Рішення № 14696971, 14.03.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" березня 2011 р.Справа № 20/164-10-5523 За позовом: Публічного акціонерного товариства „Фінбанк”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Терещенко О.О.- за довіреністю № 01-28/36 від 10.01.2011 року;

від відповідача: не зявились;

від третьої особи: не зявились.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Фінбанк” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД”, в якій просить суд у рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 161/09/07 від 21.09.2007 року у розмірі 139 498,67 дол. США, що в гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ на 17.12.2010 року становить 1110 897,65 грн., та складається з: 105 000,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 836 167,50 грн., - прострочена заборгованість за кредитом, 511,88 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 4 076,35 грн., - заборгованість за фактично нарахованими відсотками, 33 986,79 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 270 653,80 грн., - прострочена заборгованість за фактично нарахованими відсотками, на користь ПАТ „Фінбанк” звернути стягнення на предмет іпотеки комплекс, будівлі магазину, що знаходиться в місті Котовськ, на площі Базарній під номером 1 (один), Одеської області, та складається в цілому з: складського приміщення - літ. «Ш1», загальною площею 46,2 кв.м; офісу - літ. «Ш1», загальною площею 26,9 кв.м; торговельного залу з підсобними приміщеннями - літ. «Ш5, Ш6», загальною площею 42,3 кв.м; частини магазину - літ. «Ш», загальною площею 40,5 кв.м; загальною площею будівель 155,9 кв.м, належний Товариству з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД” на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Котовської міської ради Одеської області 22.10.2003 року (бланк САА № 053226), зареєстрованого в Котовському міжміському бюро технічної інвентаризації у книзі 2, номер запису № 25, реєстраційний № 2780490, шляхом його продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження. Також позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД” судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 21.09.2007 року між АКБ „Фінбанк” з однієї сторони, що змінив назву відповідно до вимог чинного законодавства на Публічне акціонерне товариство „Фінбанк”, та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 161/09/07, за яким позичальнику було надано кредит у розмірі 125000,00 дол. США, строком на 36 місяців, на період з 21.09.2007 року по 20.09.2010 року, з відсотковою ставкою 13,5 % річних. Станом на 17.12.2010 року заборгованість позичальника за вказаним кредитним договором складає 139 498,67 дол. США, що в гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ на 17.12.2010 року становить 1 110 897,65 грн., та складається з: 105 000,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 836 167,50 грн., - прострочена заборгованість за кредитом, 511,88 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 4 076,35 грн., - заборгованість за фактично нарахованими відсотками, 33 986,79 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 270 653,80 грн., - прострочена заборгованість за фактично нарахованими відсотками.

Приймаючи до уваги, що у якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 161/09/07 від 21.09.2007 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД” укладено іпотечний договір від 21.09.2007 року, згідно якого ПАТ „Фінбанк” було передано в заставу нерухоме майно, а саме: комплекс, будівлі магазину, що знаходиться в місті Котовськ, на площі Базарній під номером 1 (один), Одеської області, загальною площею 155,9 кв.м, заставною вартістю 900798,80 гривень, що за курсом НБУ на момент укладення цього договору становить 178376 дол. США, позивач, на підставі ст.ст. 12, 33 Закону України „Про іпотеку”, звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 161/09/07 від 21.09.2007 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.12.2010 року було порушено провадження у справі № 20/164-10-5523 за позовом Публічного акціонерного товариства „Фінбанк” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД” про звернення стягнення на предмет іпотеки. Враховуючи, що предметом вказаного позову є вимога кредитора (позивача) Публічного акціонерного товариства „Фінбанк” до майнового поручителя (відповідача) Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД” про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21.09.2007 року № 161/09/07, укладеним між позивачем та ОСОБА_2, яка в даному випадку є боржником, суд, з огляду на ст. 555 ЦК України, вказаною ухвалою залучив ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні 14.03.2011 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач та третя особа про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у судові засідання не зявились, відзив на позов та витребувані судом документи не надали. При цьому, третя особа ОСОБА_2 надіслала на адресу господарського суду Одеської області телеграму, в якій просить відкласти розгляд справи у звязку з хворобою, із зазначенням про те, що лікарняний лист надасть на наступному судовому засіданні.

Розглянувши вказане клопотання у судовому засіданні 14.03.2011 року, суд відмовив у його задоволенні, з огляду на наступне:

В обґрунтування заявленого клопотання ОСОБА_2 посилається на хворобу, зазначаючи про те, що на підтвердження цього лікарняний лист буде наданий на наступне судове засідання.

Між тим, 01.02.2011 року та 28.02.2011 року ОСОБА_2 були надіслані до суду аналогічні телеграми з клопотаннями про відкладення розгляду справи (а.с. 32, 50), які були задоволені судом, у звязку з чим 02.02.2011 року та 28.02.2011 року розгляд справи відкладався. Проте, на наступне судове засідання жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у телеграмах, третьою особою так надано й не було.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд враховує, що відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2011 року строк розгляду справи № 20/164-10-5523 вже було продовжено на пятнадцять днів до 14.03.2011 року відповідно до ст. 69 ГПК України за клопотанням представника позивача.

Необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, клопотання третьої особи ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи відхилено судом як необґрунтоване та таке, що спрямоване на штучне затягування розгляду справи.

Як свідчать матеріали справи, судові ухвали, надіслані на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД”, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру, були повернуті до суду із відміткою: „за зазначеною адресою не проживає”.

Місцезнаходження юридичної особи визначається згідно з вимогами статті 93 Цивільного кодексу України. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Разом з тим, з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру щодо відповідача (а.с.37-39) вбачається, що засновниками ТОВ „Дніпро-ЛТД” є ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які проживають за єдиною адресою. З урахуванням оцінки всіх доказів стосовно належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи у сукупності, суд вважає встановленим факт належного повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце судового засідання, у звязку з чим вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2007 року між Акціонерним комерційним банком „Фінбанк” (Кредитор), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Фінбанк” (п. 1.1 Статуту ПАТ „Фінбанк”), та ОСОБА_2 (Позичальник) був укладений кредитний договір № 161/09/07, відповідно до умов якого Кредитор надає Позичальнику кредит в сумі 125000,00 доларів США, строком на 36 місяців, з 21.09.2007 року по 20.09.2010 року, з відсотковою ставкою 13,5% річних, для проведення капітального ремонту та реконструкції нерухомості, а Позичальник зобовязується прийняти та повернути суму отриманого кредиту.

У відповідності до п. 1.3 кредитного договору погашення суми основної заборгованості за кредитом здійснюється у відповідності до графіку, який є додатком №1 до договору, з кінцевим терміном повернення заборгованості не пізніше 20.09.2010 року, на умовах, визначених цим договором.

Згідно до п. 2.3 кредитного договору при непогашенні кредиту в строк, встановлений у п. 1.1, 1.3 цього договору, заборгованість по кредиту переноситься на рахунок простроченої заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 2.5, 2.7 кредитного договору нарахування та сплата відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді, за який нараховуються відсотки. Сплата відсотків за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до останнього робочого дня поточного місяця.

Пунктом 2.8 кредитного договору встановлено, що при несплаті відсотків за користування кредитом у встановлений строк заборгованість по відсоткам переноситься на рахунок прострочених відсотків. У випадку несплати відсотків за період до 30 календарних днів з дня нарахування, кредитор має право здійснити заходи щодо стягнення такої заборгованості у примусовому порядку.

У відповідності до п. 1.5 кредитного договору в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобовязань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги надається іпотека нерухомого майна, а саме: комплекс, будівлі магазину, розташований за адресою: Одеська область, м. Котовськ, площа Базарна, 1, що належить ТОВ „Дніпро-ЛТД”.

Так, в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов'язань за кредитним договором № 161/09/07 від 21.09.2007 року між Акціонерним комерційним банком „Фінбанк” (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД” (Іпотекодавець), що є майновим поручителем за зобовязаннями ОСОБА_2 (Позичальник) за кредитним договором, був укладений іпотечний договір від 21.09.2007 року, посвідчений нотаріально та зареєстрований за реєстровим № 12472, згідно якого Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю в якості забезпечення виконання Позичальником основного зобовязання нерухоме майно, а саме: комплекс, будівлі магазину, що знаходиться в місті Котовськ, на площі Базарній під номером 1 (один), Одеської області, та складається в цілому з: складського приміщення - літ. «Ш1», загальною площею 46,2 кв.м; офісу - літ. «Ш1», загальною площею 26,9 кв.м; торговельного залу з підсобними приміщеннями - літ. «Ш5, Ш6», загальною площею 42,3 кв.м; частини магазину - літ. «Ш», загальною площею 40,5 кв.м; загальною площею будівель 155,9 кв.м, загальною площею 155,9 кв.м, належний Товариству з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД” на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Котовської міської ради Одеської області 22.10.2003 року (бланк САА № 053226), зареєстрованого в Котовському міжміському бюро технічної інвентаризації у книзі 2 номер запису № 25, реєстраційний № 2780490.

Згідно до п. 1.2 іпотечного договору вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 900798,80 грн., що за курсом НБУ на момент укладання цього договору становить 178376 доларів США.

У відповідності до п. 1.4 іпотечного договору зміст та розмір основного зобовязання, строк і порядок його виконання становлять: повернення кредиту в сумі 125000,00 доларів США в строки, передбачені в графіку погашення ліміту кредитної лінії та з кінцевим строком погашення до 20.09.2010 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобовязання; сплата процентів за користування кредитом у розмірі 13,5 % річних та комісій у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобовязання; та ін.

Пунктом 2.4.3 іпотечного договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобовязання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.1 іпотечного договору у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобовязання, а також в інших випадках, передбачених основним зобовязанням та цим договором, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов укладеного кредитного договору № 161/09/07 від 21.09.2007 року Публічним акціонерним товариством „Фінбанк” було надано ОСОБА_2 суму кредиту в розмірі 125000,00 доларів США у встановленому порядку на підставі її заяви на видачу готівки № 504_59 від 21.09.2007 року (а.с. 106).

Разом з тим, в порушення прийнятих на себе зобовязань, ОСОБА_2 тільки частково сплатила суму кредиту та нараховані відсотки, що встановлено судом на підставі оглянутих у судовому засіданні 14.03.2011 року оригіналів банківських виписок по рахунку Позичальника, у звязку з чим, станом на 17.12.2010 року, згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, за нею залишилась заборгованість за кредитним договором № 161/09/07 від 21.09.2007 року в сумі 139 498,67 дол. США, що в гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ на 17.12.2010 року становить 1 110 897,65 грн., яка складається з:

- простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 105 000,00 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 836 167,50 грн.;

- заборгованості за фактично нарахованими відсотками у розмірі 511,88 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 4 076,35 грн.;

- простроченої заборгованості за фактично нарахованими відсотками в сумі 33 986,79 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 270 653,80 грн.

Листи-попередження Банку від 27.04.2009 року № 12/1107 (а.с.56) та від 15.11.2010 року № 93/3170 (а.с. 52-53) з вимогами про погашення простроченої заборгованості були залишені позичальником та іпотекодавцем без відповіді та задоволення.

Враховуючи, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 161/09/07 від 21.09.2007 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД” укладено іпотечний договір від 21.09.2007 року, згідно якого ПАТ „Фінбанк” було передано в заставу нерухоме майно, а саме: комплекс, будівлі магазину, що знаходиться в місті Котовськ, на площі Базарній під номером 1 (один), Одеської області, загальною площею 155,9 кв.м, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на підставі ст.ст. 12, 33 Закону України „Про іпотеку”.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, статтею 1049 параграфа 1 вказаної глави ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про іпотеку” іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

У відповідності до ст. 7 вказаного закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Порядок задоволення вимог встановлений розділом пятим Закону України „Про іпотеку”. Згідно до ст. 33 цього закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказане цілком кореспондується зі ст. 589 ЦК України, відповідно до якої у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ч. 3 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 41 Закону України „Про іпотеку” встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач є майновим поручителем за зобовязаннями ОСОБА_2 за кредитним договором, тобто особою, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи боржника, про що було укладено іпотечний договір від 21.09.2007 року.

Зазначеним договором, зокрема, встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобовязання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 2.4.3).

Право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобовязання, а також в інших випадках, передбачених основним зобовязанням та цим договором встановлено також п. 4.1 іпотечного договору.

Реалізація предмета іпотеки у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження передбачена п. 4.6.2 іпотечного договору.

Таким чином, проаналізувавши норми законодавства, що регулюють правовідносини сторін, та укладені між ними договори, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Фінбанк”, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства „Фінбанк” задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 21.09.2007 року між Акціонерним комерційним банком „Фінбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД”, посвідченим нотаріально та зареєстрованим за реєстровим № 12472, а саме на: комплекс, будівлі магазину, що знаходиться в місті Котовськ, на площі Базарній під номером 1 (один), Одеської області, та складається в цілому з: складського приміщення - літ. «Ш1», загальною площею 46,2 кв.м; офісу - літ. «Ш1», загальною площею 26,9 кв.м; торговельного залу з підсобними приміщеннями - літ. «Ш5, Ш6», загальною площею 42,3 кв.м; частини магазину - літ. «Ш», загальною площею 40,5 кв.м; загальною площею будівель 155,9 кв.м, належний Товариству з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД” (66300, Одеська область, м. Котовськ, пл. Базарна, 1, код ЄДРПОУ 22491234) на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Котовської міської ради Одеської області 22.10.2003 року (бланк САА № 053226), зареєстрованого в Котовському міжміському бюро технічної інвентаризації у книзі 2 номер запису № 25, реєстраційний № 2780490, шляхом його продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, на користь Публічного акціонерного товариства „Фінбанк” (65032, м. Одеса, пр-т Шевченка, 4-А, код ЄДРПОУ 20041917) в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 161/09/07 від 21.09.2007 року у розмірі 139498 /сто тридцять девять тисяч чотириста девяносто вісім/ дол. США 67 центів, що в гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ на 17.12.2010 року становить 1110897 /один мільйон сто десять тисяч вісімсот девяносто сім/ грн. 65 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпро-ЛТД” (66300, Одеська область, м. Котовськ, пл. Базарна, 1, код ЄДРПОУ 22491234) на користь Публічного акціонерного товариства „Фінбанк” (65032, м. Одеса, пр-т Шевченка, 4-А, код ЄДРПОУ 20041917) витрати по сплаті державного мита в розмірі 11108 /одинадцять тисяч сто вісім/ грн. 97 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 21.03.2011р.