Рішення № 14696707, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/1316.03.11 За позовом Акціонерної Енергопостачальної Компанії «Київенерго» в особі Структурно відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До Комунального підприємства «Житло-сервіс»

Про стягнення 271 623,38 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Півень Д.О. –за дов. № Д07/2011/02/01-1 від 01.02.2011р.

Від відповідача Титаренко О.Є. – за дов. № 110/905 –2654 від 07.12.2010р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 271 623,38 грн. заборгованості за договором № 032-0043-3 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2000р., з яких 230189,61 грн. сума основного боргу, 24 514,63 грн. інфляційних витрат, 7 470,66 грн. 3% річних, 9 448,48 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за отриману за вказаним договором теплову енергію у гарячій воді. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2011 було порушено провадження у справі № 49/13 та призначено розгляд справи на 02.02.2011.

У судовому засіданні 02.02.2011 оголошувалася перерва до 16.02.2011.

У зв`язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 16.02.2011 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2011 розгляд справи було призначено на 16.03.2011.

Представник позивача у судове засідання 16.03.2011 з’явився, надав пояснення по справі та підтримав вимоги викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 16.03.2011 з’явився, надав письмові заперечення по справі та просив у позові відмовити повністю.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2000 між Позивачем - Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(далі –Постачальник) та Відповідачем –Комунальним підприємством «Житло-сервіс»(далі - Споживач) був укладений договір №032-0043-3 на постачання теплової енергії у гарячій воді. (далі –Договір) (належним чином засвідчена копія наявна у матеріалах справи).

У пункті 2.1 Договору визначено, що сторони зобов’язалися керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Основним обов’язком постачальника, який складає предмет Договору, є обов’язок безперебійно постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення –в період опалювального сезону, а також гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору (п. 2.2.1 Договору), а споживач дотриматись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії (п. 2.3.1 Договору).

Відповідно до п. 2.3.2. Договору, Відповідач зобов'язаний виконувати порядок та умови оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору. Сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, Відповідача виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Згідно зі зверненням-дорученням відповідача Договір укладено з метою постачання теплової енергії для потреб житлового будинку № 7б по вул. Вєтрова в м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором визнається домовленість двох чи більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Його зміст складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Виникнення прав за договором залежить від покладених ним на сторін обов’язків, які, у сукупності, і визначають правову природу договору.

Предметом Договору є постачання позивачем за плату теплової енергії відповідачу у вигляді гарячої води, тобто за своєю правовою природою він є договором енергопостачання (параграф 3 глави 29 Господарського кодексу України), платником за яким є сторона за договором, на користь якої він укладений, тобто відповідач.

У зв’язку з відсутністю у будинку приладів обліку облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Нарахування відповідачу здійснювалося відповідно до п. 1 Додатку № 3 до Договору, за тарифами, встановленими та затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Однак, відповідач у відзиві на позовну заяву повністю заперечував проти позову обґрунтовуючи це тим, що нарахування, які здійснювалося відповідно відповідачу, за тарифами, встановленими та затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації є нечинними. Крім того, зазначив, що позивач неналежним чином виконував свої зобов’язання за договором, а саме не підтримував температуру теплоносія, що передбачена графіком теплоносія на кожен рік.

Заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не приймаються судом до уваги на підставі нижчевикладеного:

Доводи Відповідача стосовно неналежного виконання Позивачем умов Договору. Стосовно обсягів поставленої теплової енергії не відповідають дійсним умовам Договору, а саме умовами Договору та додатками до нього Сторонами встановлено обсяг споживання теплової енергії. Фактично обсяг поставленої продукції Відповідачу Позивач визначає з отриманих відомостей спожитої теплової енергії. Виходячи з наданих відомостей обліку поданих Відповідачем Позивач розраховує кількість спожитих Гкал та їх вартість, яку й зазначає у табуляграмах та платіжних вимогах.

Відповідачем на підтвердження своїх доводів не подано суду жодного акту складеного про неналежну температуру в квартирах мешканців, жодного листа – скарги про неякісне опалення житлового будинку.

Посилання відповідача, як на підставу своїх заперечень, на справу № 2а-57/09 за адміністративним позовом Кулі В.І. до Київського міського голови про визнання недійсними актів, якими були затверджені тарифи на теплову енергію і послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води та водовідведення, суд визнає необґрунтованим, оскільки у наявних матеріалах справи документів відсутні докази того, що судові рішення про визнання даних розпоряджень протиправними та їх скасування набрали законної сили.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки у період з 01.08.2008 р. по 01.12.2010 р. відповідач належним чином не виконував зобов’язання щодо оплати поставленої теплової енергії, в нього утворилась заборгованість на час звернення до суду в сумі 230189,61 грн., що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором позивач просить стягнути з відповідача 24 514,63 грн. інфляційних витрат, 7 470,66 грн. 3% річних, 9 448,48 грн. пені.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з відповідача підлягають стягненню 24514,63 грн. –інфляційні витрати та 7470,66 грн. –3% річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п 3.5 Додатка 4 до Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 9448,48 грн. Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, а саме в розмірі 9448,48 грн.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті державного мита в сумі 2716,23 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Житло –сервіс»(01004, м. Київ, вул. Крутий узвіз, 3, п/р 260031050 Київська філія АБ «Полтава –Банк», МФО 322562, код ЄДРПОУ 31025659), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, п/р № 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київській обл., МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305) 271 623,38 грн. заборгованості за договором № 032-0043-3 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2000р., з яких 230189,61 грн. сума основного боргу, 24 514,63 грн. інфляційних витрат, 7 470,66 грн. 3% річних, 9 448,48 грн. пені, крім того 2716,23 грн. –державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 28.03.2011