Рішення № 14698584, 15.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/65-11/23615.09.09 За позовом

До Черкаської міської ради

Приватного підприємства "ЮАЛ"

простягнення 224 974,40 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

Від позивача

Від відповідачаКороль А.М. –представник

Білека Ю.І. - представник ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Черкаської міської ради про стягнення з Приватного підприємства "ЮАЛ" на користь позивача заборгованість з основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 287342,50 грн., 3% річних в сумі 36517,60 грн., збитків у вигляді неодержаного прибутку в сумі 205044,1 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.08.2008 у справі № 51/65 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 у справі № 51/65 рішення Господарського суду м. Києва від 22.08.2008 змінено. Стягнуто з Приватного підприємства "ЮАЛ" на користь Черкаської міської ради 281763,03 грн. інфляційних втрат, 36517,60 грн. 3% річних; 3184,60 грн. державного мита, 71,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1592 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги. В іншій частині рішення Господарського суду м. Києва залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2009 постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 та рішення Господарського суду м. Києва від 22.08.2008 у справі № 51/65 скасовано в частині наслідків розгляду позовних вимог про стягнення 281763,03 грн. інфляційних втрат та 36517,60 грн. 3% річних. Справа в цій частині направлена на новий розгляд до Господарського суду м. Києва, а в решті позовних вимог рішення та постанова залишені без змін.

Підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва та постанови Київського апеляційного господарського суду зазначено те, що судовими інстанціями не з’ясовано дійсний розмір втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягали сплаті відповідачем на користь позивача з огляду на встановлений ст. 209 Земельного кодексу України порядок розподілу даних коштів.

В ході нового розгляду позивач позов підтримав. З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.09.2009 просить стягнути з відповідача втрати від інфляції у розмірі 215509,87 грн. та 3% річних у розмірі 20923,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок несвоєчасного перерахування відповідачем вартості втрат сільськогосподарського виробництва позивач має право вимагати від відповідача сплати інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує. Вказує, що позивач не затвердив розмір втрат сільськогосподарського виробництва, такий розмір не був погоджений з відповідачем, а тому у відповідача не настав обов’язок щодо сплати вищенаведених витрат.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Черкаської міської ради від 24.03.2006 № 9-318 "Про надання Приватному підприємству "ЮАЛ" земельної ділянки в оренду по вул. 30- річчя Перемоги, 39" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному підприємству "ЮАЛ" по вул. 30- річчя Перемоги, 39. Надано Приватному підприємству "ЮАЛ" земельну ділянку площею 79966 кв.м. в оренду на 49 років (без права передачі її в суборенду) під розташування та подальшу експлуатацію складів (модулів) непродовольчих товарів за рахунок землекористування городницького кооперативу "Соснівка" при умові відшкодування втрат сільськогогосподарського виробництва (рілля) та використання робочого шару ґрунту для поліпшення малопродуктивних угідь.

27.03.2006 між Черкаською міською радою, як орендодавцем (позивач) та Приватним підприємством "ЮАЛ", як орендарем (відповідач) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого позивач на підставі рішення Черкаської міської ради від 24.03.2006 № 9-318 надав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 79966 кв.м. по вул. 30- річчя Перемоги, 39 під розташування та подальшу експлуатацію складів (модулі) непродовольчих товарів (п. 1.1 договору).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що відповідач до 24.05.2006 зобов’язаний відшкодувати втрати сільськогогосподарського виробництва (рілля).

Відповідно до ст. 209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, та визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 “Про розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню” відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок.

Таким чином, з урахуванням вищеназваних положень Земельного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 відповідач зобов’язаний відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва, спричинені вилученням земельної ділянки розташованої по вул. 30- річчя Перемоги, 39 для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом.

Оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої по вул. 30- річчя Перемоги, 39 затверджено рішеннями Черкаської міської ради 24.03.2006, і розроблення такого проекту передувало прийняттю рішення, то суму втрат відповідач мав відшкодувати у строк до 24.05.2006.

Згідно розрахунку розміру втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь із земель Черкаської міської ради під розташування складів, перспективних вулиць міста по вул. 30- річчя Перемоги, 39, відповідачу, відповідні втрати складають 929911 грн.

Відповідач платіжним дорученням від 29.01.2008 № 1 перерахував на рахунок УДК в Черкаській області 929911,00 грн. в якості відшкодування втрат сільскогосподарського виробництва.

Згідно зі ст. 209 Земельного кодексу України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах: АР Крим та обласним радам –25%; районним радам –15%; міським, сільським, селищним радам –60%; міським радам Києва та Севастополя –100%.

На запит Господарського суду міста Києва у справі № 51/65-11/236 Управління Держкомзему у місті Черкаси Черкаської області листом від 20.07.2009 № 2818-25-01 повідомило, що сума втрат сільскогосподарського виробництва у розмірі 929911,00 грн. була повністю перерахована відповідачем до міського бюджету, тоді які до міського бюджету необхідно було сплатити 697433,25 грн., а до обласного - 232477,75 грн.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що загальний розмір втрат складає 929911,00 грн., відповідно до ст. 209 Земельного кодексу до місцевих рад перераховується 60% - 557946,50 грн. У зв’язку з відсутністю в місті Черкаси районних рад до бюджету міста підлягають зарахуванню і 15% від загальної суми втрат в розмірі 139486,75 грн.

За таких обставин, загальний розмір втрат сільскогосподарського виробництва, які відповідач зобов’язаний сплатити на користь Черкаської міської ради, складає 697433,25 грн.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Отже, на підставі зазначених нормативно –правових актів та договору оренди землі, укладеного 27.03.2006 між позивачем та відповідачем, у відповідача виникло грошове зобов’язання у строк до 24.05.2006 відшкодувати втрати сільськогосподарського виробництва (рілля).

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання по відшкодуванню в строк до 24.05.2006 втрат сільськогосподарського виробництва (рілля), оскільки зазначені витрати сплатив лише 29.01.2008.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання по відшкодуванню в строк до 24.05.2006 втрат сільськогосподарського виробництва (рілля), то позивач має право вимагати сплатити втрат від інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно рекомендацій Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Таким чином, втрати від інфляції за травень 2006 року не нараховується та за розрахунком суду складають з червня 2006 року по січень 2008 року 210973,56 грн. (697433,25 * 1,3025 - 697433,25).

Суд також не погоджується зі здійсненим позивачем розрахунком 3% річних, оскільки такий розрахунок здійснений позивачем без урахування кількості днів прострочки.

За розрахунком суду розмір 3% річних складає 35129,11 грн. (за 2006 рік - 12668,44 грн. (697433,25*3%*221 (кількість днів прострочки з 25.05.2006 по 31.12.2006) /365); за 2007 рік - 20923,00 грн. (697433,25 грн. *3%*365 (кількість днів прострочки з 01.01.2007 по 31.12.2007)/365); за 2008 рік - 1600,67 грн. (697433,25 грн. *28 (кількість днів прострочки з 01.01.2008 по 29.01.2008)/366)).

Оскільки суд обмежений розміром заявлених позивачем вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 20923,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню із сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При здійсненні розподілу судових витрат суд враховує, що під час попереднього розгляду справи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків у розмірі 205044,10 грн. відмовлено, і рішення в цій частині залишено без змін судом касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЮАЛ" (04074, м. Київ, вул. Івашкевича, 6-8А, код 33741937, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання рішення) на користь Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневського, 36, рахунок 31513901700002, банк одержувача: ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854014, ОКПУ (ЄДРПОУ) 22809222, код платежу: 21110000) втрати від інфляції у розмірі 210973 (двісті десять тисяч дев’ятсот сімдесят три) грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 20923 (двадцять тисяч дев’ятсот двадцять три) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 2318 (дві тисячі триста вісімнадцять) грн. 97 коп. та 51 (п’ятдесят одна) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                          Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:16.09.2009