Рішення № 14696136, 29.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 64/2729.03.11 за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»; до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»;

про стягнення шкоди в порядку регресу 35000 грн. 00 коп.,

Суддя Зеленіна Н.І.

при секретарі судового засідання Мостовенко М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Волощук В.О. дов. №13/2 від 13.01.2011р.,

від відповідача: Кіорогло І.Л. дов. від 28.03.2011р.,

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов до відповідача про стягнення шкоди в порядку регресу у розмірі 35000 грн. 00 коп. на підставі ст.1191 Цивільного кодексу України, ст. 35, ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У судовому засіданні від 18.03.2011р., представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі. Відповідач просив суд перенести слухання справи у звязку з невиконанням ним вимог ухвали суду від 23.02.2011р. У судовому засіданні 29.03.2011 року представник відповідача подав письмове клопотання про застосування строку позовної давності та відмовити з цих підстав у позові.

За оцінкою суду подане представником відповідача клопотання про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає, з тих підстав, що позивач звернувся до суду з даним позовом в межах строку позовної давності в три роки, що підтверджується датою на відтиску печатки поштового відділення на конверті, доданому до позовних матеріалів.

У судовому засіданні 29.03.2011 року господарським судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позовну заяву і додані до неї документи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.

01.12.2006 р. між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір страхування наземного транспортного засобу №530514978, за умовами якого позивач прийняв на себе обовязок відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля «Субару Импреза Турбо», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

24.10.2007 р. в місті Києві на буль. Дружби Народів сталась дорожня транспортна пригода. Водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, при перестроюванні не надав дорогу автомобілю «Субару»д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1. та автобус «Богдан»д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3., який рухався в попутному напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроюватися, в результаті чого здійснив зіткнення з останніми.

Відповідно до фактів, викладених у Довідці відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Печерського РВВС в м. Києві від 24.10.2007 року застрахований автомобіль отримав механічні пошкодження.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.12.2007 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

Відповідно до звіту № 520 про оцінку автомобіля Subaru Impreza державний номер НОМЕР_3 матеріальний збиток, завданий власникові вказаного автомобіля, в результаті його пошкодження при ДТП складає: 38529 грн. 24 коп.

На підставі повідомлення про аварію, заяви про виплату страхового відшкодування, страхового акта №25894 від 19.11.2007р., позивачем на користь страхувальника було сплачене страхове відшкодування у сумі 65546 грн. 98 коп.

Згідно з полісом №ВА/6762066 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним між відповідачем та ОСОБА_2., цивільно-правова відповідальність останнього була застрахована відповідачем.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як визначено статтею 27 Закону України “Про страхування”, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічний зміст містить стаття 993 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Позивачем вказано у позові про те, що згідно з полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/6762066 ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 35000,00 грн.; франшиза 00,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на адресу відповідача була направлена претензія вих. №2520 від 22.07.2010 р. з вимогою відшкодувати збитки в порядку регресу, яка отримана останнім 29.07.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи ту обставину, що винним у ДТП, яка сталася 24.10.2007 р. на буль. Дружби Народів у м.Києві визнано водія автомобіля «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, позивач правомірно звернувся до відповідача за відшкодуванням збитків у розмірі виплаченої страхової суми, що складає 35 000 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(ідентифікаційний код 16285602) 35000 грн. 00 коп. боргу, 350 грн. 00 коп. витрат з державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.І. Зеленіна