Рішення № 14695884, 29.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/8229.03.11 За позовом Національної телекомпанії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія „Роса"

про стягнення заборгованості у розмірі 99 922,62 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Шелестун Д.М. –представник за довіреністю № 8-01-16/659 від 07.04.2010;

від відповідача: не з’явився.

У судовому засіданні 29.03.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Національної телекомпанії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія „Роса" про стягнення заборгованості у розмірі 55728,46 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.08.2008 року між сторонами було укладено договір оренди № 745-24 про платне користування майном. Відповідно до акту прийому-передачі позивач передав відповідачу обладнання вартістю 146 127,00 грн.

За твердженням позивача відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо сплати орендної плати та вартість технічних послуг за обслуговування за договором оренди № 745-24 від 08.08.08 р. Станом на момент звернення позивача з цим позовом до суду загальна сума заборгованості відповідача складає 55 728,46 грн.

Ухвалою суду від 22.02.11 порушено провадження у справі № 40/82 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.03.11.

У судове засідання 29.03.11 представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду від 22.02.11 виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив. хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду направлялись на адресу відповідача: 01021 м. Київ, вул. Шовковична, 3, офіс 7, що вказана в позовній заяві та в витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 720016, копія якого наявна в матеріалах справи. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов’язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

01.08.2008 між Національною телекомпанією України (орендодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Роса” (орендар, відповідач) було укладено договір оренди № 745-24, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно –обладнання за наведеним у Додатку № 1 до договору переліком, яке знаходиться в приміщеннях № 94,95, 96 (2-й поверх стилобатної частини НТКУ, зона А-3).

Відповідно до п.1.2 договору вартість об’єкту оренди на момент передачі орендарю становить 146127,00 грн.

Пунктом 2.1 договору оренди № 745-24 встановлено, що орендодавець передає об’єкт оренди орендареві у строк до 01.08.08.

Згідно з п.2.2 договору підтвердженням передачі об’єкта оренди орендареві є акт прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін у відповідний день передачі об’єкта оренди орендареві.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання зобов’язань за договором оренди № 745-24 від 01.08.08 передав відповідачу обладнання за переліком, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.08.08.

Пунктом 3.2 договору оренди № 745-24 від 01.08.08 встановлено, що орендна плата за об’єкт оренди за перший місяць складає 4383,81 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.3.3 договору орендар перераховує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного календарного місяця протягом строку оренди за місяць, що минув.

Згідно з п.3.5 впродовж всього строку оренди орендар додатково сплачує на підставі рахунків-фактур договірну вартість технічних послуг за обслуговування, перевірку та інспектування (протипожежної безпеки та ін.) об’єкта оренди в розмірі 16466,19 грн. Розмір плати за технічні послуги за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за технічні послуги за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п.9.1 договору оренди № 745-24 від 01.08.08 цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.07.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.08 сторонами було укладено угоду про дострокове припинення договору оренди № 745-24 від 01.08.08, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди припинити договір оренди з 20.10.08.

Відповідно до п.2 угоди від 20.10.08 про дострокове припинення договору орендар визнає, що, якщо у нього буде борг перед орендодавцем за оренду та технічні послуги за обслуговування, перевірку та інспектування об’єкта оренди, цю суму буде сплачено протягом 15 робочих днів після припинення дії договору.

Пунктом 4.4.2. договору оренди № 745-24 встановлено обов’язок орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

В матеріалах справи наявні рахунки-фактури за договором оренди № 745-24, що виставлялись позивачем відповідачу:

- № 1293 від 07.08.08 на суму 4383,81 грн.;

- № 1414 від 08.09.08 на суму 4383,81 грн.;

- № 1699 від 21.10.08 на суму 2876,47 грн.;

- № 1763 від 07.11.08 на суму 40,07 грн.,

всього на суму 11692,17 грн.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідач в порушення своїх зобов’язань за договором оренди № 745-24 орендну плату в розмірі 11 692,17 грн. на рахунок позивача не сплатив.

Крім того, в матеріалах справи містяться рахунки-фактури та підписані і скріплені печатками сторін акти прийму-передачі наданих технічних послуг за обслуговування, перевірку та інспектування технологічного обладнання за договором № 745-24 від 01.08.08 на загальну суму 44 036,29 грн.: рахунок-фактура № 1318 від 12.08.08 та акт прийому-передачі наданих послуг від 31.08.08 за серпень 2008р. на суму 16466,19 грн.; рахунок-фактура № 1463 від 09.09.08 та акт прийому-передачі наданих послуг від 30.09.08 за вересень 2008р. на суму 16466,19 грн., акт прийому-передачі послуг від 10.10.08 за вересень 2008 р. на суму 181,13 грн., акт прийому-передачі послуг від 20.10.08 за жовтень 2008 р. на суму 10740,20 грн., рахунок-фактура № 1821 від 10.11.08 та акт прийому-передачі наданих послуг від 10.11.08 за жовтень 2008р. на суму 182,58 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення своїх зобов’язань за договором оренди № 745-24 від 01.08.08 плату за надані позивачем технічні послуги з обслуговування, перевірки та інспектування технологічного обладнання не сплатив.

11.01.11 за вих. № 8-02-19/17 позивач повторно направив відповідачеві зазначені рахунки на суму 55 728,46 грн. з вимогою сплатити заборгованість.

Станом на день вирішення спору, відповідач відповіді на лист позивача від 11.01.11 № 8-02-19/17 не надав, заборгованість не сплатив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав зобов’язання по сплаті орендних платежів та плати за надані позивачем послуги з обслуговування, перевірки та інспектування технологічного обладнання за договором оренди № 745-24 від 01.08.08, що підтверджується наявними в матеріалах справи, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами наданих послуг за період з серпня 2008 по жовтень 2008 року. Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів та плати за надані позивачем послуги з обслуговування, перевірки та інспектування технологічного обладнання на загальну суму 55 728,46 грн відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 55728,46 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Телерадіокомпанія „Роса” (01021 м. Київ, вул. Шовковична, 3, офіс 7, ідентифікаційний код 35264098) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Національної телекомпанії України (04119 м. Київ, вул. Мельникова, 42, ідентифікаційний код 23152907) основну суму боргу в розмірі 55 728 (п’ятдесят п’ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн 46 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 557 (п’ятсот п’ятдесят сім) грн 28 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 04.04.2011р.