Рішення № 14697024, 28.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" березня 2011 р.

Справа № 4/17-348-2011

За позовом приватного підприємства „Стража”

до акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон”

про стягнення 50217,52 грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Лукачинський І.М. –довіреність;

Кравченко І.В. –довіреність;

Від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство „Стража” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон” про стягнення 50217,52 грн., яка складається з основного боргу в сумі 45000грн.., індексу інфляції в сумі 2070грн., 3% річних в сумі 510,40грн. та пені в розмірі 2637,12 грн.

Відповідачем надано клопотання від 28.03.2011р. про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано відрядженням керівника підприємства.

Судом відхилено клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на відсутність документів на підтвердження обставин на які посилається заявник та обмеженням строку розгляду справи відповідно до ст..69 ГПК України.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

12.07.2010р. між приватним підприємством „Стража” та акціонерним товариством „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон” був укладений договір №7 про надання охоронних послуг (далі договір).

Згідно до п.п.1.1. договору позивач зобов’язується виконувати за завданнями відповідача роботи (послуги) з охорони будівель та прилеглих до них територій, розташованих за адресами: м. Одеса, вул. Ак. Гаркавого, 6, вул. Степова, 9, вул.. Болгарська, 71 ( надалі об’єкт охорони).

Відповідно до пп.. 2.1.1.та 2.3.1 відповідач зобов’язаний передати об’єкт під охорону позивача відповідно до п.1.1 договору, а позивача зобов’язується прийняти об’єкт під охорону.

Пунктом 2.3.3 передбачено що позивач зобов’язується здійснювати охорону об’єкту охорони, забезпечувати пропускний режим, ввіз/вивіз (винос) майна відповідно до умов договору. Позивач зобов’язаний забезпечити схоронність майна відповідача, приймати заходи по припиненню спроб несанкціонованого проникнення на територію об’єкту, що охороняється, а також здійсняти заходи по затриманню осіб, що порушують режимні заходи, громадського порядку (п.2.3.4 договору).

Згідно п. 3.1.договору щомісячна вартість робіт позивача складає 45000грн. в місяць без НДС. Оплата здійснюється не пізніше п’ятого числа місяця за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (п.3.2 договору).

12.07.2010р. сторони підписали акт приймання - передачі об’єкту охорони, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв під охорону будівлі, споруди, а також прилеглу до них територію, розташованих за адресами: м. Одеса, вул. Ак. Гаркавого, 6, вул. Степова, 9, вул.. Болгарська, 71.

01.09.2010р. на підставі домовленості між сторонами договір був фактично розірваний.

Позивач умови договору виконував належним чином, здійснював заходи по схоронності майна відповідача.

Так, відповідно до акту здачі-прийняття робіт від 01.08.2010р., вартість послуг за липень 2010р. з урахуванням дати здачі об’єкту під охорону складає 28306грн. Відповідач умови договору виконав, надані послуги оплатив.

31.08.2010р. сторони підписали акт приймання виконаних робіт, відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт за серпень 2010р.склала 45000грн.

Втім, відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, заборгованість не сплатив.

Частиною 1 ст.. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно частини 1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором №7 від 12.07.2010р. про надання охоронних послуг, складає 45000грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов’язань за договором відповідно до чинного законодавства України.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно ч.1 ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно п. 3.5 договору відповідач несе відповідальність за прострочення оплати наданих послуг, а також за інші несвоєчасні платежі у відповідності до договору; пеня складає 0,5% від простроченої суми за кожен прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно ст.. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов’язання по договору, заборгованість не сплатив, позивачем нарахована пеня в сумі 2637,12грн., 3% річних в розмірі 510,40грн. та 2070 грн. індексу інфляції .

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню заборгованість в сумі 50217,52 грн., яка складається з основного боргу в сумі 45000грн.., індексу інфляції в сумі 2070грн., 3% річних в сумі 510,40грн. та пені в розмірі 2637,12 грн.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з акціонерного товариства „Машинобудівне виробниче об’єднання „Оріон” (65098, м. Одеса, вул.. Ак. Гаркавого, буд..6, код ЄДРПОУ 14309913) на користь приватного підприємства „Стража” (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул.. Мира, буд. 21, кв. 17 ; код ЄДРПОУ 36718434) основний борг в розмірі 45000 грн., індекс інфляції в сумі 2070грн., 3% річних в сумі 510,40грн. та пеню в розмірі 2637,12 грн., державне мито в сумі 502,18 грн. та 236, 00 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текс рішення складено 31.03.2011р.

Суддя Літвінов С.В.