Рішення № 14696284, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/2310.03.11

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова

компанія "Оранта"

про стягнення 10 329,76 грн.

Суддя Копитова О. С.

Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Собко А.В., представник за довіреністю №0109 від 06.05.2010

від відповідача:Лінкевич О.В., представник за довіреністю №08-0-28/482-10 від 08.12.2010

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення 10329,76 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором страхування №V3.0.5216 від 05.05.2007 (далі Договір) внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля«Mazda 6», державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль марки «ВАЗ 21061», державний номер НОМЕР_1, яким скоєно ДТП та водій якого визнаний винним у її скоєні, застрахований у ВАТ НАСК "Оранта", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/6344684, позивач просить стягнути з ВАТ НАСК "Оранта" суму страхового відшкодування в розмірі 10329,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2010 порушено провадження по справі №28/23 та призначено судове засідання на 27.01.2011.

Розгляд справи відкладався.

Відповідач надав відзив на позов, в якому проти позову в частині стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 9 819,76 не заперечував, оскільки в зазначеному розмірі оцінена шкода встановлена в передбаченому законом порядку. Заперечував відповідач лише в частині стягнення пені в розмірі 887,65 грн. з підстав пропуску позивачем строку позовної давності для стягнення неустойки та подав відповідну заяву.

В судовому засіданні 10.03.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Відповідно постанови Іллічівського міського суду Одеської області від 17.12.2007 у адміністративній справі № 3-673/08, 17.11.2010 була скоєна дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля «Mazda 6», державний номер НОМЕР_2, яким керував громадянин ОСОБА_1., із автомобілем марки «ВАЗ 21061», державний номер НОМЕР_1, яким керував громадянин ОСОБА_2

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Mazda 6», державний номер НОМЕР_2.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 17.12.2007 у адміністративній справі № 3-673/08.

Відповідно до висновку № 5751/12 від 03.12.2007 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Mazda 6», державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 12993,80 грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору №V3.0.5216 страхування, укладеного 05.05.2007 між ОСОБА_1 (власник автомобіля «Mazda 6») та ПАТ "СК "ПЗУ Україна".

На підставі вказаного Договору страхування №V3.0.5216, Страхового акту №V3.0.5216L02 від 19.12.2007 та розрахунку страхового відшкодування до нього, ПАТ "СК "ПЗУ Україна" виплатила страхове відшкодування на користь страхувальника у розмірі 10329,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням №29990 від 24.12.2007.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 10 329,76 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб автомобіль марки «ВАЗ 21061», державний номер НОМЕР_1, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Mazda 6», державний номер НОМЕР_2, належить ОСОБА_2.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки «ВАЗ 21061», державний номер НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

Відтак, ОСОБА_2 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Mazda 6», у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ВАЗ 21061» - ОСОБА_2 - за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації вказаного транспортного засобу, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, була застрахована у BAT НАCK "Оранта" на підставі Полісу № ВА/6344684 від 17.05.2007 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до Полісу ВА/6344684 ВАТ «НАСК «Оранта»взяла на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля марки «ВАЗ 21061», і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 (Страхувальника). Вказаним договором (Полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25000,00 грн., франшиза 510,00 грн.

10.06.2009 позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу на суму 10329,76 грн. (лист від 09.06.2009 № 864/3/2008/ДППР), яку згідно курєрського повідомлення було доставлено 11.06.2009.

Згідно матеріалів справи відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, страхове відшкодування не виплатив.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи визначені полісом №ВЕ/1061021 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену експертом вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Mazda 6», державний номер НОМЕР_2 відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 9819,76 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 887,65грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 2 зазначеної статті, встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач в судовому засіданні 10.03.2011 заявив про застосування до вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені строків позовної давності.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки позивачем вимогу про стягнення пені заявлено після спливу строку позовної давності і відповідачем заявлено про його застосування, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 887,65грн. такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код ЄДРПОУ 20782312) 9819 (девять тисяч вісімсот девятнадцять) грн. 76 коп. страхового відшкодування, а також 98 (девяносто вісім) грн. 20 коп. - витрати по сплаті державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 35 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

СуддяО.С. Копитова