Рішення № 14696612, 28.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/38828.03.11 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

до1. Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»

2. Відкритого акціонерного товариства «Ковельсільмаш»

третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра Інтернешнл»

провідшкодування 9 470,08 грн. в порядку регресу

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Волчек Н.М.

від відповідача1:

від відповідача2: Великородний А.О.

не з'явився

від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»(надалі ЗАТ «Європейський страховий альянс») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (надалі ВАТ «УСК «Дженералі Гарант») та Відкритого акціонерного товариства «Ковельсільмаш»(надалі ВАТ «Ковельсільмаш») про відшкодування 21550,00 грн. в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ «Європейський страховий альянс»на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу у формі полісу 106 К №24369 від 28.01.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Камаз», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/4249716), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідачів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.08.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.09.2010 р.

У звязку із перебуванням судді Нарольського М.М. на лікарняному та з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням В.о. Голови господарського суду м. Києва №18 від 22.09.2010 р. розгляд справи №14/388 було доручено судді Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.03.2010 р. справу №14/388 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.10.2010 р.

Представником позивача в судовому засіданні 11.10.2010 р. було подано заяву про уточнення позовних вимог згідно змісту якої останній просить стягнути з відповідача 1 суму збитків у розмірі 11475,44 грн. та з відповідача 2 суму збитків у розмірі 10074,56 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.10.2010 р. у звязку із неявкою представників відповідачів та залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра», розгляд справи відкладено до 10.11.2010 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.11.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра» було виключено зі складу третіх осіб, як помилково залучене, а натомість до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра Інтернешнл», у звязку із чим розгляд справи було відкладено до 29.11.2010 р.

25.11.2010 р. представником позивача до канцелярії суду було подано заяву про уточнення позовних вимог згідно тексту якої позивач посилаючись на те, що вина водіїв у ДТП є рівнозначною просить стягнути з відповідача 1 суму збитків у розмірі 5482,72 грн. та з відповідача 2 суму збитків у розмірі 5292,28 грн.

Представником відповідача в судовому засіданні 29.11.2010 р. було подано відзив згідно тексту якого відповідач проти тверджень позивача викладених в заяві про уточнення позовних вимог заперечив повністю та вказав, що винуватцем в даному ДТП є саме водій автомобіля «Форд», ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.11.2010 р. з метою встановлення дійсної вартості матеріального збитку та розміру відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу, завданого власнику автомобіля «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження при ДТП було призначено судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі на час її проведення зупинено.

21.02.2011 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судової автотоварознавчої експертизи у справі №14/388.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.02.2011 р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.03.2011 р.

14.03.2011 р. представником позивача до канцелярії суду було подано заяву згідно тексту якої останній просить стягнути з відповідачів витрати по проведенню судової експертизи у розмірі 2899,80 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2011 р. у звязку із неявкою представників відповідача 2 та третьої особи та невиконання сторонами вимог ухвали суду від 23.02.2011 р. розгляд справи відкладено до 28.03.2011 р.

24.03.2011 р. представником позивача до канцелярії суду було подано заяву про уточнення позовних вимог згідно тексту якої останній просить стягнути з відповідача 1 суму збитків у розмірі 7869,62 грн. та з відповідача 2 суму збитків у розмірі 1601,18 грн.

В судове засідання 28.03.2011 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 в судове засідання 28.03.2011 р. з'явився, позовні вимоги визнав частково у розмірі 7869,62 грн.

Представник відповідача 2, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, надіславши на адресу суду доповнення до відзиву від 29.11.2010 р. згідно змісту якого останній проти позовних вимог викладених в заяві про уточнення позовних вимог заперечив та просив в їх задоволенні відмовити повністю. Крім того, відповідач 2 просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника у звязку із зайнятість у іншому судовому засіданні.

Представник третьої особи, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2009 р. між ЗАТ «Європейський страховий альянс»(страховик) та ТОВ «Пальміра Інтернешнл»(страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу у формі полісу 106 К №24369 (надалі «Поліс»), обєктом страхування за яким визначено автомобіль.

Предметом договору є страхування автомобіля марки «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у п. 4.1.1 Полісу, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб; стихія; викрадення.

14.02.2009 р. близько 12 год. 40 хв. на проспекті Паладіна, 18/30 в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «Форд»та автомобіля «Камаз», а саме: Новак Олександр Павлович, керуючи автомобілем «Камаз», реєстраційний номер НОМЕР_2 не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості руху, в результаті чого при виникненні перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди здійснив зіткнення з автомобілем «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

В даному випадку ДТП сталося з вини обох водіїв, що підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 20.03.2009 р. у адміністративній справі №3-1557, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24.03.2009 р. у адміністративній справі №3-1506, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тобто, Святошинським районним судом м. Києва встановлено вчинення адміністративного правопорушення обома учасниками ДТП.

15.03.2009 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля «Форд»звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.

Згідно рахунку-фактури Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 №ЯВ-0000647 від 26.03.2009 р. вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 21 560,00 грн.

На підставі страхового акта №505/09/50/ТР25/00/2, затвердженого 30.03.2009 р. ЗАТ «Європейський страховий альянс», виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування транспортного засобу у формі полісу 106 К №24369 від 28.01.2009 р., сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 21 560,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №10588 від 15.06.2009 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ЗАТ «Європейський страховий альянс»перейшло в межах суми 21560,00грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивачем на виконання ухвали господарського суду м. Києва від 24.09.2010 р. було надано звіт з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №Ч10-134, складеного 15.09.2010 р. аварійним комісаром Горобець Василем Володимировичем (свідоцтво аварійного комісара №378 від 26.10.2001 р.), згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 985,44 грн.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що транспортний засіб автомобіль «Камаз», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ВАТ «Ковельсільмаш»та знаходився під керуванням ОСОБА_2

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 24.03.2009 р. у адміністративній справі №3-1506 ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП працював на посаді водія ВАТ «Ковельсільмаш», що останнім не заперечується.

