Рішення № 14695987, 16.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/4916.03.11 За позовом Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» До Субєкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1

Про про стягнення 61 779,47 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Войтов Є.О. за дов. № 36 від 10.01.2011р.

Від відповідача не зявилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 61 779,47 грн. заборгованості, що виникла у звязку з порушенням умов договору оренди нежитлового приміщення № 67 від 20.03.2008, з яких 55843,46 грн. заборгованості по орендній платі, 1116,18 грн. заборгованість по відшкодуванню плати за землю, 329,16 грн. експлуатаційних витрат, 11457,76 грн. ПДВ з орендної плати, відшкодування плати за землю та експлуатаційних вимог, 1032,91 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору свої зобовязання щодо оплати орендних платежів, плати за землю, експлуатаційних витрат належним чином не виконував. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2011 було порушено провадження у справі № 49/49 та призначено розгляд справи на 21.02.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2011 розгляд справи відкладався на 16.03.2011 відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання 09.03.2011 зявився, надав пояснення по суті справи та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач в судові засідання 21.02.2011 та 09.03.2011 не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/49 від 04.02.2011 року не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, вказану в заяві позивача.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ

20 березня 2008 між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(далі Орендодавець) та Субєкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 (далі Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 67 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Орендодавець на підставі розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації № 241 від 25.02.2008р. та ордеру № 74 від 05.03.2008р. передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 8, загальною площею 42,2 кв. м. (напівпідвал), для використання під розміщення офісу.

Орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з сторонами цього договору та Акту прийому передачі вказаного приміщення (при наданні). Передача нежитлового приміщення в оренду здійснюється за експертною оцінкою приміщення, виконаною Орендарем за замовленням Орендодавця. У разі припинення дії цього Договору приміщення вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту прийому - передачі. (п. п. 2.1, 2.3, 2.4).

За користування обєктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Святошинського району м. Києва, затвердженої рішенням Святошинської райради від 31.10.2006р. №41.

Відповідно до п. п. 3.1-3.3. Договору, Орендна плата розраховується відповідно до методики базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради № 41 від 31.10.2006р. і складає 3873,96 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати. Податок на додану вартість сплачується Орендарем окремо від орендної плати у розмірах та порядку, визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру за попередній місяць на індекс інфляції. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на Орендодавця.

Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, з оформленням відповідного додатку до Договору (п. 3.5 Договору).

Крім орендної плати Орендар відшкодовує Орендодавцю: експлуатаційні витрати, повязані з утриманням приміщення, амортизаційні відрахування за орендоване майно, плата за землю (п. 3.6 Договору).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач, в порушення умов Договору, взяті на себе зобовязання в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, компенсації плати за землю та належним чином не виконував.

У звязку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 60746,56 грн.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Спірне приміщення є комунальним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено обовязок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п.3 ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи в судовому засіданні, відповідач не оплатив заборгованість по оплаті за оренду та компенсацію плати за землю в розмірі 60746,56 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 60746,56 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 1032,91 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Відповідно до п. 3.10 Договору, за несвоєчасну сплату всіх платежів Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином зазначеним законом встановлений граничний розмір саме договірної неустойки, який не може бути збільшений сторонами, а не загальний (фіксований) розмір неустойки, що встановлена законом.

З огляду на зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю у розмірі 1032,91 грн.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати, повязані з розглядом справи в суді. За таких обставин, за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті державного мита в сумі 620,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, п/р 26000301896 в Святошинському відділенні О/Б № 8069, МФО 320218, код ЄДРПОУ 36037999) 61 779,47 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 67 від 20.03.2008, з яких 55843,46 грн. заборгованості по орендній платі, 1116,18 грн. заборгованість по відшкодуванню плати за землю, 329,16 грн. експлуатаційних витрат, 11457,76 грн. ПДВ з орендної плати, відшкодування плати за землю та експлуатаційних вимог, 1032,91 грн. пені, крім того 617,79 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 28.03.2011