Рішення № 14670843, 28.02.2011, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 2- 72/2011рік

.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 року. смт. Чернігівка Чернігівський районний суд Запорізької області

в складі:

головуючого-судді Поди Н.М.

при секретарі: Синяк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка цивільну справу за позовом прокурора Чернігівського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Чернігівського району в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якій просить позбавити їх батьківських прав відносно їх доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач посилається на те, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 мають неповнолітню доньку, але не виконують своїх батьківських обовязків, дитина з 2006 року проживає зі своєю бабусею ОСОБА_4 та тіткою ОСОБА_5, так як батько дитини проживає в м. Херсоні, а мати в Ростовській області, які не проявляють до неї батьківського піклування, не цікавляться її успіхами, станом здоровя, не підтримують її морально та матеріально.

Відповідачі, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в 2006 р. покинули доньку на бабусю, вихованням дитини не займаються, не дбають про її здоровя, про забезпечення її житлово-побутовими умовами, не турбуються про її фізичний та моральний розвиток, ухиляються від її виховання та утримання. Дитина знаходиться на повному утриманні бабусі, утримує її за рахунок своєї пенсії та особистого підсобного господарства.

У зв'язку з тим, що батьки самоусунулися від виконання батьківських обов'язків, не цікавляться життям своєї дитини, не дбають про її розвиток, не піклуються про її виховання, позивачка просить суд позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх неповнолітньої дитини, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути аліменти на її утримання.

В судовому засіданні представник позивача, позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву посвідчену нотаріально, в якій просив розглянути справу без його участі, проти позбавлення його батьківських прав відносно його доньки не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, надала до суду письмову заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, проти позбавлення її батьківських прав відносно доньки не заперечувала.

Третя особа, ОСОБА_5 в судовому засіданні просила позов задовольнити.

Представник третьої особи, орган опіки і піклування Чернігівської районної державної адміністрації в судовому засіданні просив позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, треті особи, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується її свідоцтвом про народження (а.с.9).

Відповідно до матеріалів справи відповідачі донькою не цікавляться, не дбають про її здоровя, моральний та фізичний розвиток, не забезпечують належними житлово-побутовими умовами, не турбуються про її фізичний та моральний розвиток, ухиляються від її виховання та утримання, дитина знаходиться на повному утриманні бабусі та тітки які утримують її за рахунок пенсії та особистого підсобного господарства.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 ухиляються від виховання неповнолітньої дитини, за нею весь час доглядає бабуся та тітка, і в силу ст. 164 Сімейного кодексу України підлягають позбавленню батьківських прав.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім»ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров»я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ч.ч.1-5 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України та ч. 2 п. 16 Пленуму Верховного суду від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з дитиною, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.ст. 8,11 Закону України „Про охорону дитинства ” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя тощо.

Відповідно до статей 25, 27, 29 Конвенції про Права дитини, ратифікованої Постановою ВР 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави-учасниці визнають права дитини, яка віддана компетентними органами на піклування з метою догляду за нею, її захисту або фізичного чи психічного лікування, на періодичну оцінку лікування, наданого дитині, і всіх інших умов, пов'язаних з таким піклуванням про дитину. Держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на: розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі; виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй; виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови і національних цінностей країни, в якій дитина проживає, країни її походження та до цивілізацій, відмінних від її власної; підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок та дружби між усіма народами, етнічними, національними і релігійними групами, а також особами з корінного населення.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, ОСОБА_3 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та вважає необхідним позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав стосовно неповнолітньої доньки, ОСОБА_1 за тими підставами, що відповідачі самоусунулися від виконання своїх батьківських обовязків по відношенню до неповнолітньої дитини, взагалі не проявляють до доньки батьківської турботи, постійної матеріальної допомоги не надають, байдуже ставляться до її навчання, виховання та її долею не цікавляться, тому формальна наявність батьків ставить дитину в скрутне становище, так як вона не може мати юридичного статусу дитини, яка залишилась без піклування батьків, і в повній мірі користуватись пільгами та державними гарантіями, що мають діти даної категорії, згідно чинного законодавства та вважає необхідним, в інтересах ОСОБА_1 з метою встановлення її соціального статусу, позбавити відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до їх доньки, ОСОБА_1, яка проживає разом з бабусею та тіткою. Мати та батько дитиною взагалі не опікуються. Дівчинку виховують бабуся та тітка. Батьки дитину не відвідують з 2006р., станом здоровя, успіхами у навчанні не цікавляться, не надають ніякої матеріальної допомоги.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ніде не працюють, не мають постійного заробітку (доходу), за таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів аліменти в твердій грошовій сумі, так як платники аліментів не мають постійного заробітку (доходу) з яких визначається розмір аліментів у частці.

На підставі ст. 183 Сімейного кодексу України з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно стягнути аліменти у розмірі по 100грн. з кожного, щомісячно на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, до її повноліття.

Крім того, відносно позовних вимог про призначення піклувальника, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні, в зв»язку з тим, що відповідно до ст.60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою за поданням органу опіки і піклування.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164, 165, 166,183,184 СК України , ст.60 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Чернігівського району в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки та піклування Чернігівської РДА, ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження батьківських прав відносно їх неповнолітньої доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 100грн. щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з 11.02.2011р.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 100грн. щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з 11.02.2011р.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 51,00 грн.- в дохід держави на р/р 31419537700317 отримувач місцевий бюджет, селищна рада Банк ГУДКУ в Запорізькій області ОКПО 34677035 МФО 813015.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 120, 00 грн.- на депозитний рахунок № 31215259700316 Код ЄДРПОУ 34677035 , Банк одержувача ГУДКУ у Запорізькій області МФО 813015 , одержувач Держбюджет Чернігівський район 22050000.

В іншій частині задоволення позову позивачу - відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню - в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя