Рішення № 14696485, 28.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/3528.03.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» ДоЗакритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

Простягнення 13540, 99 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»до Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»про стягнення 12273, 05 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу, 583, 72 грн. пені, 571, 25 грн. інфляційних нарахувань та 112, 97 грн. трьох відсотків річних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 006-30206 від 26.06.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_1 власнику автомобіля «ВАЗ 217030-110-01», державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Закритим акціонерним товариством «Європейський Страховий Альянс»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/2339714), а тому позивач вказує, що обовязок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 10.02.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 37/35 та призначено її розгляд на 14.03.2011 р., зобовязано сторін надати певні документи.

Представники сторін у судове засідання 14.03.2011 р. не зявились, витребуваних ухвалою суду від 10.02.2011 р. документів не надали, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.02.2011 р., які підтверджують отримання позивачем 16.02.2011 р. та відповідачем 18.02.2011 р. ухвали про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, у звязку з незявленням представників сторін у призначене судове засідання та невиконанням ними вимог ухвали суду від 10.02.2011 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 14.03.2011 р. розгляд даної справи було відкладено до 28.03.2011 р., повторно зобовязано сторін надати витребувані ухвалою суду про порушення провадження у даній справі від 10.02.2011 р. документи.

Представник позивача у судове засідання 28.03.2011 р. не зявився. Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 21.03.2011 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі його представника та документи на виконання вимог ухвали суду від 10.02.2011 р.

Розглянувши клопотання позивача, суд вважає за можливе його задовольнити, оскільки позивачем надано достатньо документів для розгляду справи по суті.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не зявився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.03.2011 р., яке підтверджує отримання відповідачем 18.03.2011 р. ухвали від 14.03.2011 р.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.01.2010 р. на перехресті нерівнозначних доріг Стільниця-Старий Самбір-Стрий-Дрогобич-Нижанковичі сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема, зіткнення автомобіля «ВАЗ 217030-110-01», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, та автомобіля «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

ОСОБА_2. порушив п. 16.12 Правил дорожнього руху України , внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 217030-110-01», державний номер НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень та матеріальних збитків.

Про наведене свідчить довідка, видана відділом ДАІ з ОАТ Старосамбірського р-ну та АТІ ГУМВС України, та постанова Пустомитівського районного суду Львівської області від 03.03.2010 року, відповідно до якої ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн. в дохід держави.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 03.03.2010 року, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_2. визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «ВАЗ 217030-110-01», державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1.

Відносини, повязані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»(страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 006-30206 від 26.06.2009 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «ВАЗ 217030-110-01», державний номер НОМЕР_1.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобовязується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 6.1.1. договору добровільного страхування наземного транспорту № 006-30206 від 26.06.2009 р. визначено, що за умовами даного договору страховик бере на себе зобовязання відшкодувати страхувальнику в межах страхової суми збитки, що виникли протягом дії цього договору в разі пошкодження, повної загибелі або втрати застрахованого транспортного засобу в цілому або окремих його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В п. 4.2. вищевказаного договору зазначено, що період дії договору з 27.06.2009 р. до 26.06.2010 р.

У відповідності до п. 8.1.4. договору добровільного страхування наземного транспорту № 006-30206 від 26.06.2009 р., після настання страхового випадку або отримання повідомлення про подію, що може бути визнана такою, страхувальник зобовязаний протягом 48 годин сповістити страховика про подію, яка відбулась, за допомогою факсимільного або телеграфного повідомлення, а протягом трьох діб (за винятком вихідних та святкових днів) письмово повідомити про це страховика шляхом подання заяви, встановленої страховиком форми особисто або його довіреною особою.

ОСОБА_1 01.02.2010 р. повідомив Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»про дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої був пошкоджений автомобіль «ВАЗ 217030-110-01», державний номер НОМЕР_1, надавши заяву про подію, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу та ОСЦПВВНТЗ вих. № 1460.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обовязковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мінюсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється субєктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «ВАЗ 217030-110-01», державний номер НОМЕР_1, замовив у Судового експерту члену Союзу експертів України у Львівському регіоні ОСОБА_3., що діє на підставі свідоцтва № 899, виданого рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства Юстиції України, проведення автотоварознавчого дослідження автомобіля «ВАЗ 217030-110-01», державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до висновку ОСОБА_3. вих. № 2955/10 від 12.02.2010 р., та додаткового висновку вих. № 2995/10 від 04.03.2010 р., складених відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ 217030-110-01», державний номер НОМЕР_1 становить 12783, 05 грн.

