Рішення № 14696601, 30.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/8030.03.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Світ Плюс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "С.О.В. Гавань"

простягнення 161701,47 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Ільїна В.Ю.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Плюс" (надалі –ТОВ "Світ Плюс") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.В. Гавань" (надалі –ТОВ "С.О.В. Гавань") про стягнення 180767,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договорів про відшкодування витрат орендаря на утримання суборендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг суборендарю №61 від 12.12.2008 р. та №7 від 22.02.2010 р. позивач надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 180767,57 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.03.2011 р.

В судовому засіданні 14.03.2011 р. представник позивача надав клопотання про зменшення суми позовних вимог, мотивоване частковою оплатою відповідачем суми боргу, в якому просив стягнути з відповідача 161701,47 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2011 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 30.03.2011 р.

В судове засідання представник позивача з’явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи, позовні вимоги з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалами суду доказів та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №13379290 від 15.03.2011 р., яке отримане представником відповідача 18.03.2011 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03151, м. Київ, вул. Малогвардійська, 32, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №8796908 від 16.02.2011 р. та вказано в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Світ Плюс" (орендар) та ТОВ "С.О.В. Гавань" (суборендар) було укладено договори про відшкодування витрат орендаря на утримання суборендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг суборендарю №61 від 12.12.2008 р. та №7 від 22.02.2010 р. (надалі –"Договори"). Відповідно до п. 1.1 Договорів орендар забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Малогвардійська, 32, загальною площею 1361,8 кв. м, а також утримання при будинкової території, а суборендар бере участь у витратах орендаря на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендарем за цим договором.

Згідно п. 2.1 Договорів орендар зобов’язується: забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов’язаних з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності (п. 2.1.1); надання суборендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами у відповідності з показниками лічильника (п. 2.1.2); виконання всього комплексу робіт, пов’язаних з вивезенням сміття (2.1.3); виконання всього комплексу робіт, пов’язаних з в’їздом автотранспорту суборендаря (п. 2.1.4).

Пунктом 4.1.4 Договорів визначено обов’язок суборендаря компенсувати орендарю земельний податок.

Відповідно до п. 2.2.3 Договорів суборендар зобов’язується не пізніше 5-го числа звітного місяця вносити плату на рахунок орендаря будівля за експлуатаційні послуги відповідно до загальної площі приміщення, не пізніше 15-го числа звітного місяця –за комунальні послуги, не пізніше 25-го числа звітного місяця –за роботи, пов’язані з вивезенням сміття та в’їздом автотранспорту суборендаря. Компенсація земельного податку за поточний місяць вноситься суборендарем шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок орендаря не пізніше 25-го числа поточного місяця (п. 4.1.4 Договорів).

На виконання умов Договорів у період з серпня 2009 р. по грудень 2010 р. позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги, пов’язані з обслуговуванням та утриманням будівлі і прибудинкової території, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаний період.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті наданих на підставі Договорів послуг, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 161701,47 грн.

Договори є договорами про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підтвердження надання послуг за Договорами позивачем надано актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з серпня 2009 р. по грудень 2010 р.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 2.2.3 Договорів встановлено, що суборендар зобов’язується не пізніше 5-го числа звітного місяця вносити плату на рахунок орендаря будівля за експлуатаційні послуги відповідно до загальної площі приміщення, не пізніше 15-го числа звітного місяця –за комунальні послуги, не пізніше 25-го числа звітного місяця –за роботи, пов’язані з вивезенням сміття та в’їздом автотранспорту суборендаря.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.2.3 Договорів, строк виконання грошового зобов’язання відповідача по оплаті наданих за Договорам послуг на моменту розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача у розмірі 161701,47 грн. за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "С.О.В. Гавань" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Світ Плюс" про стягнення з ТОВ "С.О.В. Гавань" заборгованості у розмірі 161701,47 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Плюс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.О.В. Гавань" (03151, м. Київ, вул. Малогвардійська, 32; ідентифікаційний код 25636176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Плюс" (03151, м. Київ, вул. Малогвардійська, 32; ідентифікаційний код 34353218) заборгованість у розмірі 161 701 (сто шістдесят одна тисяча сімсот одна) грн. 47 коп., державне мито у розмірі 1 617 (одна тисяча шістсот сімнадцять) грн. 01 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –04.04.2011 р.