Рішення № 14696111, 28.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/4228.03.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до комунального підприємства “Київпастранс”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

страхове товариство з додатковою відповідальністю “Гарантія”

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 10 913,05грн.

Представники :

від позивача Амєліна О.О. представник за довіреністю № 2 від 04.01.2011 року;

від відповідача не зявились;

від третьої особи: не зявились

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до страхового товариства з додатковою відповідальністю “Гарантія” про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 10913,05 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.06.2010 року між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА»та ОСОБА_1 укладено договір страхування № 001336/4002/0000115, за яким приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Мазда 3», державний номер НОМЕР_2.

Згідно розгорнутої довідки ВДАІ м. Києва, 05.08.2010 року на вул. Мельникова в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Богдан», державний номер НОМЕР_1, під управлінням водія ОСОБА_2, що належить комунальному підприємства «Київпастранс»та автомобіля марки «Мазда 3», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 06.10.2010 року, 05.08.2010 року ОСОБА_2., керуючи автомобілем марки «Богдан», державний номер НОМЕР_1, не зачинив водійські двері, що призвело до пошкодження автомобіля «Мазда»державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1.

Таким чином, ОСОБА_2. порушив п. 15.13 ПДР України та своїми діями скоїв правопорушення передбачене ст. 124 КпАП України, в зв'язку з чим його було визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

З метою встановлення вартості матеріального збитку, завданого ОСОБА_1. внаслідок ДТП, що мала місце 05.08.2010 року, приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА»було замовлено проведення дослідження у СПД ОСОБА_3. Відповідно до Звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 7608 від 16.08.2010 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мазда 3», державний номер НОМЕР_2, склала 13 022,46 грн.

Відповідно до вищезазначеного Звіту № 7608 від 16.08.2010 року, приватним акціонерним товариством «Страхова компанія УНІКА»виплачено страхове відшкодування в розмірі 12 501,41 грн. (за вирахуванням франшнзи у розмірі - 521,05 грн.), 9 197,66 грн. - шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок TOB «Автодоксіті», що підтверджується платіжним дорученням № 023066 від 02.09.2010 року та 3 303,75 грн. зараховано в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу, що підтверджується Наказом № 49841 від 30.08.2010 року).

Враховуючи той факт, що винний у вчиненні вищевказаного ДТП гр. ОСОБА_2. перебував у трудових відносинах з комунальним підприємством «Київпастранс», та під час ДТП виконувала трудові обов'язки - комунальне підприємство «Київпастранс» зобов'язане відшкодувати позивачу шкоду, завдану своїм працівником у розмірі 12 501,41 грн.

Проте, оскільки цивільно-правова відповідальність комунального підприємства «Київпастранс»застрахована страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія», що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8598134, згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у звязку з пошкодженням транспортного засобу страховик зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно Звіту № 7608 від 16.08.2010 року матеріальна шкода, завдана власнику транспортного засобу марки «Мазда 3», державний номер НОМЕР_2, складає 10 766,74 грн.

Отже, страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія»зобов'язане відшкодувати позивачу збитки у розмірі 10766,74 грн.

Позивач з метою досудового врегулювання спору, 16.08.2010 року звернувся до відповідача з регресною вимогою № 41895.

Зважаючи на те, що відповідач у місячний строк, не відшкодував позивачу заподіяну шкоду, відповідно пункту 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулось до суду з вимогою про стягнення з страхового товариства з додатковою відповідальністю “Гарантія” суму страхового відшкодування у розмірі 10766,74 грн. в порядку регресу та 146,31 грн. пені.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.01.2011 року порушено провадження у справі № 33/42, розгляд справи призначено на 14.02.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.02.2011 року розгляд справи відкладено на 28.02.2011 року, у звязку з неявкою представників сторін.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.02.2011 року відкладено розгляд справи на 15.03.2011 року, у звязку із задоволенням клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача - страхового товариства з додатковою відповідальністю “Гарантія” на належного - комунальне підприємство “Київпастранс”.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.03.2011 року відкладено розгляд справи на 28.03.2011 року, у звязку із залученням до участі у справі страхового товариства з додатковою відповідальністю “Гарантія”, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В судове засідання 28.03.2011 року зявився представник позивача та надав додаткові пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з комунального підприємства «Київпастранс» страхового відшкодування в розмірі 10766,74 грн., пені в розмірі 146,31грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 110,00 грн. та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не зявились, вимоги суду не виконали, про поважні причини неявки повноважних представників відповідача та третьої особи суд не повідомлений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва № 3-10084/10 від 06.10.2010 року водій ОСОБА_2. 05.08.2010 року о 12 год. 10 хв. на вул. Мельникова в м. Києві, керуючи автомобілем «Богдан», державний номер НОМЕР_1, не зачинив водійські двері, що призвело до пошкодження автомобіля «Мазда», державний номер НОМЕР_2.

Вищевказаною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності була підтверджена вина гр. ОСОБА_2. у скоєнні ДТП та завданні матеріальної шкоди власнику автомобіля «Мазда», державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до договору страхування № 001336/4002/0000115 від 23.06.2010 року укладеного між ОСОБА_1 та приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА», застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією неземного транспортного засобу, а саме, автомобіля марки «Маzdа 3», державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 7608 від 16.08.2010 року вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля Маzdа 3, державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження склала 10766,74 грн.

Згідно страхового акту № 00049841 від 30.08.2010 року та зібраних документів по справі, розрахункова сума страхового відшкодування склала 12501,41 грн.

На підставі заяви страхувальника ОСОБА_1. від 06.08.2010 року та згідно з наказом № 49841 від 30.08.2010 року було виплачено страхове відшкодування у розмірі 9197,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 023066 від 02.09.2010 року, 3303,75 грн. зараховано в рахунок погашення несплаченої частини страхового платежу.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України “Про страхування”, страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається з постанови Шевченківського районного суду м. Києва № 3-10084/10 від 06.10.2010 року Коберник Анатолій Володимирович працює водієм комунального підприємства «Київпастранс».

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено судом, 04.04.2009 року комунальне підприємство «Київпатранс», застрахувало свою цивільно-правову відповідальність за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8598134 у страхового товариства з додатковою відповідальністю “Гарантія”, згідно договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортних засобів № 04 86 0008-2318 від 04.04.2009 року.

Статтею 3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до відзиву на позовну заяву про відшкодування шкоди від 28.02.2011 року страхового товариства з додатковою відповідальністю “Гарантія”, судом встановлено, що 04.04.2009 року між страховим товариством з додатковою відповідальністю “Гарантія” та комунальним підприємством "Київпастранс" в особі Автобусного парку № 8 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №04 86 0008 - 2318, об'єктом страхування за яким є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпечених транспортних засобів.

За договором обов'язкового страхування загальна кількість застрахованих (забезпечених) транспортних засобів становить 7 одиниць, а страховий платіж, що належить до перерахування на поточний рахунок страховика з урахуванням знижки в розмірі 15% в сумі 11611,12 грн. сплачується до 20.05.2009 року.

Протягом дії договору було укладено низку додаткових угод, в тому числі додаткова угода № 2 від 29.07.2009 року, відповідно до якої кількість застрахованих транспортних засобів збільшилась до 52 одиниць, а страховий платіж, який повинен бути додатково сплачений за збільшення кількості забезпечених транспортних засобів становить 75 519,61 грн.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства, комунальне підприємство "Київпастранс" в особі Автобусного парку № 8 не здійснило оплату суми страхових платежів, що підтверджується звітом про виконання умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № 04 86 0008 2318 та бухгалтерською довідкою від 25.02.2011 року товариства з додатковою відповідальністю “Гарантія”.

Відповідно до положень статті 983 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 18 Закону України "Про страхування" договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 4.8 договору встановлено, якщо страховий платіж не надійшов або надійшов не повністю до встановленого строку сплати на рахунок страховика, то цей договір вважається таким, що не набув або втратив чинність.

Отже, відповідно до вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/8598134 є таким, що не набув чинності.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного належним відповідачем за даним позовом виступає комунальне підприємство “Київпастранс”.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з комунального підприємства «Київпастранс»страхового відшкодування в розмірі 10766,74 грн. в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 146,31 грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В обґрунтування вимог щодо стягнення пені, позивач посилається на положення пункту 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до яких, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Проте, судом встановлено, що положення вищевказаної норми регулюють відносини між страховиком та страхувальником, а тому не підлягають стягненню за регресною вимогою.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 10766 (десять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 74 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 107 (сто сім) грн. 67 коп. та 232 (двісті тридцять дві) грн. 84 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 04.04.2011 року