З метою здійснення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля постачальником ОСОБА_4, було виставлено рахунок № 2 від 09.03.2010 р. на суму 13975, 00 грн.

10.03.2010 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»було складено страховий акт № 13724/1 до договору добровільного страхування наземного транспорту № 006-30206 від 26.06.2009 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 13698, 50 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач свої зобовязання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту № 006-30206 від 26.06.2009 р. виконав належним чином, перерахувавши платіжним дорученням № 189 від 12.03.2010 р. суму в розмірі 13689, 50 грн. на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4.

Враховуючи те, що постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 03.03.2010 року ОСОБА_2., який керував автомобілем «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_2, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки ««ВАЗ 217030-110-01», державний номер НОМЕР_1, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «ВАЗ 217030-110-01», державний номер НОМЕР_1.

Відповідальність власника транспортного засобу «Mercedes-Benz», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Закритим акціонерним товариством «Європейський Страховий Альянс»на підставі договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВА/2339714.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 006-30206 від 26.06.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування ОСОБА_1 власнику автомобіля «ВАЗ 217030-110-01», державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду а саме, до страхової організації, якою здійснено обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2. - Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»12273, 05 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу, 583, 72 грн. пені, 571, 25 грн. інфляційних нарахувань та 112, 97 грн. трьох відсотків річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обовязкових видів страхування, що здійснюються в Україні. Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність ОСОБА_2, зокрема до відповідача у даній справі - Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до висновку Судового експерту члену Союзу експертів України у Львівському регіоні ОСОБА_3. вих. № 2955/10 від 12.02.2010 р., та додаткового висновку вих. № 2995/10 від 04.03.2010 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ 217030-110-01», державний номер НОМЕР_1 становить 12783, 05 грн.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

09.06.2010 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»було направлено на адресу Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»претензію вих. № 158 про виплату страхового відшкодування в розмірі 12273, 05 грн.

Листом вих. № 3326 від 07.07.2010 р. відповідач повідомив позивача, що для прийняття ним обґрунтованого рішення щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу, Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»необхідно надати йому певні документи.

У відповідь на вищезазначений лист позивачем було направлено на адресу відповідача комплект необхідних документів.

Проте Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 12273, 05 грн. сплачено не було, про причини відмови позивачу не повідомлено.

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом цивільно-правової відповідальності обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/2339714 передбачена франшиза, яка складає 510, 00 грн.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Враховуючи те, що особою, відповідальною за завдані ОСОБА_1 власнику автомобіля «ВАЗ 217030-110-01», державний номер НОМЕР_1, збитки є Закрите акціонерне товариство «Європейський Страховий Альянс», в якому застрахована відповідальність ОСОБА_2, якого визнано винним у скоєнні ДТП, а Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 006-30206 від 26.06.2009 р. виплачено страхове відшкодування ОСОБА_1, з урахуванням замовленого позивачем висновку автотоварознавчого дослідження та з огляду на те, що сума страхового відшкодування має бути зменшена на розмір франшизи, відтак, сума страхового відшкодування в порядку регресу становить 12273, 05 грн. (12783, 05 грн. 510, 00 грн.).

Таким чином, позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»щодо стягнення з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»12273, 05 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 583, 72 грн. пені за період з 10.08.2010 р. до 29.11.2011 р. у звязку з простроченням виплати страхового відшкодування відповідачем, посилаючись на п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у відповідності до якого за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Посилання позивача на зазначену норму Закону є безпідставним, оскільки п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено відповідальність страховика перед особою, яка має право на отримання страхового відшкодування. Тобто, дана правова норма не регулює правовідносини між страховиком та особою, яка має відшкодувати витрати в порядку регресу.

Враховуючи наведене, позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»в частині стягнення 583, 72 грн. пені задоволенню не підлягає.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 571, 25 грн. інфляційних нарахувань та 112, 97 грн. трьох відсотків річних у звязку з простроченням виплати страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 12273, 05 грн.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання в сумі 12273, 05 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 571, 25 грн. інфляційних нарахувань та 112, 97 грн. трьох відсотків річних

Таким чином, позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(вул. Басейна, буд. 7-в, м. Київ, 01004, ідентифікаційний код 19411125) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС»(вул. Білоруська, буд. 3, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 20344871) суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 12 273 (дванадцять тисяч двісті сімдесят три) грн. 05 коп., 571 (пятсот сімдесят одну) грн. 25 коп. інфляційних нарахувань, 112 (сто дванадцять) грн. 97 коп. трьох відсотків річних, 129 (сто двадцять девять) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 225 (двісті двадцять пять) грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні позовних вимог щодо стягнення 583, 72 грн. пені відмовити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.