Вина ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Камаз», реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодовується ВАТ «Ковельсільмаш».

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, ДТП, в результаті якого було заподіяно шкоду автомобілю «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1, сталося з вини як ОСОБА_1 (водій автомобіля «Форд»), так із вини ОСОБА_2

Згідно із п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.

Таким чином, розмір частки відшкодування завданої власнику автомобіля «Форд»шкоди визначається відповідно до ступеня вини кожного із учасників ДТП.

При визначенні цього розміру суд виходить із безпосереднього змісту постанов Святошинського районного суду м. Києва від 20.03.2009 р. та від 24.03.2009 р., а також приймає до уваги той факт, що Святошинським районним судом м. Києва встановлено вину обох учасників у вчинені правопорушень, передбачених однією статтею КУпАП (ст. 124 КУпАП).

Отже, вина учасників ДТП визначається судом як рівна, а тому розмір відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_2 з вини ОСОБА_1 становить 50 відсотків. Учасниками судового процесу не надано обґрунтованих пояснень стосовно іншого ступеня вини кожного із учасників ДТП.

Відповідно до частини 3 статті 988 Цивільного кодексу України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

В даному випадку дійсний розмір матеріального збитку, який завданий власникові пошкодженого автомобіля, визначений у висновку судової автотоварознавчої експертизи №11882/10-18 складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз та становить 18 941,59 грн., а розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 16 759,23 грн.

Відповідно частини 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, в разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Цивільно-правова відповідальність ВАТ «Ковельсільмаш», як власника транспортного засобу «Камаз», реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»згідно із полісом №ВВ/4249716.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/4249716) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 26.06.2008 р. (00:00) по 25.06.2009 р.

Відповідно до п. 4 полісу №ВВ/4249716 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ВАТ «Ковельсільмаш», а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_2 (ВАТ «Ковельсільмаш») автомобіля «Камаз»була застрахована ВАТ «УСК «Дженералі Гарант».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВВ/4249716) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що розмір відновлювального ремонту автомобіля «Форд»з урахуванням фізичного зносу внаслідок спірного ДТП становить 16 759,23 грн., до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 21 560,00 грн., а ступінь вини ОСОБА_2 у скоєнні ДТП становить 50%.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Заявою №1292 від 15.03.2010 р., отримання якого не заперечується представником відповідача 1, та до яких додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи визначені полісом №ВВ/4249716 розміри лімітів, встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, що обмежений розміром відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, а також встановлену судом ступінь вини ОСОБА_2, відповідач 1 зобовязаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 7 869,62 грн. (16 759,23 грн. розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно висновку експертизи * 50%-510,00 грн.).

Збитки, в частині реальної шкоди, що не підлягає відшкодуванню ВАТ «УСК «Дженералі Гарант», як страховиком за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, відповідно до вимог статей 1172, 1194 Цивільного кодексу України відшкодовуються ВАТ «Ковельсільмаш».

Отже, ВАТ «Ковельсільмаш»має відшкодувати позивачу грошові кошти у розмірі 1601,18 грн. (18 941,59 грн. розмір матеріального збитку згідно висновку експертизи * 50% - 7 869,62грн. шкода, яка відшкодовується страховиком за полісом).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»на користь ЗАТ «Європейський страховий альянс»суми страхового відшкодування у розмірі 7 869,62 грн. та з ВАТ «Ковельсільмаш»суми страхового відшкодування у розмірі 1 601,18 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів суму сплачених на проведення експертизи коштів у розмірі 2 899,80 грн.

Згідно платіжного доручення №22929 від 06.01.2011 р. позивачем на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було сплачено 2 899,80 грн. за проведену автотоварознавчу експертизу.

Пунктом 9 Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»від 04.03.1998 р. №02-5/78 розмір сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), та розподіл цих витрат має визначатись господарським судом з урахуванням ставок і окладів, встановлених експертною установою.

Розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), послуги перекладача, а також інших судових витрат проводиться за правилами розподілу державного мита.

Оскільки факт оплати позивачем таких послуг підтверджується належними доказами, суд вважає, що витрати позивача повязані з оплатою вартості проведеної експертизи підлягають включенню до складу судових витрат.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, провулок Новопечерськй, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46; ідентифікаційний код 19411125) суму страхового відшкодування у розмірі 7 869 (сім тисяч вісімсот шістдесят девять) грн. 62 коп., витрати на проведення експертизи у розмірі 2 409 (дві тисячі чотириста дев'ять) грн. 62 коп., державне мито у розмірі 84 (вісімдесят чотири) грн. 76 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 196 (сто девяносто шість) грн. 11 коп. Видати наказ.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Ковельсільмаш»(45007, Волинська обл., м. Ковель, вул. Варшавська, 1; ідентифікаційний код 00238138) на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46; ідентифікаційний код 19411125) суму страхового відшкодування у розмірі 1 601 (одна тисяча шістсот одна) грн. 18 коп., витрати на проведення експертизи у розмірі 490 (чотириста девяносто) грн. 18 коп., державне мито у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 24 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 39 (тридцять дев'ять) грн. 89 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 31.03.2011 р.