Рішення № 14695706, 10.03.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/3810.03.11 за позовом Приватного підприємства «Ястреб» до Закритого акціонерного товариства «Екотехніка»

про стягнення 90600,00 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача Нестор Н.В. –представник за довіреністю б/н від 24.12.2010р.

від відповідача Проскура С.М. –представник за довіреністю № б/н від 01.01.2011р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Ястреб»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Екотехніка» про стягнення 90 600, 00 грн., що становить суму заборгованості за надані охоронні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати в повному обсязі наданих позивачем охоронних послуг відповідно до договору № 696 від 01.01.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2010р. порушено провадження у справі № 8/38, розгляд справи призначено на 10.02.2011р.

В судове засідання 10.02.2011р. представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали від 31.12.2010р. не виконав, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2011р. розгляд справи відкладено на 03.03.2011р.

В судове засідання 03.03.2011р. з’явились представники сторін, надали суду пояснення по справі та акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.10.2010р. по 10.02.2011р.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками, передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

01 січня 2009 року між Приватним підприємством «Ястреб»(надалі –позивач, виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Екотехніка» (надалі –відповідач,

замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг № 696 (надалі-договір), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов’язується надати за плату послуги по охороні майна замовника (рухомого та нерухомого), яке знаходиться за адресою: 09234, Київська обл., Кагарлицький район, с. Балико-Щучинка, вул. Героїв Дніпра, 50-А.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що місячна вартість послуг становить 30200,00 грн.

Пунктом 7.2. договору встановлено, що оплата вартості робіт, що надаються згідно договору, здійснюється до 05 числа місяця, наступного за звітним, за безготівковим розрахунком.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0001098 від 31.08.2010р. на суму 30200,00 грн., № ОУ-0001218 від 30.09.2010р. на суму 30200,00 грн. та № ОУ-0001280 від 31.10.2010р. на суму 30200,00 грн., належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Проте, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 90600,00 грн.

Відповідач суму заборгованості визнає, що підтверджується оригіналом акту звіряння взаєморозрахунків від 10.02.2011р., підписаним обома сторонами та скріпленим печатками підприємств сторін.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріалами справи підтверджуються твердження позивача про те, що відповідач своїх зобов'язань по оплаті охоронних послуг відповідно до договору № 696 від 01.01.2009р. не виконав, а саме не перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 90600,00 грн.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 901 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Екотехніка» (03680, м. Київ, проспект академіка Палладіна, буд. 46/2, корп. 3; ідентифікаційний код 19125454) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного підприємства «Ястреб» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 10-А, корп. 7; ідентифікаційний код 31520728) суму заборгованості у розмірі 90 600 (дев’яносто тисяч шістсот) грн. 00 коп., 906 (дев’ятсот шість) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяКатрич В.С. Дата підписання рішення 25.03.2011 року