Рішення № 14659631, 29.03.2011, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МАКІЇВКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа №2-178/11 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 березня 2011 року м. Макіївка Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі

головуючої судді Неженцевої О.В.

при секретарях Тихонюк О.М.

Демченко Г.С.

за участю позивачки ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2010 року позивачка звернулася до суду із уточненим до початку розгляду справи позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментам, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач з січня 2006 року сплачував аліменти в меншому розмірі ніж було передбачено судовим рішенням, унаслідок чого утворилася заборгованість.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послалася на обставини і факти, викладені в уточненій позовній заяві від 27 грудня 2010 року, та зазначила, що згідно рішенню Кіровського районного суду міста Макіївки від 29 квітня 2003 року з відповідача на її користь підлягали стягненню аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку( доходу) на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходився у неї на вихованні та утриманні. Відповідач з січня 2006 року не в повному обсязі виплачував аліменти, надсилаючи поштовими переказами щомісячно по 30 грн. Між тим, він мав заробіток від пасажирських перевезень приватним автомобілем, але офіційно не працював та ухилявся від сплати аліментів у розмірі, встановленому судовим рішенням.

Посилаючись на наведені обставини і їх правове обґрунтування, положення статей 180 та 194 Сімейного кодексу України, та враховуючи понесені відповідачем за період з січня 2006 року по 23 квітня 2010 року витрати у сумі 1250 грн. на придбання одежі та взуття для сина, просила стягнути на її користь заборгованість по аліментам у загальній сумі 19905 грн. 28 коп.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав і в обґрунтування своїх заперечень зазначив, що за період з січня 2006 року до досягнення сином повноліття він щомісячно надсилав на користь позивачки аліменти поштовими переказами по 30 грн. Їх син приходив до нього і періодично харчувався. Крім того, ним була придбана одежа та взуття для сина на загальну вартість 1250 грн. У 2007 році він поніс витрати на лікування сина під час його перебування у лікарні. Вважає, що позов позивачки не підлягає задоволенню з причини того, що вона неналежним чином здійснювала виховання сина, не за призначенням витрачала кошти, які він щомісячно надсилав.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог( ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

Рішенням Кіровського районного суду міста Макіївки від 29 квітня 2003 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягали щомісячно сплаті аліменти у розмірі ј частини заробітку( доходу) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 40-41).

На підставі зазначеного рішення суду видано виконавчий лист, який було надіслано до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, де він і знаходився на примусовому виконанні до досягнення ОСОБА_5 повнолітня ( а.с. 57-87).

Відповідно до положень статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов*язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Примусове виконання рішень в Україні, як це передбачено статтею 2 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-X1V «Про виконавче провадження», покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Із матеріалів виконавчого провадження № 264/10-2 Кіровського відділу ДВС про стягнення аліментів з ОСОБА_3 убачається, що відповідач у період з 2003 року офіційно не працює, на обліку у центрі зайнятості населення не перебуває. З січня 2006 року по липень 2009 року відповідач ОСОБА_3 сплачував поштовими переказами аліменти за рішенням суду у розмірі по 30 грн. щомісячно, а у квітні 2010 року ним була надіслана сума 90 грн. Він неодноразово попереджався про наявність заборгованості по аліментам та необхідності їх сплати, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів. У червні 2004 року Кіровським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області було відмовлено у порушенні кримінальної справи за статтею 164 КК України відносно ОСОБА_3 на підставі пункту 2 статті 6 КПК України ( а.с. 57-87).

Відповідно до ухвали Кіровського районного суду міста Макіївки від 30 липня 2009 року за поданням начальника Кіровського відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції стосовно ОСОБА_3 з причини заборгованості по сплаті аліментів було встановлено тимчасове обмеження у праві його виїзду за кордон ( а.с. 45-46).

Згідно довідки за № 3843/2 Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 2 березня 2011 року по виконавчому листу від 29 квітня 2003 року про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 має місце заборгованість за період з 1 січня 2006 року по 23 квітня 2010 року ( повноліття дитини) у загальній сумі 21155 грн. 28 коп. Заборгованість була нарахована згідно даних статистики, щодо середньомісячної заробітної плати для даної місцевості у відповідності до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»та пункту 7.5 Інструкції «Про проведення виконавчих дій», з урахуванням додатково наданих під час розгляду справи відповідачем квитанцій про проведення виплати аліментів ( а.с. 155-157).

Зазначені обставини підтвердила у судовому засіданні державний виконавець відділу - свідок ОСОБА_6

Нарахована державним виконавцем заборгованість у сумі 21155 грн. 28 коп. визнана сторонами у судовому засіданні, у зв*язку з чим відповідно до положень частини 1 статті 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Позивачкою під час розгляду справи при визначенні остаточного розміру позовних вимог були враховані кошти у сумі 1250 грн., які за цей період були витрачені відповідачем на придбання одежі та взуття для свого сина.

За таких обставин суд дійшов висновку про доведеність факту заборгованості боржника ОСОБА_3 по аліментам на користь ОСОБА_2 за період з 1 січня 2006 року по 23 квітня 2010 року на загальну суму 19905 грн. 28 коп ( 21155, 28 1250= 19905,28).

Відповідно до положень частини 4 статті 194 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Посилання відповідача у судовому засіданні на те, що з 2006 року він у такому ж обсязі, як і позивачка, утримував неповнолітнього сина, тому заборгованість по аліментам за цей час не повинна нараховуватися, не найшли свого об*єктивного підтвердження при розгляді справи.

Із матеріалів справи убачається, що за весь час примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів боржник ОСОБА_3 до суду з питання звільнення його від сплати аліментів або зменшення їх розміру, не звертався ( а.с. 43).

Згідно пояснень свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_5 убачається, що боржник годував свого сина, коли він приходив до нього у гості.

Зазначені обставини, на думку суду, не є доказом матеріального утримання сина і як підстава для звільнення його від сплати заборгованості по аліментам, з причини того, що така допомога у наданні продуктів харчування була незначною та короткочасною.

Суд не приймає до уваги також посилання відповідача щодо неналежного виконання позивачкою своїх батьківських обов*язків по вихованню сина, його участь у витратах під час перебування сина у 2007 році у лікарні, як підстави звільнення його від сплати заборгованості по аліментам з рішенням суду, оскільки ці доводи не відповідають положенням чинного сімейного законодавства, а також не підтверджені об*єктивними доказами та спростовуються матеріалами справи ( а.с.34-35, 44, 55-56).

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем ОСОБА_3 не у повному обсязі сплачувалися аліменти, що призвело до наявності заборгованості у сумі 19905 грн. 28 коп., яка підлягає стягненню у повному обсязі на користь стягувача - позивачки ОСОБА_2

Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 51 гривен та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 11, 60,88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, статтями 180, 194 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у місті Макіївці Донецької області та проживає за адресою: АДРЕСА_1 «з»на користь ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2, заборгованість по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 1 січня 2006 року по 23 квітня 2010 року в розмірі 19905 грн. 28 коп.( дев*ятнадцять тисяч дев*ятсот п*ять грн. 28 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в сумі 51 грн., який підлягає сплаті на поточний рахунок 33119336700066, одержувач платежу державний бюджет Кіровського району м. Макіївки,МФО 834016, ОКПО 34686736, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., які підлягають сплаті на поточний рахунок № 31216259700004, одержувач платежу місцевий бюджет Кіровського району м. Макіївки, МФО 834016, ОКПО 34686737, найменування установи банку - ГУ ДКУ у Донецькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :