Рішення № 14696061, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/50916.03.11 За позовом                              Приватного акціонерного товариства “Трест Київміськбуд-1”

До                                        Київська міська рада

Про                                        визнання договору укладеним із внесеними

змінами в редакції позивача

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

від позивача                              Яворський О.М. (дов. № 138-0 від 01.03.10 р.)

від відповідача                    Касьяненко А.М. (дов. №225-КР-61 від 20.01.2011р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Трест Київміськбуд-1”звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради відповідно до якого просить суд прийняти рішення про визнання договору укладеним із внесеними змінами, а саме до пункту 2.2 договору купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої на вул. Гамарника, 50 в Оболонському районі міста Києва від 03.10.2008 р. (із наступними змінами), укладеного між Київською міською радою та приватним акціонерним товариством “Трест Київміськбуд-1”, внести зміни наступного змісту «слова “протягом одного року” замінити словами “протягом трьох років”.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.12.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 20.01.2011 р. з викликом представників сторін, яких зобов’язано виконати певні дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2011 р. суд в порядку ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 03.02.2011 р. для надання додаткових матеріалів по справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та до початку розгляду справи по суті подав доповнення до позовної заяви, відповідно до яких уточнив позовні вимоги та просить суд зобов’язати відповідача у справі в установленому порядку розглянути та підписати договір про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, розташованої на вул. Гамарника, 50 в Оболонському районі міста Києва від 03.10.2008 року та до договору про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 13.05.2009 року, а саме щодо викладення пункту 2.2 договору в такій редакції «Решта вартості земельної ділянки може сплачуватися у розстрочку протягом трьох років до двадцять п’ятого числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору про внесення змін».

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

За таких обставин, судом приймається заява позивача про зміну предмету позову, яка випливає та обґрунтовується тими ж підставами та подана до початку розгляду справи по суті. Отже, судом розглядаються заявлені позовні вимоги про зобов’язання відповідача вчинити певні дії у межах позовних вимог, поданих позивачем в судовому засіданні 03.02.2011 року.

Відповідачем у справі надано відзив на позовну заяву, в кому він проти первісно заявлених позовних вимог заперечує та просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Враховуючи подачу позивачем уточнень позовних вимог, які прийняті судом до розгляду, для надання можливості відповідачеві підготувати відзив на уточнені позовні вимоги, в судовому засіданні 03.02.2011 р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 07.02.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2011 р. суд в порядку ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 24.02.2011 р., у зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання та необхідністю надання додаткових матеріалів по справі.

В судове засідання 24.02.2011 року представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представником позивача надано додаткові матеріали по справі та усні пояснення по суті справи. Надано письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 07.02.2011р.

Ухвалою суду від 24.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 16.03.2011 року в зв’язку неявкою відповідача в судове засідання та необхідністю надання сторонами додаткових матеріалів по справі.

В судовому засіданні 16.03.2011 року представник позивача надав додаткове обґрунтування позовних вимог та додаткові усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судове засідання 16.03.2011 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судової кореспонденції (ухвали від 24.02.11р.) отримані уповноваженою особою відповідача (повідомлення додані до матеріалів справи.)

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1»та Київською міською радою було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, за яким відповідач на підставі рішення Київської міської ради від 28.08.2008 року №114/114 продав, а позивач купив земельну ділянку, місце розташування якої на вул. Гамарника, 50 в Оболонському районі м. Києва, площею 0,6717 га у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені у технічній документації земельної ділянки. У відповідності до Довідки №ОЄ-00059/2008, виданої Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) про відсутність (наявність) обмежень (обтяжень) на земельну ділянку (кадастровий номер 000000000:85:052:002) 17.09.2008 року за №3016д обмеження (обтяження) не зареєстровані.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна продажу земельної ділянки за цим договором становить 13680648,00грн.

В рахунок цієї суми Закритим акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1», згідно угоди №19 від 04.03.2008 року було сплачено аванс у розмірі 1678306,34 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору решта вартості земельної ділянки у сумі 12002341,66 грн. може сплачуватись у розстрочку протягом одного року рівними частками до 25 числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

13.05.2009 року між Закритим акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1»та Київською міською радою на підставі рішення Київської міської ради від 25.12.2008 року № 959/959 було укладено договір про внесення змін до вказаного договору від 03.10.2008 року, згідно з яким п. 2.2 договору викладено в новій редакції. Так, згідно з вказаними змінами передбачено, що решту вартості земельної ділянки у сумі 12002341,66 грн., може сплачуватись у розстрочку протягом одного року рівними частками до 25 числа кожного місяця з серпня 2009 року. Таким чином, з урахуванням внесених змін та доповнень до договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між сторонами, кінцевий термін сплати позивачем коштів за викуп земельної ділянки розташованої на вул. Гамарника, 50 в Оболонському районі м. Києва є 25.08.2010 року.

21.07.10р. позивач звернувся до відповідача (КМР) з листом № 422-0 від 21.07.2010р., відповідно до якого на підставі ст. 188 ГК України пропонував внести зміни в п. 2.2 договору купівлі-продажу земельної ділянки розташованої на вул. Гамарника, 50 в Оболонському районі м. Києва від 03.10.2008 року (із наступними змінами) укладений між відповідачем та Закритим акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1», а саме слова «протягом одного року»замінити словами «протягом трьох років».

У відповідь на вказану пропозицію позивача щодо внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки, Головним управлінням земельних ресурсів КМДА було направлено лист від 13.08.2010р. за № 09-453/24273, відповідно до якого зазначалось, що для вирішення питання щодо внесення змін до договору купівлі-продажу необхідно внести зміни до рішення Київської міської ради від 28.08.08р. в частині строку сплати за земельну ділянку шляхом прийняття відповідного рішення та тільки після цього можливо буде внести зміни до договору купівлі-продажу.

У відзиві на позовні вимоги відповідач вказує, що наявність правових підстав для внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності щодо строку оплати з підстав вчинення покупцем усіх необхідних дій для внесення таких змін до договору та відсутності з цього приводу дій з боку продавця землі органу місцевого самоврядування не ґрунтується на застосованих нормах матеріального права, і суперечить вимогам норм матеріального права, якими встановлено правові підстави вимагати внесення змін до договору, а саме для зміни умов договору необхідним є внесення змін до рішення Київської міської ради в частині строку сплати коштів за вказану земельну ділянку, на підставі якого договір був укладений.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача (в редакції доповнення до позовної заяви) підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

При цьому, пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок надання земельних ділянок у користування в місті Києві передбачений рішеннями Київміськради від 26.06.2003 р. № 512/672 “Про порядок надання земельних ділянок у користування в місті Києві”та 15.07.2004 р. № 457/1867 “Про врегулювання процедури передачі у користування земельних ділянок в місті Києві”.

Так, відповідно ч. 3 ст. 640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації –з моменту державної реєстрації.

Згідно зі ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що між сторонами на підставі рішення Київської міської ради від 28.08.2008 року №114/114 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого відповідач продав, а позивач купив земельну ділянку, місце розташування якої на вул. Гамарника, 50 в Оболонському районі м. Києва, площею 0,6717 га на умовах, визначених рішенням та договором. Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки нотаріально посвідчений та зареєстрований у встановленому порядку.

В подальшому, за згодою сторін договору, на підставі рішення Київської міської ради від 25.12.2008 року № 959/959 між сторонами спору (договору) було укладено договір про внесення змін до вказаного договору від 03.10.2008 року, згідно з яким п. 2.2 договору викладено в новій редакції. Дану угоду про внесення змін також нотаріально посвідчено та вона зареєстрована в установленому порядку.

Судом встановлено, що позивач повторно звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки щодо строків та порядку оплати, передбаченого п. 2.2 договору. При цьому, підставою для звернення позивача про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки є те, що позивач є будівельною компанією, яка в зв’язку з світовою фінансово-економічною кризою, знаходиться в скрутному фінансовому становищі,а отже позивач просить внести зміни щодо надання додаткової розстрочки щодо оплати вартості частково викупленої земельної ділянки.

Однак відповідач відповіді на пропозицію у встановлений чинним законодавством строк не надав, натомість Головне управління земельних ресурсів КМДА (яке не є стороною договору) у відповідь на пропозицію позивача надіслало відповідь про необхідність прийняття відповідачем рішення Київської міської ради щодо внесення змін до договору, відповідачем відповіді на пропозицію позивача щодо внесення змін до договору у встановленому порядку не надходило.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від його імені права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Крім того, як закріплено в ст. 14 Конституції України, право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України Київській міській раді належить право розпорядження землями територіальної громади міста Києва.

Як встановлено в ч. 1 ст. 116, ч. ч. 3, 6 ст. 128 Земельного кодексу України право власності на земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, набувається на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні у порядку, передбаченому ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міський голова укладає договори від імені територіальної громади та на підставі відповідних рішень Київської міської ради.

Виходячи з наведених норм, суд вважає, що відповідач у справі як орган місцевого самоврядування здійснює повноваження власника земельної ділянки, що належить територіальній громаді міста Києва.

З моменту прийняття рішення Київської міської ради про відчуження земельної ділянки та укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки у встановленому порядку (його нотаріального посвідчення та реєстрації), відповідач у справі (Київська міська рада), є стороною договору та між відповідачем та позивачем виникають приватно-правові відносини щодо виконання, зміни та розірвання договору купівлі-продажу.

