Рішення № 14670840, 28.02.2011, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 2-47/2011рік

.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2011 року. смт. Чернігівка Чернігівський районний суд Запорізької області

в складі:

головуючого-судді Поди Н.М.

при секретарі: Синяк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якій просить позбавити їх батьківських прав відносно їх доньки: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка посилається на те, що відповідачі мають доньку, але не виконують своїх батьківських обовязків, дитина з початку 2009 року і по теперішній час проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні, батьки не проявляють до неї батьківського піклування, не цікавляться її успіхами, станом здоровя, не підтримують її морально та матеріально.

У зв'язку з тим, що батьки самоусунулись від виконання батьківських обов'язків, не цікавляться життям своєї дитини, не дбають про її розвиток, не піклуються про її виховання, позивачка просить суд позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх неповнолітньої дитини, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначити її опікуном неповнолітньої та стягнути з відповідачів аліменти на її утримання.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала та просила його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду письмові заяви в яких просили розглянути справу без їх участі, проти задоволення позову не заперечували.

Представник третьої особи, служби у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації в судовому засіданні просив позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, третьої особи, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі, ОСОБА_3, ОСОБА_4 являються батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.8).

Відповідно до матеріалів справи, відповідачі дитиною не цікавляться, не дбають про її здоровя, моральний та фізичний розвиток, не забезпечують належними житлово-побутовими умовами, не турбуються про її фізичний та моральний розвиток, ухиляються від її виховання та утримання, дитина з початку 2009 року і по теперішній час проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 ухиляються від виховання неповнолітньої доньки і в силу ст. 164 Сімейного кодексу України підлягають позбавленню батьківських прав.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім»ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров»я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ч.ч.1-5 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України та ч. 2 п. 16 Пленуму Верховного суду від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з дитиною, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.ст. 8,11 Закону України „Про охорону дитинства ” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя тощо.

Відповідно до статтей 25, 27, 29 Конвенції про Права дитини, ратифікованої Постановою ВР 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави-учасниці визнають права дитини, яка віддана компетентними органами на піклування з метою догляду за нею, її захисту або фізичного чи психічного лікування, на періодичну оцінку лікування, наданого дитині, і всіх інших умов, пов'язаних з таким піклуванням про дитину. Держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на: розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі; виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй; виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови і національних цінностей країни, в якій дитина проживає, країни її походження та до цивілізацій, відмінних від її власної; підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок та дружби між усіма народами, етнічними, національними і релігійними групами, а також особами з корінного населення.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, ОСОБА_4 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та вважає необхідним позбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 за тими підставами, що відповідачі самоусунулись від виконання своїх батьківських обовязків по відношенню до неповнолітньої доньки, взагалі не проявляють до дитини батьківської турботи, постійної матеріальної допомоги не надають, байдуже ставляться до її виховання та її долею не цікавляться, тому формальна наявність батьків ставить дитину в скрутне становище, так як вона не може мати юридичного статусу дитини, яка залишилась без піклування батьків, і в повній мірі користуватись пільгами та державними гарантіями, що мають діти даної категорії, згідно чинного законодавства та вважає необхідним, в інтересах ОСОБА_2 з метою встановлення її соціального статусу, позбавити відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до їх доньки, яка з початку 2009 року і по теперішній час проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

В частині стягнення аліментів з відповідача, ОСОБА_4, суд вважає за необхідне позивачу відмовити, в зв»язку з тим, що з позивача вже стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 ніде не працює, не має постійного заробітку (доходу), за таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки аліменти в твердій грошовій сумі, так як платник аліментів не має постійного заробітку (доходу) з яких визначається розмір аліментів у частці.

За таких обставин на підставі ст. 183 Сімейного кодексу України з ОСОБА_3 необхідно стягнути аліменти у розмірі 100грн. щомісячно, на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до її повноліття.

Крім того, відносно позовних вимог про призначення піклувальника, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні, в зв»язку з тим, що відповідно до ст.60ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою за поданням органу опіки і піклування.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164, 165, 166 СК України , суд,

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт. Чернігівка Чернігівського району Запорізької області батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 100грн. щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з 26.01.2011р.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8,50грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ в розмірі 120, 00 грн., а всього 128грн.50коп.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 42,50грн. - в дохід держави на р/р 31419537700317 отримувач місцевий бюджет, селищна рада Банк ГУДКУ в Запорізькій області ОКПО 34677035 МФО 813015.

В іншій частині задоволення позову позивачу - відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню - в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя