Рішення № 14696051, 03.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/1603.03.11

за позовомприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"

до приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова

компанія "Інвестсервіс"

про стягнення 23 999,58 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Шмуйло А.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Гладких В.Г., представник за довіреністю № 103 від 28.01.2011

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" про стягнення 23 999,58 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземного транспорту № 006-29376/01НТ від 08.09.2009 (далі -Договір) внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля «Suzuki Grand Vitara», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб -автомобіль «ВАЗ 2108», державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, керував ОСОБА_2, а вказаний транспортний засіб застрахований у ПАТ "УІСК "Інвестсервіс", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5411045 від 26.08.2009, позивач просить стягнути з ПАТ "УІСК "Інвестсервіс" суму страхового відшкодування в розмірі 21349,94 грн. При цьому, в суму страхового відшкодування позивач включає суму вартості відновлюваного ремонту, а також витрати понесені на проведення експертної оцінки в розмірі 360,00 грн. та 83,00 грн. за отримання довідки ДАІ. Також, з посиланням на ст. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач просить стягнути пеню в розмірі 1615,19 грн., 407,25 грн. відсотків річних та 627,20 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2010 порушено провадження по справі № 28/16 та призначено судове засідання на 20.01.2011.

Розгляд справи відкладався.

В судові засідання 20.01.2011, 08.02.2011 та 17.02.2011 відповідач не зявлявся, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (оригінали поштових повідомлень про вручення в матеріалах справи), ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без участі представника відповідача не надходило.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі відповідача.

В судовому засіданні 03.03.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки відділу ДАІ з обслуговування м. Львова № 36/22СК та постанови Городоцького районного суду Львівської області у адміністративній справі № 3-76 2010р., 02.01.2010 була скоєна дорожньо-транспортна пригода, а саме відбулось зіткнення автомобіля «Suzuki Grand Vitara», державний номер НОМЕР_1, який належить громадянину ОСОБА_1., із автомобілем «ВАЗ 2108», державний номер НОМЕР_2, яким керував громадянин ОСОБА_2

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Suzuki Grand Vitara», державний номер НОМЕР_1.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою Городоцького районного суду Львівської області у адміністративній справі № 3-76 2010р.

Відповідно до висновку № 7 експертного автотоварознавчого дослідження від 29.01.2010 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Suzuki Grand Vitara», державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 20906,94 грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору № 006-29376/016НТ добровільного страхування наземного транспорту, укладеного 08.09.2009 між ОСОБА_1 та ПАТ "СК "Брокбізнес".

На підставі вказаного Договору добровільного страхування №006-29376/016НТ, Страхового акту № 13872/1 від 11.02.2010 та розрахунку страхового відшкодування до нього, ПАТ "СК "Брокбізнес" виплатила страхове відшкодування на користь страхувальника у розмірі 20906,94 грн. шляхом перерахування коштів на рахунок страхувальника, що підтверджується платіжними дорученнями № 85 від 12.02.2010.

Крім того, з метою визначення розміру завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди збитку транспортному засобу «Suzuki Grand Vitara», позивач замовив та оплатив проведення експертної оцінки, вартість якої склала 360,00 грн. (платіжне доручення № 71 від 03.02.2010).

З метою визначення особи, винної в ДТП, позивач замовив та оплатив розширену довідку ДАІ, вартість якої складає 83,00 грн. (платіжне доручення № 688 від 07.10.2009)

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ 2108», державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Suzuki Grand Vitara», державний номер НОМЕР_1, керував ОСОБА_3.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем автомобіль «ВАЗ 2108», державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Відтак, ОСОБА_3 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Suzuki Grand Vitara», у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 - за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації вказаного транспортного засобу, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, була застрахована у ПАТ "УІСК "Інвестсервіс" на підставі Полісу № ВС/5411045 від 29.08.2009 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до Полісу № ВС/5411045 ПАТ "УІСК "Інвестсервіс" взяла на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «ВАЗ 2108», - і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. Вказаним договором (Полісом № ВС/5411045) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн. франшиза 510,00 грн.

09.03.2010 позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу на суму 21 349,94 грн. (лист від 09.03.2010 вих. № 75), яку згідно поштового повідомлення було доставлено 12.03.2010.

Згідно матеріалів справи відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, страхове відшкодування не виплатив.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Розмір матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля «Suzuki Grand Vitara», підтверджений Висновком автотоварознавчого дослідження та складає 20906,94 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, зважаючи на вимоги даної норми, статей 253-255 ЦК України ПАТ "УІСК "Інвестсервіс" повинна була здійснити виплату страхового відшкодування у строк до 13.04.2010 року.

Відповідач виплату страхового відшкодування у встановлений строк не здійснив.

За таких обставин справи позовні вимоги до відповідача щодо стягнення суми страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню на суму 20906,94 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати понесені на проведення експертної оцінки в розмірі 360,00 грн. та 83,00 грн. за отримання довідки ДАІ.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Матеріали справи містять докази повідомлення відповідача про дорожньо-транспортну пригоду, а саме лист від 12.01.2010 вих. № 585, однак не містять доказів направлення аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, в звязку з чим у останнього є підстави вимагати відшкодування понесених позивачем витрат на її проведення.

Відповідач лише направив свого представника на огляд транспортного засобу.

В задоволенні витрат позивача на отримання довідки ДАІ, суд не вбачає підстав.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не позбавлений можливості звернутися з вимогами про відшкодування замовленої та оплаченої позивачем розширеної довідки ДАІ, вартість якої складає 83,00 грн. до особи винної в ДТП.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються за невиконання грошових зобов'язань та знаходиться в 51 Главі Цивільного кодексу України, яка має назву "Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання", а дана глава міститься у розділі І "Загальні положення про зобов'язання" книги п'ятої Цивільного кодексу України. Наведене свідчить, що положення такої статті стосуються як договірних, так і не договірних зобов'язань, тобто до порушення грошових зобов'язань, незалежно від визначених ст. 11 Цивільного кодексу України підстав їх виникнення.

Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Судом встановлено, що згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у ПАТ "УІСК "Інвестсервіс" виникло зобов'язання сплатити на користь позивача суму страхового відшкодування в порядку регресу.

Тобто, має місце правовідношення в якому ПАТ "УІСК "Інвестсервіс" (боржник) зобов'язано вчинити на користь ПАТ "СК "Брокбізнес" (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України до позивача у межах фактичних витрат і страхової суми перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами, тобто, до відповідача як страховика особи, відповідальність якої ним застрахована.

Тобто, саме розмір основного зобов'язання, яке виникло внаслідок заподіяння шкоди, та перейшло до позивача в порядку регресу обмежений фактичними витратами позивача.

Зобов'язання по сплаті суми страхового відшкодування в порядку регресу, яке за змістом правовідношення є грошовим, ПАТ "УІСК "Інвестсервіс" у встановлений строк не виконано.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тому нарахування позивачем 3% річних за прострочення грошового зобов'язання по сплаті суми страхового відшкодування та втрат від інфляції є правомірним та підлягають задоволенню.

Відсутність у Законі України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідальності у вигляді сплати 3% річних при умові несвоєчасної виплати страхового відшкодування не заперечує наявності правового регулювання цих питань нормами інших законодавчих актів України (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

При цьому, як встановлено вище, обов'язок страховика сплатити пеню в разі порушення строку виплати страхового відшкодування прямо передбачений ч. 2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 13.04.2010 він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та втрат від інфляції є правомірними та підлягають задоволенню пеня в розмірі 1615,19 грн., відсотки річних в розмірі 407,25 грн., втрати від інфляції в розмірі 627,20 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (04053, м. Київ, Кудрявський Узвіз, 5-Б; код ЄДРПОУ 23498273, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3; код ЄДРПОУ 20344871) 23 916 (двадцять три тисячі девятсот шістнадцять) грн. 58 коп., з яких 20 906 (двадцять тисяч девятсот шість) грн. 94 коп. - страхового відшкодування, 1 615 (одна тисяча шістсот пятнадцять) грн. 19 коп. - пені, 407 (чотириста сім) грн. 25 коп. - 3 % відсотків річних, 627 (шістсот двадцять сім) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 360 (триста шістдесят) грн. 00 коп. вартості проведення експертної оцінки, а також 239 (двісті тридцять девять) грн. 17 коп. - витрати по сплаті державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 18 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

СуддяО.С. Копитова