Даний висновок суду узгоджується з викладеним у пункті 1.4 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. N 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства», в якому зокрема вказано, що господарським судам у вирішенні питання щодо підвідомчості спору, що виник із земельних правовідносин, слід аналізувати не лише предмет та склад сторін спору, але і його підставу, яка розкриває характер спірних правовідносин між сторонами і вказує на рівність або адміністративне підпорядкування сторін спору. Зокрема, посилання позивача на порушення положень ЦК України та ГК України як на правову підставу позовних вимог вказують на приватноправовий характер спору.

Таким чином, відповідач в силу норм статті 188 Господарського кодексу України зобов’язаний був розглянути пропозицію позивача щодо внесення змін до укладеного договору з урахуванням особливостей встановлених законом щодо форми волевиявлення колегіального органу місцевого самоврядування, тобто шляхом розгляду такої пропозиції на сесії Київської міської ради з прийняттям відповідного рішення про прийняття пропозиції позивача про внесення змін до договору або про відхилення таких пропозицій.

Дані норми Господарського кодексу України (зокрема ст. 188 ) узгоджуються з положеннями Цивільного кодексу України.

Як встановлено ст. 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як встановлено ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

На те, що відбулася істотна зміна обставин, порівняно з тими, які існували на момент укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки у первісній редакції ( від 03.10.2008 року) свідчить прийняття Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008року (із подальшими змінами та доповненнями), а отже позивач, звертаючись до відповідача з пропозицією щодо внесення змін до укладеного договору купівлі-продажу, посилався на істотну зміну обставин (фінансову кризу в будівельній галузі) та просив розглянути пропозицію щодо внесення змін до договору купівлі-продажу.

Враховуючи викладене, відповідач не розглянувши пропозицію позивача щодо внесення змін до укладеного договору купівлі-продажу шляхом розгляду даного питання на сесії Київської міської ради, та підписання (відмови у підписанні договору зі змінами), припустився бездіяльності як сторона договору та не виконав обов’язки як сторона договору щодо розгляду такої пропозиції у встановленому порядку, що призводить до порушення прав позивача як сторони договору, яка звернулася з пропозицією щодо внесення змін на підставі норм ст. 188 ГК України та статей 648, 651, 652 ЦК України.

Після розгляду Київською міською радою питання про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки в установленому порядку з урахуванням пропозицій позивача, а саме шляхом прийняття відповідного рішення про внесення змін або про відмову у внесенні змін до договору, позивач у відповідності з нормами ст. 188 ГК України буде мати право на захист свого права шляхом подання позову про внесення змін до договору.

Дана позиція узгоджується з викладеним в п. 3.4.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. N 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства», в якому зазначено, що судам слід враховувати, що при розгляді спору про внесення змін до договору, зацікавлена сторона повинна ставити перед судом питання про внесення змін до договору, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. Оскільки відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, зобов'язання в судовому порядку другої сторони за договором внести до нього зміни суперечить законодавству.

Отже, для відновлення порушеного права позивача щодо розгляду його пропозицій про внесення змін до договору купівлі-продажу земельною ділянки, в зв’язку з істотною зміною обставин, позивачем обрано правильний спосіб захисту, передбачений ст. 16 ЦК України шляхом зобов’язання відповідача вчинити дії, передбачені нормами ст. 188 ГК України в межах компетенції відповідача щодо розпорядження земельною ділянкою, а саме прийняття відповідного рішення на сесії Київської міської ради щодо внесення змін до договору (прийняття або відхилення) у порядку ст. 648 ЦК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги Позивача щодо зобов’язання Київської міської ради розглянути в установленому порядку проект договору про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої на вул. Гамарника, 50 в Оболонському районі м. Києва від 03.10.2008 року (із наступними змінами), укладеного між Київською районною радою та Приватним акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1», відповідно до якого в п. 2.2 договору купівлі-продажу пропонується внести наступні зміни: слова «протягом одного року»замінити словами «протягом трьох років», підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Зобов’язати Київську міську раду (01030, м. Київ, вул.. Б. Хмельницького, 44-Б) в установленому порядку розглянути проект договору про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої на вул. Гамарника, 50 в Оболонському районі м. Києва від 03.10.2008 року (із наступними змінами), укладеного між Київською районною радою та Приватним акціонерним товариством «Трест Київміськбуд-1», відповідно до якого в п. 2.2 договору купівлі-продажу пропонується внести наступні зміни: слова «протягом одного року»замінити словами «протягом трьох років».

3.          Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) на користь Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1»(04205, м. Київ, вул. Тимошенко, 29-Б; код ЄДРПОУ 31176312, МФО 380623, р/р 26003300030019 в ПАТ «Банк Столиця») 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита; 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяБондаренко Г.П.

Рішення підписано 21.03.11р.