, код ЄДРПОУ 23269555) 10504,56 грн.(десять тисяч пятсот чотири гривні, 56 коп.) збитків, 105 (сто пять) гривень 04 коп. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі до ДП “Волиньвугілля” ВП “Волиньвуглезбутпостач”.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Дата підписання рішення: 28.03.2011 р.