Рішення № 14697186, 04.04.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2011 р.

Справа № 3/17-433-2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВ.А.ХОЛДІНГ"

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика"

про стягнення 191408,08грн.

Суддя Д’яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Валах Г.В., за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВ.А.ХОЛДІНГ" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" заборгованість у сумі 191408,08 грн., яка складається з суми основного боргу 183000 грн., з суми пені - 5751,14 грн., з 3% річних –1112,94 грн., з індексу інфляції –1544 грн.

Відповідачем факт наявності основної заборгованості визнається, однак зазначається на незадовільному матеріальному стані Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика", у зв’язку з чим заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 2000 грн. та про надання розстрочення виконання рішення суду строком до 30.09.2011р., зі сплатою заборгованості рівними частинами по 30835грн., починаючи з 30.04.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

02 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "РІВ.А.ХОЛДІНГ" (Продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 0211/2010 (далі за текстом –Договір), згідно якого Продавець зобов’язався передати у власність Покупцю пшеницю фуражну, урожаю 2010р. (надалі-Товар), а Покупець зобов’язався прийняти та своєчасно оплатити товар, у відповідності до умов договору.

За умовами п. 2.2 договору перехід прав власності на товар, а також ризик його випадкової загибелі, пошкодження втрати чи псування переходить до Покупця з моменту передачі відповідної партії товару, що оформлюється видатковою накладною, відповідно до умов договору.

У відповідності до положень 3.1, 3.3 договору ціна товару за одну метричну тону за договором визначається в товарних накладних та/або специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору; всі розрахунки за даним договором здійснюються у національній валюті України –гривні, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок Продавця, вказаний у рахунку-фактурі, протягом 3х банківських днів з дня відвантаження товару.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 0211/2010 від 02 листопада 2010 року, Продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "РІВ.А.ХОЛДІНГ" передано у власність, а Покупцем - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" прийнято товар 05.11.2010р. на суму 112860 грн., 11.11.2010р. на суму 115620 грн., 12.11.2010р. на суму 122820 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 16,19,23).

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, 11.11.2010р. ним було оплачено товар на суму 25000 грн., 15.11.2010р. ним було оплачено 20000 грн., 17.11.2010р. ним було оплачено 30000 грн., 18.11.2010р. ним було оплачено 40000 грн., 19.11.2010р. ним було оплачено 26300 грн., 22.11.2010р. ним було оплачено 17000 грн. 17.01.2011р. ним було оплачено 10000 грн. наведене підтверджується копіями платіжних доручень, залучених до матеріалів справи (а.с. 24-30).

26.11.2010р. Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" було надано позивачу гарантійний лист, у якому пояснювалось про виникнення тимчасових виробничих негараздів, у зв’язку з чим розрахунки за договором було короткостроково призупинено. У вказаному листі відповідач зобов’язувався здійснити остаточний розрахунок у строк до 24.12.2010р.

На момент звернення з позовними вимогами борг відповідачем не сплачено, за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" рахується борг за неоплачений товар у сумі 183000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням прийнятих на себе зобов’язань за договором купівлі-продажу № 0211/2010 від 02 листопада 2010 року та направлено на стягнення з відповідача основного боргу 183000 грн., суми пені - 5751,14 грн., 3% річних –1112,94 грн., індексу інфляції –1544 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВ.А.ХОЛДІНГ" про стягнення заборгованості за договором в розмірі 183000 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У відповідності до п. 5.2 Договору за прострочення строку оплати товару, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості товару, оплата якого прострочена, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем суми 11333,40 грн. пені, нарахованої з урахуванням п. 6.3 договору та положень діючого законодавства, інфляційних збитків у розмірі 10753,60 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 3671,82 грн., вважає його вірним, а вимоги про стягнення штрафних санкцій правомірними.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З урахуванням вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Проаналізувавши доводи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика", викладені у клопотаннях про зменшення штрафних санкцій та про надання розстрочки виконання рішення, суд вважає, що викладені обставини відповідачем частково підтверджені належними доказами, тому задовольняє частково клопотання про розстрочку виконання рішення суду та відмовляє у задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій.

Так, викладені відповідачем доводи про необхідність утилізації значної частини поголів’я птахів на підприємстві, у зв’язку з досягненням даною частиною поголів’я віку, що використав свій технологічний резерв, та подальше використання якого є збитковим, на думку суду не можуть розцінюватись судом як виняткові обставини, оскільки, наведені обставини носять плановий характер та стосуються об’єктивних процесів, що супроводжують діяльність Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика", тому можуть і повинні прогнозуватись та враховуватись підприємством у своїй діяльності. На думку суду, наявні у матеріалах справи докази засвідчують наявність вини відповідача у допущених простроченнях платежів. З урахуванням викладеного, у суду відсутні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій.

Однак, враховуючи визнання відповідачем заборгованості та часткове її погашення, тяжке матеріальне становище Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика", суд вважає, що розстрочення виконання рішення суду сприятиме його повному виконанню

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача основного боргу у сумі 183000 грн., суми пені - 5751,14 грн., 3% річних –1112,94 грн., індексу інфляції –1544 грн. з надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду до 30.09.2011р. шляхом повної сплати боргу у сумі 191408,08 грн. рівними частинами по 31901,34 грн. з 30.04.2011р. по 30.09.2011р.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 1914,08грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комінтернівська птахофабрика" (67541, Одеська область, Комінтернівський район, с. Першотравневе, вул. Миру, 1, код ЄДРПОУ 00852832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВ.А.ХОЛДІНГ" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 112, кв. 4, код 25829351) основний борг у сумі 183000 (сто вісімдесят три тисячі) грн., 5751 (п’ять тисяч сімсот п’ятдесят одна) грн. 14 коп. пені, 1112 (тисяча сто дванадцять) грн. 94 коп. 3% річних, 1544 (тисяча п’ятсот сорок чотири) грн. інфляційних збитків, 1914 (тисяча дев’ятсот чотирнадцять) грн. 08 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 04.04.2011р. по справі № 3/17-433-2011 в частині стягнення основного боргу, пені, 3%річних, індексу інфляції на загальну суму 191408,08 грн. шляхом повної сплати боргу до 30.09.2011р. рівними частинами по 31901,34 грн. з 30.04.2011р. по 30.09.2011р. за наступним графіком:

до 30.04.2011р. –1/6 суми заборгованості, тобто 31901 (тридцять одна тисяча дев’ятсот одна) грн.34 копійки;

до 31.05.2011р. –1/6 суми заборгованості, тобто 31901 (тридцять одна тисяча дев’ятсот одна) грн.34 копійки;

до 30.06.2011р. –1/6 суми заборгованості, тобто 31901 (тридцять одна тисяча дев’ятсот одна) грн.34 копійки;

до 31.07.2011р. –1/6 суми заборгованості, тобто 31901 (тридцять одна тисяча дев’ятсот одна) грн.34 копійки;

до 31.08.2011р. –1/6 суми заборгованості, тобто 31901 (тридцять одна тисяча дев’ятсот одна) грн.34 копійки;

до 30.09.2011р. –1/6 суми заборгованості, тобто 31901 (тридцять одна тисяча дев’ятсот одна) грн.34 копійки.

Повний текст рішення складено та підписано 05.04.2011р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.