Рішення № 14697054, 28.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2011 р.

Справа № 3/17-429-2011

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Філії "Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

До відповідача: Військової частини А 1357

про стягнення 21660,58 грн.

Суддя Д’яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", в особі філії "Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Військової частини А 1357 21660,58 грн., з яких основний борг 20019,54грн., 3% річних –347,69 грн., збитки від інфляції –1161,11 грн., пеня –132,24 грн.

Представник відповідача у судові засідання не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, встановив.

05 травня 2004р. між Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” (надалі-Виконавець) та Військовою частиною А 1357 (надалі - Споживач) було укладено Договір на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв’язку № 813/8, згідно якого Споживач доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов’язання здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування засобів споруд зв’язку Споживача, експлуатаційно-технічне обслуговування по цьому договору включає в себе виконання комплексу робіт з підтримання засобів та споруд зв’язку Споживача у справному стані шляхом здійснення ремонтно-відновлювальних робіт і забезпечення їх ефективного функціонування.

Відповідно до п. 8.1 договору, його дія поширювалась строком на один рік. Сторонами було узгоджено, що в разі якщо за 1 місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про її припинення, дія договору вважається продовженою на кожний наступний рік на тих же умовах (п. 8.2 договору). Як вбачається з пояснень представника позивача, за відсутності заперечень жодної із сторін за один місяць до закінчення строку дії договору, його дія неодноразово продовжувалась в порядку п. 8.2 договору.

Згідно п. 2.2.1 договору Виконавець надає Споживачу передбачені договором послуги зв’язку в обсязі, що не перевищує суму асигнувань, виділених бюджетом для фінансування зобов’язань Споживача щодо оплати послуг зв’язку.

Згідно розрахунку вартості експлуатаційно-технічного обслуговування лінійних і стаціонарних споруд зв’язку Міністерства оборони України, проведеного згідно наказу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від 10.01.2005р. №3, вартість послуг Виконавця за місяць складає 1177,62 грн., з урахуванням ПДВ.

Згідно положення 3.2 договору Споживач зобов’язався щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунку, виставленого до 5 числа, згідно вимогам законодавства.

На виконання умов договору за фактично надані послуги за період з серпня 2009року по грудень 2010року Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" надсилались на адресу Військової частини А 1357 рахунки за надані послуги.

Фактично надані Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" послуги за період з серпня 2009року по грудень 2010року на загальну суму 20019,54 грн. Військовою частиною А 1357 не оплачені, у зв’язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у сумі 20019,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням умов Договору відповідачем щодо сплати наданих послуг та направлені на стягнення наявної заборгованості, 3% річних, пені та збитків від інфляції.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Філії "Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення заборгованості за надані послуги на суму 20019,54 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.1 Договору у сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору в порядку, передбаченому законодавством. За порушення строків сплати, передбачених цим договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення, з дня отримання бюджетних коштів.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем суми 3% річних –347,69 грн., збитків від інфляції –1161,11 грн., пені –132,24 грн., вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача боргу у сумі 21660,58 грн., з яких основний борг 20019,54грн., 3% річних –347,69 грн., збитки від інфляції –1161,11 грн., пеня –132,24 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 216,61грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А 1357 (67400, Одеська область, м. Роздільна, код 08456231; р/р 35217017000719 в УДК в Одеській області) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Філії "Дирекція первинної мережі відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (03110, м. Київ, вул. Соломянська, 3, код 16479714; р/р №26006501022891 в Київській регіональній дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904) основний борг у сумі 20019 (двадцять тисяч дев’ятнадцять) грн. 54 коп., 3% річних –347 (триста сорок сім) грн. 69 коп., пеню 132 (сто тридцять дві) грн. 24 коп., збитки від інфляції 1161 (одна тисяча сто шістдесят одна) грн. 11 коп., 216 (двісті шістнадцять) грн. 61 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.